Корпоративне управління - Мальська М.П. - 1.3. Типи корпоративних підприємств

Класифікацію корпоративних підприємств можна зобразити наступним чином:

1. За ступенем обґрунтування очікуваної ефективності:

- ті, що не мають попередніх маркетингових і техніко-економічних розрахунків;

- ті, що мають установчі документі і крім цього розрахунки очікуваної ефективності (переважно формального характеру);

- ті, що мають повні і якісні техніко-економічні обґрунтування.

2. За ступенем взаємоучасті в капіталі:

- повністю об'єднані активи (повне злиття);

- об'єднали свій капітал під егідою материнської (холдингової) компанії в обсязі контрольного або блокуючого пакету;

- частково об'єднали активи з метою участі в органах управління групою, але без вирішального голосу;

- ведуть спільну діяльність на основі механізмів довірчого управління;

- організовують діяльність з використанням "м'яких" (узгоджувальних) форм без включення механізмів консолідації капіталів.

3. За роллю держави у їх утворенні:

- сформовані шляхом внесення частини державної власності у статутний капітал створеної юридичної особи;

- створені на основі передачі державної власності в довірче управління конкретної юридичної особи;

- санкціоновані певними рішеннями виконавчої влади з гарантією державної ресурсної підтримки;

- санкціоновані певними рішеннями виконавчої влади, але без державних гарантій.

4. За цільовими установками:

- нарощування обсягів виробництва і реалізації в межах номенклатури;

- реалізація диверсифікованої номенклатури продукції на ринках, що розширюються;

- збільшення експорту вітчизняних товарів або випуску імпортозамінюючої продукції;

- економії фінансових витрат (у виробництві, управлінні);

- реалізації завдань цільових і державних науково-технічних програм, виконання поставок для державних потреб.

5. За мотивацією свого ресурсного забезпечення:

- використання власних (консолідованих) фінансових ресурсів;

- залучення (шляхом випуску цінних паперів, збільшення залогової вартості корпорації, реалізації механізмів солідарної відповідальності) додаткових (зовнішніх) фінансових ресурсів;

- залучення фінансового капіталу кредитних організацій-учасників;

- отримання державної ресурсної підтримки.

6. За характером діяльності підприємств-лідерів:

- не мають явного лідера (внаслідок рівних внесків у спільний капітал);

- мають в якості лідера базове промислове підприємство або конструкторську організацію;

- лідирує фінансово-кредитна структура;

- висувають на роль лідера збутову (торгову) організацію.

7. За ступенем консолідації майна в рамках створеної центральної (управляючої) компанії:

- ті, що консолідують капітал в розмірі, достатньому для налагодження ефективної діяльності центральної компанії з точки зору самофінансування, гарантування залучення зовнішніх інвестицій для спільних проектів, створення необхідної інформаційної інфраструктури тощо;

- ті, що консолідують капітал в розмірі, необхідному для формальної реєстрації центральної компанії втому чи іншому правовому статусі.

8. За глибиною реалізації принципів інтегровано-корпоративного управління:

- ті, що фактично реалізовують корпоративні плани (програми) спільної діяльності, засновані на єдиних інформаційно-аналітичних і облікових процедурах і експертизі з боку органів управління об'єднання у цілому;

- ті, що виконують тільки окремі функції (елементи) інтегрованого управління, які не охоплюють діяльність всіх учасників об'єднання і сукупності їх задач;

- на практиці не керуються в роботі загально-корпоративними планами (програмами).