У процесі слухання має значення, наскільки розвинуті в люди різні види пам'яті, стан готовності уваги та індивідуальний розвиток, інші психічні пізнавальні процеси.
Ефективне слухання — основа для отримання точної інформації. Емпатичне слухання забезпечує краще розуміння інших людей, допомагає нейтралізувати нашу схильність до судження. Слухаючи інших, ми вчимося не тільки слухати себе, а й розуміти свої почуття, потреби, установки. Засоби і методи ефективного слухання дозволяють підвищити якість прийняття рішень, слухання корисне для менеджерів, керівників всіх рівнів.
Слухаючи, необхідно:
• забути особисті упередження проти співрозмовника;
• не поспішати з відповідями і висновками;
• розмежовувати факти і думки;
• стежити за тим, щоб мова була зрозумілою і чіткою;
• дійсно слухати, а не робити вигляд і не відволікатися.
Щоб навчитись ефективно слухати, необхідно насамперед захотіти слухати і зрозуміти співбесідника. Адже процес слухання аналогічний процесу пізнання.
Слід також налаштувати себе на хвилю внутрішньої зацікавленості темою ділової бесіди чи дискусії.
Слухаючи, визначити для себе основні думки виступаючого чи співрозмовника і намагатися правильно їх зрозуміти.
Швидко зіставляти отриману інформацію зі своєю і відразу ж подумкя повертатись до основного змісту виступу, бесіди, дискусії.
Уважно слухаючи і навіть не висловлюючи своєї думки, ви все одно повинні бути активним, а не пасивним учасником бесіди, дискусії.
Уміння слухати співрозмовника — основа взаєморозуміння, без чого ділові стосунки можуть не скластися.
Адже має значення не тільки те, що говорить співрозмовник, виступаючий, а й те, як він це говорить. Наші емоції — найкращий клей, що скріплює факти з нашою думкою про них у розмові.
Відрізок часу, протягом якого людина може концентрувати увагу на одній проблемі, короткий. Після напруженої уваги настає період розслаблення, розсіяності. І це часто виявляється саме в той момент, коли партнер чи співрозмовник переходить до суті питання. Людина, яка не вміє регулювати інтенсивність, розподіл і переключення уваги, зазвичай не вміє раціонально слухати та адекватно розуміти, що є основою прогнозування слів та дій співрозмовника.
Отже, вам необхідно вислухати когось по справі, в якій зацікавлені й ви. Сядьте зручно, але не розслабляйтесь. Зручна поза є передумовою для розумової зосередженості. Психологи вважають, що жінки більше схильні до зворотнього зв'язку, тому, слухаючи їх, необхідно частіше дивитися в очі.
Слухайте з цікавістю — це допоможе створити атмосферу взаємної симпатії і поваги між партнерами. Не слід переривати партнера в процесі розмови, дати можливість йому виговоритись, навіть, якщо ви вважаєте, що інформація незначна. Намагайтеся логічно спланувати процес слухання. Запам'ятовуйте насамперед головні думки, утримуючи і зв'язок між деталями.
Під час бесіди намагайтеся подумки узагальнити почуте. Краще це робити під час пауз у розмові. Прагнення під час слухання спрогнозувати подальшу думку співрозмовника — ознака активного мислення і гарний метод запам'ятовування основних тез.
Не поспішайте з оцінкою отриманої інформації, її необхідно робити в кінці.
Уміння слухати — важлива, але не єдина умова ефективності ділового спілкування.
Для сприйняття звучання і змісту слова людини необхідно не більше однієї секунди. Якщо слова невідомі, необхідно 3—5 сек. Для повного розуміння питання — не менше 14—15 сек. При деяких навичках людина схоплює зміст мовлення зі швидкістю 60—70 слів за одну хвилину.
Усе ж головним у діловому спілкуванні є вміння утримати увагу аудиторії за допомогою логіки, фактів, психологічного впливу.
Слухання корисне під час:
• інтерв'ювання — зокрема, при наймі чи переведенні на іншу роботу;
• мотивації працівників — виявлення причин незадоволення роботою тощо;
• розпорядження — забезпечення повного розуміння працівниками отриманої вказівки та виявлення їхньої реакції;
• оцінювання ділових і моральних рис характеру: виявлення, як працюють підлеглі, авторитет керівника тощо.
• урегулювання конфліктів: виявлення причин конфліктів між працівниками, знаходження шляхів їх урегулювання тощо.
Запитання і Завдання для самоконтролю
Завдання 1. Дайте відповіді на запитання.
1. Яку роль виконує слухання у процесі спілкування?
2. Який психологічний аналіз процесу слухання?
3. Які ви знаєте класифікації процесу слухання?
4. Як ви розумієте вислів "Слухання як активний процес"?
5. У чому суть нерефлексивного слухання?
6. У яких випадках рефлексивне слухання буде ефективним?
7. Які ви знаєте основні правила ефективного слухання?
Завдання 2. Прочитайте текст.
УЧІТЬСЯ СЛУХАТИ
Потрібно уникати велемовності, а навчитися слухати. Той, хто вміє слухати, досягає кращих успіхів у спілкуванні з людьми, ніж той, хто весь час говорить сам і не дає можливості висловитися іншим. Л.Фейхтваигер зазначав: "Людині потрібно два роки, щоб навчитися говорити, і шістдесят років, щоб навчитися слухати".
1. Слухати людину — це означає:
• дати співбесіднику можливість висловитися;
• підбадьорююче реагувати на слова партнера (кивком голови, словом "так");
• щиро виявляти цікавість;
• не загострювати уваги на мовленнєвих особливостях співбесідника;
• враховувати культурні відмінності;
• слідкувати за головною думкою співбесідника;
• намагатися вловити істинний смисл слів партнера;
• повторювати деякі фрази ("Чи правильно я вас зрозумів, складність ситуації в тому...");
• не поспішати з висновками. 2. Дайте відповіді на запитання:
— Чому потрібно навчитися слухати людей?
— Як ви розумієте вислів "слухати людину"?
Завдання 3. Обґрунтуйте, чому слухання є однією з основних ланок процесу спілкування.
Завдання 4. Поясніть, чому слухання — важка робота?
Завдання 5. Підготуйте коротке усне повідомлення "Нерефлексивне слухання".
Завдання 6. Напишіть короткий виступ "Рефлексивне слухання".
Завдання 7. Розкажіть про засоби і методи ефективного слухання.
Завдання 8. Допишіть речення:
1. Слухаючи, потрібно ....
2. Уміння слухати — це ....
3. Слухання з цікавістю допоможе ....
4. Слухання корисне під час ....
Список рекомендованої літератури до розділу 6
Власов Л.В., Сементовская В.К. Деловое общение. — СПб., 1989. Иствуд Атватер. Я вас слушаю. — М., 1984.
Палеха Ю.І., Кудін В.О. Культура управління та підприємництва. — К., 1998.
7.1. Вимоги до сучасного керівника.
7.2. Стилі управлінської діяльності
7.3. Як ефективно використовувати робочий час
Система планування
Чотири покоління управління часом
МАТРИЦЯ УПРАВЛІННЯ ЧАСОМ
РОЗДІЛ 8. ФОРМАЛЬНІ ТА НЕФОРМАЛЬНІ СТОСУНКИ З КОЛЕГАМИ, ПІДЛЕГЛИМИ, КЕРІВНИКАМИ
8.1. Особливості управління та підприємництва.
8.2. Соціальні типи в діловому спілкуванні