Далі мова піде про чотири безплатні способи заохочення працівникі в. Похвала співробітників та гарне виконання роботи вважається одним з найкращих способів зберегти їх мотивацію до роботи та зацікавленність у ній. Це саме той випадок, коли співають: "Нам денег не надо! Роботу давай!", або ж кажуть, що ласкаве слово є приємним, навіть кішці. Слід мати на увазі, що моральне заохочення не вимагає фінансових затрат, або ж вони є мізерними (виготовлення наприклад, грамот, вітальних листівок, тощо...) Людина - істота недосконала, любить ласку і почесті. Цим потрібно користуватися. Хвалити підлеглих слід якомога частіше, якщо для того є якісь підстави. Багатий досвід автора цієї книжки свідчить про те, що, наприклад, студенти люблять коли їх хвалять за слабенькі дипломні чи магістерські роботи.
Отже, працівники клюють на наступні моральні приманки:
Публічне висловлювання вдячності за докладені зусилля. Про досягнення працівників можна повідомити на загальних зборах, надсиланням поздоровленнь електронною поштою (з копіями для решти співробітників, виданням наказів, тощо.) Зрозуміло, вдячність краще висловлювати публічно, ніж приватним чином, але можна використовувати і останній прийом.
Надання працівнику вільного часу під час роботи чи надання йому додаткового вихідного дня. Недарма ж кажуть: "Час-гроші". Вільний час дасть можливість працівнику зайнятися потрібними йому справами.
Увага до працівника з боку керівництва. Як відомо, Василь Іванович Чапаев говорив:" Это в бою я тебе командир, а после боя я сажусь пить чай и ты садись со мной чай пить". Обід шефа з підлеглими вважаеться і досі доречним інструментом морального стимулювання.
Залучення працівників до процесу ухвалення рішень, особливо тих, які безпосередньо стосуються їх діяльності. Цей прийом переконує працівників у тому, що начальство цікавиться їх точкою зору. Працівники можуть надати цінну інформацію і поради з того чи іншого аспекту питання. Прийом є взаємовигідним.
67 відсотків німецьких менеджерів вважали похвалу на свою адресу такою ж важливою, як і підвищення заробітної плати. Майже 20% співробітників ставили похвалу, навіть вище за матеріальну винагороду. Зазначене вище є результатами опитування, виконаного щотижневиком WirtschaftsWoche.
Далі мова піде про штрафи.
12.1.3. Штрафи
Людство давно винайшло і успішно використовує такі прийоми як поєднання батога і пряника. Російською мовою це явище відоме як "кнут и пряник", Англомовним еквівалентом є поняття "stick and carrot", що у перекладі означає "палиця і морквина".
Притягування працівників до матеріальної відповідальності заборонено трудовим законодавством України. Стаття 147 Кодексу законів про працю передбачае лише два види покарання працівників: догану та звільнення. Штрафу трудове законодавство не передбачає. Стягнути з працівника грошові кошти згідно із КЗпП можна лише у порядку відшкодування шкоди, завданої підприємству з вини співробітника.
Хоч законодавство і не передбачало штрафи, підприємці намагалися їх використовувати приховано. Віце-президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко, на початку жовтня 2007 року визнавав наявність прихованих форм штрафів. Стверджував, що приховані штрафи можливі лише у сфері дрібного і середнього бізнесу, оскільки великі трудові колективи захищені колективними договорами.
Найчастіше штрафи застосовувалися у формі невиплати преміальних, чи частини зарплати. Поміж компаній немало таких, де система штрафів існує лише для залякування.
В одній зі столичних фірм багато співробітників щоденно запізнювалися на 30-45 хвилин. Адміністрація вирішила на вхідних дверях розмістити оголошення. У ньому йшлося про те, що за кожні 15 хвилин запізнення буде стягуватися штраф у розмірі 20 доларів. Кількість запізненнь помітно скоротилася. Штрафні санкції вважаються далеко не кращою системою мотивації персоналу. Практика свідчить, що від застосування різних заохочень користі більше, ніж від штрафів. Психологи стверджують, що штраф не вдається використовувати для досягнення позитивного результату. Грошові стягнення злять людей. Психологи кажуть, що у оштрафованого співробітника виникає "виправдана незадоволеність". Вважають, що для підтримання дисципліни слід застосовувати не штрафи, а правила делегування відповідальності та відслідковування за її дотриманням.
12.1.4. Ввічливість і зарплата
Про те, що ввічливість впливає на зарплату, свідчить і українське прислів'я: "покірне телятко двох матінок сосе". Власник американської компанії "The Pearl Outlet", яка продає через Інтернет прикраси з перлин, помітив, що багато чоловіків купує прикраси щоб вибачитися перед дружиною чи подругою. Компанія замовила дослідження. Було опитано 7,5 тисяч американців обох статей. Результати дослідження засвідчили, що люди, які вибачаються, заробляють більше ніж ті, які не вибачаються або ж роблять це рідко. Ті, хто одержує щорічно понад 100 тис. доларів, вибачаються вдвічі частіше, порівнюючи з тими, хто щорічно заробляє 25 тис. доларів чи менше.
Багаті люди впевнені, що їх самолюбство не постраждає від визнання власної помилки. Таке визнання, навіть, збільшує їх авторитет серед підлеглих. Готовність просити вибачення вказує на рівень інтелекту, володіння навиками комунікації і управлінский рівень у цілому.
З дослідження випливало - той, хто хоче більше заробляти, має вибачатися не лише за свою повну вину, а й у тому випадку, коли вина є лише частковою і навіть тоді, коли вважає, що вини взагалі не було.
12.2.1. Невизначеність зарплати
12.2.2. Стартова зарплата
12.3. Співбесіда про підвищення зарплати
12.4. Платня жінок
12.5. Зарплата в Україні і за кордоном
12.6. Доходи: міфи і реальність
Розділ 13. Імідж
13.1. Імідж і успіх
13.1.1. Творці іміджу