"Мозковим штурмом" називають спільне розв'язання проблем, яке забезпечується особливими прийомами.
Ця форма спілкування виникла наприкінці 30-х років XX ст. з метою активізації творчої думки (використовувалися засоби для зниження критичності і самокритичності людини. Це сприяло підвищенню її впевненості в собі й готовності до творчого пошуку).
"Мозковий штурм" умовно поділяють на декілька етапів:
— генерація ідей;
— відбір кращої ідеї;
— Ті аналіз.
Під час першого етапу "мозкового штурму" — генерації ідей — усі учасники мають право висувати свої пропозиції щодо вирішення поставленого завдання. Критику ідей заборонено. Усі учасники мають право спокійно висловлювати свої думки.
Наступний етап — відбір кращої ідеї. Під час цього етапу не прийнято наголошувати на авторстві тієї чи іншої ідеї. Вважають, що кращі ідеї с результатом колективної творчості.
Останній етап — аналіз ідей (учасники розподіляються на дві групи — прибічників і супротивників. Ними мають бути проаналізовані всі аргументи "за" й "проти" кожної ідеї).
З метою більшої ефективності роботи учасники мають дотримуватися певних правил:
1) слідкувати, щоб на розгляд виносилася лише одна проблема;
2) в обговоренні мають брати участь не більше ніж 12 осіб;
3) учасників треба розмістити по колу, щоб вони бачили одне одного і були рівноправними;
4) обмежити час обговорення до 30 хв. (доведено, що дефіцит часу породжує стрес і стимулює діяльність мозку).
У результативності "мозкового штурму" велику роль відводять лідерові (від нього залежить моральна і психологічна атмосфера групи, уміння організувати роботу так, щоб жодна пропозиція не була втрачена, щоб усі ідеї було обговорено, щоб висловлювання були не оціночними, а змістовними).
Усе це стимулює зацікавленість учасників "мозкового штурму" процесом пізнання, сприяє підвищенню активності людини, розвиткові її творчого потенціалу, сприяє встановленню взаєморозуміння, високої моральної культури спілкування, адже учасникам довіряли керувати іншими і виступати перед ними публічно.
Для успішного "мозкового штурму" важливо вміти користуватись як вербальними, так і невербальними засобами.
Це насамперед мовлення. Таке мовлення часто називають ораторською, або публічною, мовою. Промовляючи перед аудиторією, учасники "шліфують" уміння будувати і подавати свій виступ так, щоб він якнайкраще відповідав вимогам інформування, переконання, навіювання та зараження. Звичайно, кожен промовець повинен мати певні мовленнєві навички, відпрацьовану техніку. Тому перед промовцем постає завдання:
— учитися вибудовувати образи засобами мови і вміти їх виголошувати;
— добре знати особливості монологічної форми мовлення;
— уміти користуватися всіма прийомами впливу на слухачів;
— навчитися точно формулювати свої думки;
— вдало добирати слова;
— граматично правильно будувати фрази;
— чітко промовляти звуки та їх сполучення;
— правильно ставити наголос тощо.
Тоді культура мовлення, у свою чергу, сприятиме підвищенню культури спілкування людей, що зібралися на зустріч. Мовлення має бути грамотним, літературним.
Запитання і Завдання для самоконтролю
Завдання 1. Розкажіть про "мозковий штурм" як форму розв'язання проблем.
Завдання 2. Допишіть речення:
1. "Мозковий штурм" розділяють на декілька етапів....
2. Під час першого етапу ... учасники мають право ....
3. Під час відбору кращих ідей не прийнято ....
4. Учасники мають дотримуватися таких правил ....
5. Велику роль відводять лідерові, тому що ....
6. Для успішного "мозкового штурму" важливо вміти користуватися ... і... засобами.
7. Шліфуючи своє мовлення, учасники "мозкового штурму" повинні:....
Завдання 3. Умотивуйте, чому учасники "мозкового штурму" повинні добре шліфувати своє мовлення.
Завдання 4. Доберіть і запишіть список літератури до реферату "Мозковий штурм".
4.14. Ділова доповідь
РОЗДІЛ 5. МИСТЕЦТВО ПРАВИЛЬНО МИСЛИТИ І ГОВОРИТИ
5.1. Уміння говорити
5.2. Техніка мовлення
ОВОЛОДІВАЙТЕ МИСТЕЦТВОМ ГОВОРИТИ
КОРОТКО ПРО СЕКРЕТИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ
5.3. Роль Запитання в спілкуванні
5.4. Засоби спілкування, суперечки
ЕМОЦІЇ І ДІЛОВІ КОНТАКТИ