Класифікацію корпоративних підприємств можна зобразити наступним чином:
1. За ступенем обґрунтування очікуваної ефективності:
- ті, що не мають попередніх маркетингових і техніко-економічних розрахунків;
- ті, що мають установчі документі і крім цього розрахунки очікуваної ефективності (переважно формального характеру);
- ті, що мають повні і якісні техніко-економічні обґрунтування.
2. За ступенем взаємоучасті в капіталі:
- повністю об'єднані активи (повне злиття);
- об'єднали свій капітал під егідою материнської (холдингової) компанії в обсязі контрольного або блокуючого пакету;
- частково об'єднали активи з метою участі в органах управління групою, але без вирішального голосу;
- ведуть спільну діяльність на основі механізмів довірчого управління;
- організовують діяльність з використанням "м'яких" (узгоджувальних) форм без включення механізмів консолідації капіталів.
3. За роллю держави у їх утворенні:
- сформовані шляхом внесення частини державної власності у статутний капітал створеної юридичної особи;
- створені на основі передачі державної власності в довірче управління конкретної юридичної особи;
- санкціоновані певними рішеннями виконавчої влади з гарантією державної ресурсної підтримки;
- санкціоновані певними рішеннями виконавчої влади, але без державних гарантій.
4. За цільовими установками:
- нарощування обсягів виробництва і реалізації в межах номенклатури;
- реалізація диверсифікованої номенклатури продукції на ринках, що розширюються;
- збільшення експорту вітчизняних товарів або випуску імпортозамінюючої продукції;
- економії фінансових витрат (у виробництві, управлінні);
- реалізації завдань цільових і державних науково-технічних програм, виконання поставок для державних потреб.
5. За мотивацією свого ресурсного забезпечення:
- використання власних (консолідованих) фінансових ресурсів;
- залучення (шляхом випуску цінних паперів, збільшення залогової вартості корпорації, реалізації механізмів солідарної відповідальності) додаткових (зовнішніх) фінансових ресурсів;
- залучення фінансового капіталу кредитних організацій-учасників;
- отримання державної ресурсної підтримки.
6. За характером діяльності підприємств-лідерів:
- не мають явного лідера (внаслідок рівних внесків у спільний капітал);
- мають в якості лідера базове промислове підприємство або конструкторську організацію;
- лідирує фінансово-кредитна структура;
- висувають на роль лідера збутову (торгову) організацію.
7. За ступенем консолідації майна в рамках створеної центральної (управляючої) компанії:
- ті, що консолідують капітал в розмірі, достатньому для налагодження ефективної діяльності центральної компанії з точки зору самофінансування, гарантування залучення зовнішніх інвестицій для спільних проектів, створення необхідної інформаційної інфраструктури тощо;
- ті, що консолідують капітал в розмірі, необхідному для формальної реєстрації центральної компанії втому чи іншому правовому статусі.
8. За глибиною реалізації принципів інтегровано-корпоративного управління:
- ті, що фактично реалізовують корпоративні плани (програми) спільної діяльності, засновані на єдиних інформаційно-аналітичних і облікових процедурах і експертизі з боку органів управління об'єднання у цілому;
- ті, що виконують тільки окремі функції (елементи) інтегрованого управління, які не охоплюють діяльність всіх учасників об'єднання і сукупності їх задач;
- на практиці не керуються в роботі загально-корпоративними планами (програмами).
1.5. Сучасні системи та моделі корпоративного управління
Англо-американська модель
Німецька модель
Японська модель
1.6. Принципи корпоративного управління в Україні
1. Мета господарського товариства
2. Права акціонерів
3. Наглядова рада і виконавчий орган
1. Наглядова рада