Стимуляція здоров'я та інтелекту - Чепига М.П. - Слухайте музику - розвивайте свій інтелекті!

Виконання та прослуховування музики не лише сприяє "прокладанню мостів" між різними полюсами мозку (гармонізує півкулі), але і розвиває уяву. Вчені Монреальського неврологічного інституту, досліджуючи томограми впливу на мозок музики різних жанрів, довели, що, коли починає звучати музика, кров направляється не тільки до правої скроневої ділянки мозку, яка бере участь у слуханні, але і в ділянку правої півкулі, яка керує зором. Оскільки під час експерименту очі були закриті, то вчені зробили висновок про автоматичне стимулювання появи уявних образів. Зокрема синестетики, слухаючи музику, бачать цілі каравани образів невизначених меж і форм. Вчені встановили, що певні жанри музики впливають як сильний стимулятор і на дітей, і на дорослих.

Гра на скрипці заспокоювала Ейнштейна і відкривала доступ до підсвідомості, чим формувала в нього сильний інтелект ще з дитячих літ. Нещодавнє дослідження виявило, що музика може сприяти розвитку здібності до мов та товариськості. Як з'ясувалося, діти, з якими додатково займалися музикою, ліпше говорили і їм було легше навчитися читати. А ті, хто разом з іншими грав на музичних інструментах, теж краще ладили між собою. Є відомості, що коли студенти музичних закладів тільки починали своє навчання, то під час слухання музики активізувалися головно права півкуля їхнього мозку. Але через три роки, після детального вивчення теорії музики та композиції, аналізуванням того, що слухали ці студенти, активно займалася ліва півкуля. Вчені Каліфорнійського університету визначали 1С} студентів із 36 коледжів [В. Венгер, Р. Поу, 1997]. Протягом 10 хв. після проведення тесту студенти слухали сонату Моцарта для двох фортепіано до-мажор К. 488. Повторне тестування зразу ж після прослуховування показало підвищення 19 на 8-9 балів. Проте ці показники через 15 хв. повертались до попереднього рівня. Вважається, що при регулярному слуханні цієї ж музики можна викликати стійке підвищення інтелекту.

Американські вчені Лінн Купер і Мілтон Бріксон виявили, що у людей, які слухали звуки метронома в ритмі 60 ударів на хвилину, настає "альфа-стан" - ідеальний для навчання і запам'ятовування. Не знаючи про ці дослідження, болгарські вчені Георгій Лозанов і Алеко Новаков зробили аналогічні відкриття, але використали повільну музику бароко з ритмічним розміром 60-64 такти на хвилину. Вони встановили, що під впливом музики бароко навчальна інформація сприймається і засвоюється так само ефективно, як і при навчанні уві сні. Це відкриття стало основою нового методу навчання: інформація (фраза іноземною мовою) передається а інтервалом 4 секунд на фоні музики бароко в ритмі 60 тактів на хвилину. Вже перші результати довели, що студенти засвоюють від 60 до 500 іноземних слів на день. Ці дані перевірялися повторно спеціалістами університету штату Айова: на фоні музики бароко (визначний композитор цього періоду Йоган Себастьян Бах) в учасників експерименту спостерігався ріст здатності до запам'ятовування на 26 %, а швидкість навчання - на 24 %.

Методи навчання під музику бароко описані в книзі Шейли Острандер і Лінн Скроудер "Супернавчання" [1979]. Шляхом багаторічного аналізу Альфред Томатіс (член Французької академії медичних наук) дійшов висновку, що музика Моцарта містить найбільшу кількість звуків потрібного частотного діапазону (5000-8000 Гц для підзарядки мозку), а рок-музика (важкий рок) - найменше. Згідно з Томатісом, вібрація клітин Карті - волосоподібних сенсорних клітин внутрішнього вуха - є своєрідним генератором мозку. Також він рекомендує для підзарядки мозку слухати музику бароко і григоріанські співи.

Відкриття Лозанова, Новакова і Томатіса мають особливе значення для інтелектуального розвитку дітей як до, так і після народження. Стимуляція мозку може починатись за дев'ять тижнів до народження. Цей період є оптимальним для удосконалення людського інтелекту.

