Вогонь, що вийшов з-під контролю, здатний створити осередок пожежі, який являє собою позарегламентований процес знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для живих істот і довкілля.
Початковий процес розвитку пожежі настає тоді, коли холодна горюча речовина при введенні теплового імпульсу, окислюючись киснем, починає інтенсивно розігріватися з подальшим виділенням тепла, яке розігріває сусідні шари горючої речовини, де також починає розвиватись інтенсивна хімічна реакція.
Швидкість реакції розігрівання визначає інтенсивність пожежі, що є найважливішою її характеристикою.
Зона, в якій протікає хімічна реакція і підігрівається горюча речовина, називається фронтом пожежі. Процес пошарового розігрівання, окислення й згоряння триває доти поки не вигорить весь об’єм горючої речовини.
Простір, у якому розвивається пожежа, умовно поділяється на три зони: зону горіння, зону теплової дії та зону задимлення.
Зоною горіння називається частина простору, у якому відбуваються процеси термічного розкладання чи випаровування речовин або матеріалів.
Зоною теплової дії називається простір, де відбувається процес теплового обміну між поверхнею полум’я та горючою речовиною, що примикає до межі горіння, де теплова дія створює умови, неможливі для перебування людей без теплового захисту.
Зоною задимлення називається частина простору, що межує із зоною горіння й заповнена димовими газами в концентрації, що становить загрозу для життя та здоров’я людей. Ця зона включає в себе весь простір теплової дії і значно її перевищує.
На які класи поділяються пожежі залежно від властивостей горючих речовий?
Залежно від виду матеріалів і речовин, що горять, пожежі поділяють на класи: А, В, С, Д та Е, причому класи А та В поділяються на 2 підкласи, а клас Д — навіть на три. До пожеж класу А відносяться пожежі, що характеризуються горінням твердих речовин за винятком металів. Якщо ця тверда речовина здатна тліти (папір, деревина, ганчір’я), пожежа відноситься до класу А1. Якщо речовина не здатна тліти (пластмаса), - до класу А2.
До пожеж класу В відносяться пожежі з горінням рідин, які легко спалахують. Якщо горить рідина, нерозчинна у воді (бензин, нафта і т. ін.), то пожежа відноситься до класу В1. Якщо горюча речовина розчинна у воді (спирт, ацетон), - до класу В2.
До пожеж класу С відносяться пожежі з горінням газоподібних речовин (водень, метан, гази з газової свердловини і т. ін.)
До пожеж класу Д відносяться пожежі з горінням металів. Якщо горить легкий метал - алюміній, магній або їх сплави, пожежа відноситься до класу Д1; якщо горить лужний метал (натрій, калій і т. ін.) - до класу Д2; якщо горить металоорганічна сполука (метил натрій, діетил магній і т. ін.), - до класу ДЗ.
До пожеж класу Е відносяться пожежі електроустаткування під напругою.
Що таке система пожежної безпеки?
Система пожежної безпеки — це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання пожеж та зменшення від них збитків.
Пожежна безпека — це стан об’єкта, за якого ймовірність виникнення та ймовірність впливу небезпечних чинників пожежі не перевищують унормованих допустимих значень.
Пожежна безпека здійснюється створенням системи заходів пожежної профілактики та активного пожежного захисту.
Пожежна профілактика - це комплекс організаційних та технічних заходів, спрямованих на убезпечення людей, запобігання пожежі, обмеження її розвитку, а також створення умов для пожежогасіння.
Система активного пожежного захисту—це комплекс організаційних та технічних засобів для боротьби з пожежами та запобігання дії на людей небезпечних та шкідливих чинників пожежі, а також для обмеження матеріальних збитків від неї.
Для запобігання пожежам розробляються організаційні, технічні, режимні, пожежно-евакуаційні, тактико-профілактичні, будівельно-конструктивні заходи та засоби, а також план гасіння пожеж на випадок їх виникнення.
Організаційні заходи включають правильну організацію технологічних процесів, відсутність захаращення території і робочого місця, відповідний нагляд і контроль, відповідне розміщення матеріальних складів для зберігання вибухопожежонебезпечних речовин, на вченість працюючих, відповідний рівень кваліфікації і та ін.
Технічні заходи стосуються правильного добору й монтажу електроустаткування, режимів експлуатації машин та обладнання, які виключають появу іскор, полум’я або контакт нагрітих поверхонь з горючими матеріалами.
Режимні заходи включають заборону куріння, запалювання вогнищ, правильне зберігання промащених ганчірок та тих речовин, що мають здатність до самозаймання.
Тактико-профілактичні заходи передбачають швидку дію пожежних підрозділів, забезпечення об’єктів господарювання первинними засобами пожежогасіння, постійну підтримку у справному стані водопровідних мереж і та ін.
Будівельно-конструктивні заходи впроваджуються на стадії проектування, будівництва, реконструкції об’єктів, а також при конструюванні нових машин, устаткування та обладнання.
Що таке вибух та умови його виникнення?
Що може стати причиною пожеж?
Від чого залежить важкість впливу негативних та шкідливих чинників, пов’язаних з пожежами?
4.2. Пожежонебезпечні властивості матеріалів та речовин
4.2.1. Теоретичні основи процесу горіння
Що таке горіння?
Які умови необхідні для виникнення процесу горіння?
Як класифікуються види горіння?
Якими властивостями характеризується горючість матеріалів і речовин?