Охорона праці - Москальова В.М - Як виконується робота у діючих електроустановках?

Роботи, що виконуються у діючих електроустановках, відносно заходів безпеки, поділяють на чотири категорії:

а) такі, що виконуються при повному знятті напруги. Це такі роботи, коли з струмоведучих частин знята напруга і немає незакритого входу у сусідню електроустановку, що знаходиться під напругою.

б) такі, що виконуються при частково знятій напрузі. Коли робота, яка проводиться у відкритій електроустановці або в окремому приміщенні, де напруга знята тільки з тих ділянок, на яких має виконуватися робота.

в) такі, що виконуються без зняття напруги і на струмоведучих частинах, що знаходяться під напругою. Це такі роботи, коли необхідно приймати технічні або організаційні заходи (безперервний нагляд і ін.), які не дають можливості наближатися працюючим людям або їх інструментам до струмоведучих частин на відстань, меншу за допустиму згідно ПУЕ.

г) такі, що виконуються без зняття напруги і віддалені від струмоведучих частин, що знаходяться під напругою. Це такі роботи, що виключають випадкове наближення працюючих і їх інструменту на небезпечну відстань і не вимагають прийняття технічних або організаційних заходів для запобігання такого наближення.

Як діє струм протікаючи через тіло людини?

Електричний струм проходячи через тіло людини, може спричинити термічну, хімічну, світлову, механічну та біологічну дію.

Термічна дія струму проявляється у внутрішніх і зовнішніх опіках окремих ділянок тіла, при цьому нагріваються кровоносні судини, нерви, серце, мозок та інші органи, що призводить до їх серйозного функціонального розладу.

Хімічна дія струму внаслідок електролізу крові та рідин, що просочують тканини організму, викликає значні порушення їх фізико-хімічного складу.

Світлова дія струму проявляється у подразненні та пошкодженні слизових оболонок органів зору ультрафіолетовими променями електричної дуги.

Механічна дія струму викликає пошкодження тканин та суглобів, порушує цілість шкіри, м’язів, кісток, сухожиль і ін.

Біологічна дія притаманна виключно живим істотам і проявляється у сильному збудженні нервової системи, що веде до порушення внутрішніх електричних процесів, які пов’язані з життєво важливими функціями організму. У живому організмі постійно виникають внутрішні біоелектричні процеси, а зовнішні струми при взаємодії з ними, можуть викликати судомне скорочення м’язів, подразнення рецепторів і чутливих нервових закінчень, серйозні порушення діяльності життєво важливих органів і систем (серця, легенів) навіть, якщо вони не лежать на шляху струму, що призводить до зупинки дихання або кровообігу.

Які види ураження викликає електричний струм?

Електричні ураження під дією струму, який протікає по тілу людини, може призвести до місцевої електричної травми, електричного удару, електричного шоку, та змішаних електричних травм.

Змішаною травмою при ураженні електричним струмом називається травма, яка трапилась від одноразової дії електричного струму та інших фізичних чинників. Наприклад, якщо людина працювала на висоті чи біля рухомих частин механізмів і була уражена електричним струмом, то різкі рухи тіла можуть призвести до її падіння з висоти або доторкання частин тіла до рухомих механізмів, що призведе до більш тяжких наслідків.

Що називається електричним ударом?

Електричний удар - це збудження живих тканин організму людини струмом, що супроводжується судомним скороченням м’язів. Електричний удар спостерігається при протіканні через людину струму невеликої сили до 100 мА при напрузі до 1000 В. Струм такої малої сили призводить до скорочення м’язів серця і органів дихання або викликає зупинку серця і порушення дихання. При цьому людина втрачає свідомість, чутливість рефлексів і настає смерть. Характерною рисою електричного удару є те, що він уражає внутрішні органи людини.

За наслідками ураження електричні удари поділяються на чотири ступені:

I - судомні скорочення м’язів без втрати свідомості;

II - судомні скорочення м’язів з втратою свідомості, але зі збереженим диханням і роботою серцево-судинної системи;

III - втрата свідомості і порушення дихання або роботи серця;

IV — клінічна смерть або відсутність дихання і кровообігу.

Клінічна смерть — це перехідний стан від життя до фізичної смерті, який настає з моменту припинення роботи серцевої і дихальної системи.

V людини, в стані клінічної смерті, відсутні всі ознаки життя, хоча на дуже низькому рівні ще відбуваються обмінні процеси, достатні для підтримування протягом деякого часу мінімальної життєдіяльності. У такому стані продовгуватий мозочок, зберігає здатність функціонувати протягом 8 — 10 і більше хвилин. Це дозволяє при вжитті відповідних заходів відновити згасаючі або щойно згаслі функції. Першими у людини гинуть клітини кори головного мозку, які відповідають за свідомість і процеси мислення, бо є дуже чутливими до кисневого голодування.

У клінічній практиці були випадки, коли через тривале надання допомоги людині відновлювали процес дихання, але вона вмирала від руйнації кори головного мозку або лишалася жити психічно неповноцінною.