Охорона праці - Москальова В.М - Які загальні вимоги до безпечного переміщення вантажів кранами?

Призначений для переміщення вантаж має бути надійно застропований у відповідності до затверджених схем. Якщо таких схем немає, а на вантажах відсутні спеціальні пристрої (петлі, цапфи), підйом і переміщення їх здійснюють у присутності особи, що відповідає за безпечне виконання робіт.

Для стропування вантажу мають використовуватись стропи, які відповідають масі вантажу. Стропи загального призначення слід підбирати так, щоб кут між їх вітками не перевищував 90°. Зі збільшенням кута зусилля у вітках стропа зростає до величини, на яку вона не розрахована.

Для перевірки правильності стропування вантаж попередньо піднімають на висоту 200-300 мм і, переконавшись у надійності, подають сигнал на подальше його піднімання. Не дозволяється піднімати вантаж, що знаходиться у нестійкому положенні. Вказане правило безпеки необхідно виконувати також і при опусканні вантажів.

Стропальник може знаходитись біля вантажу під час його піднімання і переміщення, якщо вантаж висить на висоті не більше І м від рівня, на якому знаходиться стропальник. Переміщення вантажу у горизонтальному напрямку можливе лише тоді, коли він попередньо піднятий на 0,5 м вище перешкод, що зустрічаються на його шляху. Опускати вантаж дозволяється лише на те місце, що призначене для нього, виключивши можливість його падіння.

Які заходи мають застосовуватися для запобігання перевантаження кранів?

Перевантаження кранів - одна з основних причин аварій, тому не дозволяється експлуатувати крани з відключеним або несправним обмежувачем вантажопідйомності, піднімати вантаж невідомої маси, засипаний або примерзлий до землі і т. ін. Не дозволяється з допомогою вантажопідйомної машини здійснювати звільнення защемленого вантажем стропа, бо це може призвести до його розриву.

Найбільш тяжкі аварії внаслідок перевантаження відбуваються з баштовими і стріловими самохідними кранами. Перевантаження таких кранів може викликати їх падіння або обрив стрілових канатів і падіння стріли. Такі аварії відбуваються при несправних обмежувачах вантажопідйомності.

Власник крана повинен постійно забезпечувати можливість періодичного випробування контрольним вантажем обмежувача вантажопідйомності.

Залізобетонні і металеві конструкції, які надходять на будівельний майданчик вагою понад 500 кг, мають бути марковані щодо їх фактичної маси. Вантажопідйомність стрілових самохідних кранів залежить від встановленого вильоту гака. Чим більший виліт, тим менша номінальна вантажопідйомність, внаслідок чого може бути перевантаження і аварія при опусканні стріли з підвішеним на гаку вантажем. Тому особа, що обслуговує такі крани, має бути поінформованою про те, що опускати стрілу до вильоту, при якому вантажопідйомність крана буде меншою за масу піднятого вантажу, небезпечно.

При яких температурах і силі вітру має бути припинена робота крана?

Робота будь-якого крана при низькій температурі оточуючого середовища має припинятися при досягненні допустимого значення, вказаного заводом-виробником у паспорті крана. Якщо таких вказівок у паспорті немає, робота такого крана має бути припинена при температурі мінус 20 °С.

Допустимий при роботі крана тиск вітру (кгс/м2) і розрахункова швидкість впру (м/с) на висоті до 10 м вказуються у паспорті крана. Цей тиск і швидкість не є небезпечним для крана, але вантаж (залежно від його вітрильності і маси) під дією вітру може розгойдуватися, що є небезпечним для людей, які знаходяться біля вантажу. Правилами безпеки забороняється виконувати БМР на висоті у відкритих місцях при силі вітру в 6 балів і більше (швидкість вітру 9,9—12,4 м/с) а також при ожеледиці, сильному снігопаді, дощі і грозі. Робота кранів, обладнаних сигнальними анемометрами має припинятися, коли спрацьовують їх сигнали.