Після народження дитини потрібно якнайчастіше оточувати її музикою, яка активізує мозок. Музика бароко, григоріанські піс-неспіви і сонати Моцарта не пошкодять у будь-якому віці.

Винахідник методу мозкової атаки Алекс Осборн вважав, що для творчого мислення потрібне постійне балансування між творчістю і аналізом, між лівою і правою півкулями мозку. Цьому сприяє музика. Щоб бути творчою особистістю, потрібно активізувати ліву півкулю.

Слухайте музику - розвивайте свій інтелекті!

Серед семи типів людського інтелекту (мовний, музичний, логіко-математичний, просторовий, руховий, внутрішньо-особистісний, міжособистісний) важливим є музичний інтелект. Він проявляється у людини найшвидше. Згадаймо музичних вундеркіндів, таких як Моцарт, який почав писати музику і виступати з трьох років. Це музичний "слух" і здатність відчувати висоту звука, ритм і мелодію. Композитори, співаки і танцюристи довіряють своєму музичному інтелекту - і користуються ним кожен по-своєму.

Для зняття втоми необхідно слухати:

Е. Гріг. "Ранок";

П. Чайковський. "Пори року";

А. Вівальді. "Пори року" (літо, зима);

Й. С. Бах. Концерт ре-мінор для клавесину з оркестром, ч. II;

Й.С. Бах. Бранденбурзький концерт № 4, соль-мажор, ч. II (Andantino);

Й. С. Бах. Бранденбурзький концерт № 5, peмажор (Affetuoso); Й.С. Бах. Бранденбурзький концерт № 6, сі-бемоль мажор (Adagio по поп Тгорро).

Творчий імпульс стимулюють:

М. Равель. "Болеро";

В. А. Моцарт. "Турецький марш";

Д. Хачатурян. "Танець з шаблями" з балету "Гаяне".

Повне розслаблення можна одержати від "Романсу" чи "Вальсу" Д. Д. Шостаковича.

Проти хвилювання і тривоги:

- Ф. Шопен. Мазурки та прелюдії;

- Й. Штраус. Вальси;

- А. Рубінштейн. Мелодії;

- Л. ван Бетховен. "Місячна соната";

- О. Прокоф'єв. Соната "Ре";

- С. Франк. Симфонія "Ре-мінор".

Для заспокоєння:

- К. Глюк;

- Й. Брамс. Гавот, ля мажор;

- К. Дебюссі. "Місячне світло";

- К. Бах. Ларго з органного концерту ре-мінор;

- Й. С. Бах. "Сіціліана".

Для зняття озлобленості, заздрості:

- Й. С. Бах. Італійський концерт;

- Й. Гайдн. Симфонія;

- Ф. Сібеліус. "Фінляндія".

Музика Моцарта сприяє розвитку розумових здібностей у дітей. Сьогодні у продажу з'явилось багато касет із назвою "Музика для душі", які сприяють навчанню і оздоровленню.

У деяких країнах велика увага приділяється класичній музиці. Наприклад, на першому державному каналі австрійського радіо звучить переважно класична музика. Австрія прокидається і лягає спати під класичну музику. Тут є цілодобові телерадіоканали класичної, оперної, джазової, популярної музики. Кожен слухає те, що йому подобається. В Австрії не примушують молодь слухати класичну музику, вона цікавиться нею сама.

Вчитися потрібно під таку музику, яка не розсіює увагу, а здійснює стимулюючий вплив на підсвідомість, навіть якщо ми її не чуємо. Нехай музика лунає у навчальних приміщеннях і в наших домівках, де ми працюємо і вчимось. Стимулюючий вплив музики на запам'ятовування можна посилити запахами з врахуванням "кольорового клімату".

Цікавими були б дослідження впливу на навчання, інтелект української народної і сучасної класичної музики.

Вплив музики на молодь сьогодні є мало дослідженою ділянкою з прихованими резервами оздоровчо-виховних і навчальних можливостей.