Охорона праці - Москальова В.М - Як здійснюється захист будівель від прямих ударів блискавки?

У чому полягає руйнівна дія блискавки?

Будівлі і споруди можуть пошкоджуватись і руйнуватися внаслідок прямих ударів блискавки й вторинного прояву електричної та електромагнітної індукції.

Високий потенціал від розрядів блискавки може потрапляти у будівлі повітряним шляхом та через інженерні комунікації. Канал головного розряду блискавки має температуру понад 20000 °С, що спричиняє утворення іскор і нагрівання середовища до температур, що спричиняють спалахування.

Необхідність захисту будівель і споруд від розрядів блискавки встановлюється виходячи з їх призначення, інтенсивності грозової діяльності в районі їх розташування, а також очікуваної можливості ураження їх блискавкою.

Рівень грозової діяльності у годинах протягом року визначається на підставі опосередкованих даних місцевих метеорологічних станцій.

Як класифікуються будівлі за облаштуванням захисту від блискавки?

Класифікація будівель і споруд за облаштуванням захисту від блискавки наведена у табл. 4.2.

Таблиця 4.2. Облаштування захисту від блискавки в будівлях і спорудах

Будівлі і споруди І та II категорії захищають від прямих ударів блискавки, електростатичної та електромагнітної індукції і занесення високих потенціалів через надземні металеві комунікації. До цих категорій належать будівлі з вибухопожежонебезпечними газами, парами й ЛЗР.

Будівлі і споруди, що віднесені до ПТ категорії за облаштуванням захисту від блискавки, підлягають захисту від прямих ударів блискавки і занесення високих потенціалів через надземні металеві комунікації, а також від електростатичної індукції (для установок і ємностей з корпусами із залізобетонних і синтетичних матеріалів). До Ш категорії належать будівлі з пожежонебезпечними приміщеннями зони класу П-І, П-П, П-ІІІ за ПУЕ, витяжні труби висотою від 15 до 30 м, а також будівлі, що мають історичне та художнє значення, вертикальні витяжні труби висотою понад 30 м.

Як здійснюється захист будівель від прямих ударів блискавки?

Захист будівель від прямих ударів блискавки здійснюється за допомогою блискавкоприймача, який безпосередньо приймає удар блискавки, струмовідводу, який служить для відводу струму у землю і заземлювача, через який струм блискавки проходить безпосередньо у землю.

За розташуванням блискавковідводи поділяють на: стержневі, тросові і комбіновані.

За кількістю сумісно діючих пристроїв на одному струмовідводі блискавковідводи поділяються на одиночні, подвійні і багаторазові.

Захисна дія блискавковідводу залежить від надійності з’єднання струмовідводу із заземлювачем. З’єднання виконують способом зварювання.

Вид заземлювача, їх кількість і розміри визначаються залежно від необхідної величини опору розтікання струму й питомого опору ґрунту, у якому будуть прокладати заземлювачі.

Струмовідводи приєднують до заземлювачів з величиною імпульсного опору не більше як 20 Ом.

У чому полягає захисна дія блискавковідводу?

Захисна дія блискавковідводу залежить від конфігурації і розміру зони захисту.

Зона захисту - це простір навколо блискавковідводу, у якому будівля має бути захищеною від прямих ударів блискавки. Захист буде надійним за умови, коли вся будівля знаходиться у цій зоні.

Відповідно до інструкції по облаштуванню блискавковідводів, існує два типи зони захисту:

Зона типу А (має ступінь надійності 99, 5%);

Зона типу Б (ступінь надійності 95 % і вище). Блискавковідводи і їх заземлювачі мають бути ізольовані від будівлі, що захищається, а також від зовнішніх і підземних металевих пристроїв, таких як надземні естакади, трубопроводи, рейкові шляхи, газо-, паро- і водопровідні підземні комунікації і т.д.

При влученні блискавки у блискавковідвід, струмовідвід і заземлювач набувають високого потенціалу, різниця потенціалів, що при цьому виникає, може спричинити пробій шару землі між заземлювачем блискавковідводу і підземною частиною будівлі або з’єднаними з будівлею металевими комунікаціями.

Мінімально допустиму відстань від блискавковідводу до будівлі розраховують. Однак у будь-якому випадку вона має бути не менша за 3 м.

Для будівель І категорії можливість пробою ізоляції має бути повністю виключена. Струмовідводи для захисту будівель ІІ категорії окремо стоячими стержневими чи тросовими блискавковідводами здійснюють безпосередньо на покрівлях й стінах шляхом приєднання їх до заземлювача, що має імпульсний опір розтікання струму не більше 10 Ом.

Як здійснюється захист будівлі від електростатичної та електромагнітної індукції?

Захист будівель І категорії від електростатичної індукції здійснюється шляхом приєднання металевого обладнання та апаратури до заземлювача. Заземлювач від вторинної дії блискавки має бути з опором не більше 10 Ом.

Захист будівель і споруд II категорії від вторинної дії блискавки забезпечується шляхом приєднання всього обладнання, що знаходиться у будівлях, до захисного заземлення електрообладнання.

Захист будівель від електромагнітної індукції здійснюється:

до будівель І категорії — шляхом облаштування металевих перемичок через кожні 20 м довжини між трубопроводами в місцях їх взаємного наближення на 10 см, що унеможливлює утворення незамкнутих контурів.

до будівель II категорії-тим самим шляхом, тільки перемички встановлюють через 25-30 см між трубопроводами, розташованими один від одного на відстані 10 см і менше.

Захист від знесення високого потенціалу у будівлях І і II категорії здійснюється через заборону облаштування будь-яких повітряних ліній, будь-якого призначення. Електричні мережі напругою до 1000 В, мережі телефону, радіо, сигналізації та іншого призначення, мають виконуватись тільки підземними кабельними лініями, броня яких мав приєднатись до заземлювача.

Захист будівель, що належать до Ш категорії від, занесення високих потенціалів по зовнішніх наземних металевих комунікаціях, здійснюють шляхом приєднання їх на вводі до заземлювача з імпульсним опором не більше 20 Ом, у тому числі до заземлювача захисту від прямих ударів блискавки.