Ділова кар'єра - Дахно І.І. - 2.4. Освітня мозаїка

2.4.1. Недоліки студентства

Компанія CBI/Edexel виконала опитування 735 британських фірм. Предмет опитування - відповідність одержуваних кваліфікацій очікуванням потенційних роботодавців. Результати були оприлюднені весною 2008 року.

86 відсотків опитаних компаній заявляли, що вони потребують співробітників з позитивним ставленням до роботи та з певними професійними навичками. До низки навичок входили:

o здатність до спілкування;

o освідомленість у тій галузі діяльності, якою опікується компанія;

o самоорганізація;

o здатність розв'язувати проблеми.

Високо оцінювалася наявність досвіду роботи та стажувань під час навчання. Цей показник зазначили 62% рекрутерів.

Відповідність одержаній спеціальності у сфері очікуваної роботи позитивно оцінили 56% роботодавців. Фірми, які працюють у таких сферах як природничі науки, технологія, інженерія, вимагали наявності спеціальних знань. За це, зокрема, висловилися 77% респондентів з будівельних компаній, 65% - з виробничих та 61% - з енергетичних.

У інших секторах економіки жорсткі вимоги до кандидатів висували 30% респондентів.

Попит на ринку праці на вузьких спеціалістів у названих сферах був досить високим. 92% опитаних фірм були готові взяти таких працівників на роботу.

Можливо, наведені вище показники не є достатньо представницькими. Все ж з них можна зрозуміти, що, навіть, у такій країні як Велика Британія, яка не мала соціальних потрясінь впродовж трьох останніх століть і де економічний устрій складувався природним чином, підготовка фахівців не повністю відповідає вимогам реального життя.

Що ж стосується України, то ситуація тут набагато гірша. Повідомлялося, що 57% роботодавців не дивляться на дипломи співробітників. Очевидно, вважають їх не вартими уваги. У щонайменше 80% відсотків кадрових менеджерів немає шанобливого трепетання душі при погляді на так звані "червоні дипломи", бо часто відмінники не володіють, навіть, і елементарними навичками практичної роботи. Керівники підприємств вважають, що у багатьох вузах вчать не тому, що потрібно для роботи. Випускники вузів вже давно звикли одержувати освіту "для галочки". Оцінки у дипломах багато підприємців не вважає показником знань.

Викладачі ж дотримувалися думки, що оцінки у дипломах могли дати роботодавцям немало інформації про кандидата на робоче місце. Володарі "червоних дипломів", як правило були обов'язковими та старанними студентами. У цьому місці автору книги хочеться розповісти анекдот. У ньому йдеться про те, що дуже п'яний хірург звертається до пацієнта і говорить, що буде робити йому операцію. Пацієнт протестує і каже лікарю, що той п'яний. Лікар з цим не погоджується, стверджує, що він - не п'яний та й каже: "Ви ще не бачили нашого анестезіолога!" Автор цієї книжки, за аналогією з анекдотом, каже тим роботодавцям, які недовірливо ставляться до "червоних дипломів": "ви ще не бачили наших трієчників!".

Викладачі впевнені, що відмінники здатні впродовж тривалого часу показувати стабільні гарні результати.

Зрозуміло, що у вітчизняних вузів є проблеми. Ось, наприклад, наприкінці 2008 року повідомлялося, що лише 30% студентів сільськогосподарських вузів отримують профільну вузу професію. В основному ж ці вузи випускають юристів, економістів, перекладачів. На такі спеціальності студенти вступають з більшою охотою і не лише на держзамовлення, а й за контрактом. Міністерство освіти і науки України дієво вплинути на такі вузи не могло, тому що було чимало вузів, які підпорядковувалися не міністерству освіти, а профільним міністерствам. Наприклад, Міністерству аграрної політики.

Отримані у вузах України знання абсолютно не гарантують одержання гарної роботи.

Як свідчить практика, основний недолік молодих фахівців полягає у тому, що вони зовсім не вміють планувати свій час. Робота вчасно не виконується. Кепська самоорганізація призводить до неефективної роботи у команді. Новички не здатні узгоджувати свої дії з усіма членами колективу.

Молодим працівникам бракує самопрезентації, - тобто мистецтва показати себе з якнайкращого боку. Вони не вміють виступати перед аудиторією та стисло, аргументовано і дохідливо викладати свої думки. Молоді працівники не володіють достатніми навичками у користуванні комп'ютером. Частенько плутаються, навіть, у найпростіших офісних програмах.

Фахівці зазначають, що найкращим способом набуття таких цінних навичок як відповідальність, комунікабельність, ретельність є влаштування на тимчасову роботу ще до завершення навчання у вузі. За 3-4 години щоденної роботи зазначені якості можна набути.

Певні події покладаються на так званий Болонський процес. Він має показати наскільки українська система освіти відповідає світовим стандартам. Основні ідеї Болонського процесу полягають у глобалізації навчання, визнанні оцінок та дипломів різних країн. Завдяки Болонському процесу студентам нескладно буде навчатися і працювати за кордоном.

В Києві є тренінги, які на платній основі ліквідовують білі плями університетської освіти. Подаємо далі кілька адрес.

Американське товариство тренінгу і розвитку підрахувало, що кожний долар, вкладений у навчання персоналу, забезпечує до 8 доларів доходу. Збільшення витрат на тренінги на 10% підвищує продуктивність праці на 8,6%. Таке ж збільшення інвестицій сприяє зростанню продуктивності праці лише на 3,8%.