Охорона праці - Москальова В.М - Які вимоги ставляться до експлуатації електроустановок?

Правила влаштування електроустановок (ПУЕ) класифікують зони, в яких від електричних джерел запалювання можуть виникати загоряння, пожежі, а Правила будови електроустановок (ПБЕ) — вибухи. Це — пожежонебезпечні і вибухонебезпечні зони, до окремої групи відносяться зовнішні установки.

Пожежонебезпечні зони — це такі, у яких обертаються або зберігаються тверді горючі речовини й рідини. За ступенем пожежної небезпеки вказані зони поділяються на класи: П-І, П-ІІ, П-ІІа і П-Ш.

Зони класу П-І - це зони, розміщені в приміщеннях, де є горючі рідини з температурою спалаху парів понад 61 °С (склади мастил, просочування деревини і ін.).

Зони класу П-ІІ - це зони, розміщені в приміщеннях, у яких при технологічному процесі виділяється горючий пил або волокна в аерозольному стані, а небезпека обмежується пожежою без вибуху (деревообробка і ін.).

Зони класу П-ІІа - це зони, розміщені в приміщеннях, де горючі речовини знаходяться у твердому або волокнистому стані без виділення пилу або волокон (папір, тканина, деревина та ін.).

Зони класу П-ПІ - розташовані поза приміщеннями зони, де обертаються горючі рідини (з Т >61 °С) і тверді горючі матеріали (відкриті склади мастил, торфу, вугілля та ін.).

Вибухонебезпечна зона - це простір у приміщенні або навколо зовнішньої установки, у якому присутнє вибухонебезпечне середовище, яке може утворюватись внаслідок природних або виробничих чинників у такій кількості, що необхідні спеціальні заходи, щодо конструкції електрообладнання, його монтажу та експлуатації.

Газо-, пароповітряні вибухонебезпечні середовища утворюють вибухонебезпечні зони класів 0,1,2, а пилоповітряні—вибухонебезпечні зони класів 20,21,22.

Вибухонебезпечна зона класу 0 - простір, у якому вибухонебезпечне середовище є постійно присутнім або протягом тривалого часу.

Вибухонебезпечна зона класу 1 — простір, у якому вибухонебезпечне середовище може утворюватись під час нормальної роботи відповідно до розрахункових параметрів.

Вибухонебезпечна зона класу 2 - простір, у якому за нормальних умов відсутнє вибухонебезпечне середовище, а якщо воно присутнє, то рідко і не довго (можливі катастрофічні аварії при розриві трубопроводів, резервуарів та ін.).

Вибухонебезпечна зона класу 20 - простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари постійно або часто присутній у кількості, достатній для утворення небезпечних концентрацій пилоповітряної суміші.

Вибухонебезпечна зона класу 21 - простір, у якому при нормальній експлуатації імовірна поява пилу у вигляді хмари у кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації.

Вибухонебезпечна зона класу 22 — простір, у якому вибухонебезпечний пил, у завислому стані, може з’являтися не часто, існувати не довго або з’являтись у разі аварійної ситуації.

Класи і розміри вибухонебезпечних зон для зовнішніх вибухонебезпечних установок мають прийматися відповідно до норм технологічного проектування та особливостей технологічного процесу і затверджуватися в установленому порядку згідно з чинним законодавством.

Які вимоги ставляться до експлуатації електроустановок?

Для забезпечення безпечної і тривалої експлуатації електрообладнання необхідно, щоб їх конструкція відповідала виробничим умовам і характеру технологічного процесу.

Електроустаткування буває вибухозахищене і загальнопромислове, що немає засобів вибухозахисту. Виконання таких установок може бути: відкритим, захищеним, закритим, вибухозахищеним, іскробезпечним.

Відкриті установки не мають спеціальних пристосувань від випадкового доторкання до струмоведучих частин, а також і попадання в середину пилу, бризок води і т.д. Охолодження їх здійснюється повітрям, що вільно проникає ззовні.

Захищені установки мають пристосування (сітки, щітки) для захисту від випадкового дотику до струмоведучих частин і потрапляння в середину сторонніх твердих тіл. Вони охолоджуються повітрям і не мають захисту від пилу, волокон, бризок води.

Закриті установки мають оболонку, яка запобігає потраплянню в середину волокон грубого пилу і крапель води, але не захищає від проникнення тонкого пилу, газів і парів рідини.

Вибухозахищені установки мають захист, який унеможливлює спалахування вибухонебезпечного паро-, газо- й пилоповітряного середовища від електричних іскор, дуги або нагрітих частин обладнання.

Іскробезпечні - такі установки, в яких електричний розряд не призведе до спалаху вибухонебезпечного середовища як при нормальному, так і аварійному режимі роботи.

У електроустановках існує такий захист як автоматичне відключення. Сутність його полягає у знятті напруги з струмоведучих частин при руйнуванні захисних елементів, що дає можливість у ни кати вибухонебезпечних ситуацій.