Корпоративне управління - Ігнатьєва І.А. - 5.4. Фонд державного майна України та його роль у формуванні та управлінні корпоративним сектором України

Фонд державного майна України створено в 1991 році Постановою Кабінету Міністрів Української РСР № 158 для здійснення державної політики в сфері приватизації державного майна. Перші органи приватизації в Україні - Фонд, його регіональні відділення, фонди, комітети, управління комунального майна було утворено в 1992 році.

В 1994 р. було прийнято Указ Президента України № 56 "Про єдину систему органів приватизації в Україні". Цим Указом фактично було сформовано сучасну систему органів приватизації.

Згідно з Указом Президента України "Про зміни в системі центральних органів виконавчої влади України" від 13.03.99р. № 248/99, Фонд державного майна України входить до центральних органів виконавчої влади.

Відповідно до "Тимчасового Положення про ФДМУ" фонд державного майна України підпорядкований і підзвітний Верховній Раді України. У своїй діяльності фонд керується Конституцією і законодавчими актами України, Кабінету Міністрів України.

Фонд має регіональні відділення в усіх областях України, В Республіці Крим, містах Києві та Севастополі.

Основні завдання Фонду полягають у наступному:

- захист майнових прав України на її території та за кордоном;

- здійснення прав розпорядження майном державних підприємств у процесі їх приватизації, створення спільних підприємств;

- здійснення повноважень щодо організації та проведення приватизації майна підприємств, яке перебуває у загальнодержавній власності;

- сприяння процесові демонополізації економіки і створенню умов для конкуренції виробників.

- продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації. (ст. 92 та 93 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік").

Фонд відповідно до покладених на нього завдань:

- змінює у процесі приватизації організаційно-правову форму підприємств, що перебувають у загальнодержавній власності, шляхом перетворення їх у відкриті акціонерні товариства;

- продає майно, що перебуває у загальнодержавній власності у процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств і об'єктів незавершеного будівництва;

- укладає угоди з посередниками щодо організації підготовки до приватизації та продажу об'єктів приватизації;

- видає ліцензії посередникам;

- вживає заходів до залучення іноземних інвесторів до процесу приватизації;

- бере участь у створенні спільних підприємств, до статутного фонду яких передається майно, що є загальнодержавною власністю;

- представляє інтереси України за кордоном з питань, що стосуються захисту майнових прав держави.

Таблиця 5.1. В різні роки Фонд державного майна України очолювали:

Фонд очолює Голова, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України за згодою Верховної Ради України.

Практична діяльність Фонду держмайна спирається на програму приватизації. Згідно з програмою приватизації пріоритети роботи в сфері приватизації полягають в наступному:

- залучення інвестицій в економіку України шляхом продажу акцій на конкурсах та на міжнародних фондових ринках;

- залучення до підготовки на проведення приватизації національних та іноземних суб'єктів фондового ринку;

- продаж стратегічних об'єктів приватизації за грошові кошти. Враховуючи постійні порушення прав акціонерів, зокрема держави-акціонера, які наразі спостерігаються у багатьох акціонерних товариствах, ФДМУ розробив низку заходів, що мають на меті посилити відповідальність за правопорушення у сфері корпоративного управління та підвищити ступінь захисту прав власників акцій. Так, Фонд держмайна підготував проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким передбачено внести зміни до ЦК та ГК України, Закону України "Про господарські товариства". Документом, зокрема, передбачається обов'язок акціонерного товариства, у разі проведення додаткового випуску акцій, за згодою акціонерів, які голосували проти додаткової емісії, викупити їхні акції за ринковою ціною та розподілити їх між іншими акціонерами. Крім того, пропонується запровадити норму щодо обов'язкового включення представників акціонерів, які володіють більш як 25 % акцій, до складу ревізійної комісії та спостережної ради акціонерного товариства. Проект передбачає і посилення відповідальності учасників корпоративного управління, зокрема посадових осіб емітента цінних паперів, за порушення прав власників цінних паперів та інвесторів. При цьому органам Державної контрольно-ревізійної служби пропонується надати повноваження щодо проведення ревізії та перевірок фінансової діяльності, стану збереження активів, достовірності обліку та звітності в господарських товариствах, у статутних фондах яких є частка держави, у порядку, встановленому Кабміном, а також щодо проведення ревізії, перевірки та аудиту ефективності використання державного та комунального майна всіма суб'єктами господарювання.

Натомість не слід забувати, що дотепер спроби ФДМУ самостійно навести порядок в управлінні держвласністю не давали бажаних результатів. Навіть володіючи блокуючими пакетами акцій, держава іноді не могла перешкодити власникам підприємств приймати рішення, які йшли врозріз з її інтересами. А наявність у держвласності контрольного пакета акцій підприємства далеко не завжди надавала можливість скликати збори акціонерів і змінити неефективний менеджмент. Нарешті, далися взнаки і помилки минулих років, зокрема, наразі спричиняє чималий клопіт колишня повальна передача державних пакетів акцій високоліквідних підприємств у статутні фонди державних холдингів. Оскільки на сьогодні відсутній документ, що чітко регламентує порядок такої передачі, на практиці вона здійснювалась та здійснюється на підставі постанов Кабміну окремо по кожному підприємству. Хоча здебільшого рішення уряду і містять норми, які передбачають, що передані акції залишаються власністю держави (оскільки закріплені за нею на 3-5 років), водночас, відповідно до Закону "Про власність", суб'єкти, що працюють на правах колективної власності (до них належать і холдинги), мають право розпоряджатися акціями підприємств, переданими їм до статутного фонду. Деякі холдингові компанії не упустили можливості скористатися цією правовою колізією і зайнялися самостійною реалізацією підприємств. У результаті ж повернення проданого держмайна виглядає проблематичним.

Більше того, за інформацією ФДМУ, зараз існує велика протидія цій діяльності держави з боку фінансово-промислових груп, які свого часу безпідставно взяли на себе функції управління в акціонерних товариствах. Використовуючи тимчасово передані державою права щодо управління товариствами, вони обрали нових голів правління та членів спостережних рад. На підприємствах зриваються збори акціонерів. Через це акціонери втратили можливість контролювати стан справ у товариствах, зокрема, затверджувати фінансові плани, оновлювати органи управління, визначатися з дивідендами тощо.