Ділова кар'єра - Дахно І.І. - 1.4. Безробіття

В умовах ринкової економіки безробіття є завжди. Не може просто такого бути, щоб всі 100% працездатного населення були працевлаштованими. Навіть, за наявності найкращої роботи знайдуться ледарі, які, попри найпристойнішу платню, не захочуть працювати.

В умовах економічної кризи ситуація з працевлаштуванням загострюється.

Впродовж перших п'яти місяців 2008 р. на обліку у київському міському центрі зайнятості перебували 8200 осіб. За цей період за направленнями служби зайнятості у столиці працевлаштовано близько 3100 безробітних.

Станом на вересень 2008 р. більшість безробітних в Україні - жінки. Шукали офіційно роботу 314,1 тис. жінок та 195,4 тис. чоловіків. Порівнюючи з липнем того ж року безробітних жінок стало на 4,1 тис. менше, а чоловіків - 5,1 тис. У серпні роботу шукали 249,7 тис. жителів села та 259,8 тис. міських жителів.

У листопаді 2008 р. повідомлялося, що в Україні 65% компаній змінили свої плани щодо найму персоналу на найближчі 6 місяців. Більшість компаній все ж не планувала скорочувати персонал. Дослідження про це виконала корпорація "Ernst and Young".

Згідно з результатами досліджень скорочення не зачіпало керівництво компаній. 10% компаній планували скоротити середню керівну ланку. 15% планували скоротити професійний адміністративний персонал, а 25% мали наміри скоротити допоміжний персонал та робітників.

Компанії, які розглядали плани скорочення персоналу, пересічно збиралися скоротити 18% робітників, 12% - професійного адміністративного персоналу та 9% - представників середньої керівної ланки.

До Державного центру зайнятості жодне українське підприємство не подало переліку звільнених працівників. Це свідчило про те, що були відсутніми передумови для масових звільнень.

Станом на листопад 2008 р. більшість організацій "заморозила" плани з підбору певних спеціалістів. Це стосувалося, передусім, операційного, юридичного, адміністративного блоків, а також відділів підбору і навчання кадрів, сфери безпеки, інвестицій, відділів аналізу кредитних ризиків та проблемної заборгованості.

Скорочення персоналу розпочали застосовуватися у банках. Вони ж припинили видачу іпотечних кредитів. Для банків, інвестиційних та лізингових компаній затрати на персонал є однією з основних статей витрат.

Знижувався попит на спеціалістів у сфері фондового ринку. Скорочення штатів у компаніях цього сегменту коливалося від 10% до 70%. Більшість співробітників відправлялися у безстрокову відпустку за свій рахунок.

До рейтингу спеціалістів, яких найінтенсивніше звільняли, потрапили працівники сфери нерухомості і будівництва, а також менеджери з набору персоналу (HR- менеджери), журналісти та працівники сектору професійного сервісу (реклама, маркетинг, юриспруденція).

Згідно з даними Київського міського центру зайнятості, у жовтні 2008 р. було зареєстровано 166 осіб, звільнених у зв'язку із скороченням штату. Вони були працівниками різних професій, - як робітниками, так і інженерами: слюсарями - ремонтниками, водіями, прибиральницями, юристами, страховими агентами, малярами, економістами, керівними працівниками.

На багатьох підприємствах відбувалося так зване "приховане звільнення". Працівникам просто не виплачувалася зарплата. Роботодавці її "заморожували".

Ринок праці відчував потреби у працівниках роздрібних мереж, технічному персоналі на виробництві, фармацевтах.

Актуальними галузями залишилися сфери:

o товарів щоденного попиту;

o обладнання і машинобудування;

o телекомунікацій.

Замовлення на пошук персоналу для цих сфер стабільно надходили до кадрових агенцій впродовж всього 2008 р.

Звільненим працівникам надавалося можливість перекваліфікуватися. Головне при цьому - врахувати свої особистісні якості та можливості.

Фахівці у сфері персоналу вважали, що будь-яку кризу, у тому числі і фінансову, можна пережити з користю.

Перелік найголовніших антикризових заходів, про який повідомлялося у грудні 2008 р., містить таке:

1. Бережливіше ставитись до замовників. Уникати невиконань зобов'язань.

2. Скорочення кадрового баласту. Персонал, що залишився, має діяти активніше. У зв'язку з ним доречно згадати анекдот радянських часів. Приїхав на наш завод японський бізнесмен. На території завозу побачив Дошку пошани з портретами передовиків виробництва. Бізнесмен запитав, що це таке. Йому відповіли, що то - кращі люди заводу. Він тоді запитав: "А навіщо ви тримаєте решту?".

3. Попередження персоналу про відсутність премії. Припинення набору нових працівників.

Наприкінці 2009 р. на брифінгу національний координатор Міжнародної організації праці в Україні Василь Костриця повідомив, що МОП вітає позитивні тенденції на ринку праці України. За січень - вересень 2009 р. в Україні вперше за три роки відзначено приріст економічно активного населення. Число працездатних людей віком 15-70 років збільшилося на 290 тис. осіб і становило 20364000 осіб. Ріверь безробіття, підрахований за методологією МОП, становив 8,6% серед людей віком 15-70 років. Для працездатного населення рівень безробіття за підсумками дев'яти місяців 2009 року становив 9,4%. В. Костриця вважав, що відновлення на ринку праці при збереженні тенденцій, відзначених за підсумками 9 місяців 2009 р., можна очікувати через 2-2,5 року після закінчення кризи.

4. Проведення диверсифікацій виробництва. Розробка нових продуктів.

5. Оптимізація рекламного бюджету у рамках загального зниження затрат.

6. Зміцнення відносин з партнерами, споживачами, постачальниками.

7. Перерозподіл активів, зниження резервів.

Економічна криза негативно позначалася і у першому кварталі 2009 р. на рівні зайнятості. За офіційними даними на початок 2009 р. в Україні робити не мали щонайменше 900 тисяч людей. Це складало 3% всіх працездатних українців. Фахівці ж вважали, що безробітних було фактично вдвічі - втричі більше.