Охорона праці - Москальова В.М - 5.3.1. Приклади розрахунків повітрообміну загальнообмінної вентиляції

Приклад 1. Розрахувати відповідність приміщення в залежності від кількості працюючих. Робота зосереджена в одній з кімнат житлового будинку параметри якого наступні: ширина приміщення - 4.5 м; довжина - 3.5 м; висота - 2.5 м;

Приклад 2. Визначити потрібний повітрообмін та його кратність для приміщення, яке має довжину 50 м, ширину 20 м, висоту 5 м. Вільний об’єм приміщення становить 75 %. У повітря цеху виділяється пил у кількості 0= 300 г/год., ГДК якого 4 мг/м3. Прийнято, що концентрація пилу у робочій зоні црг — 2,5 мг/м3, концентрація пилу у повітрі, яке подасться у приміщення, 0,1 мг/м3. Пил рівномірно розподілений у повітрі приміщення.

Приклад 3. За даними прикладу 1. визначити необхідний повітрообмін у приміщенні та кратність повітрообміну, якщо місцевими відсмоктувачами відбирається з робочої зони Ьт = 4000 м7год повітря, яке містить дм - 40 мг/м3 пилу.

Приклад 4. У термічному відділку цеху, вільний об’єм якого V = 500 м , працюють п = 4 електропечі, кожна потужністю N = 5 кВт. Вентиляційні отвори витяжної вентиляції розташовані на висоті А = 5 м, температура зовнішнього повітря г.п= +22°С, температура у робочій зоні (Ір^ повинна бути не вищою 26°С. Температурний градієнт Д/ = 1,2°С/м. Масова ізобарна теплоємність повітря с = ІкДжДкг град.), його густина У =1,2 кг/м Коефіцієнт нерівномірності розподілу тепла у приміщенні к = 1,2. На нагрівання повітря йде 70% потужності електропечі. Втрати тепла через зовнішні огородження становлять 5%. Визначити необхідний повітрообмін та його кратність в приміщенні, якщо місцева вентиляція відсутня.

Приклад. 5. Визначити необхідний обмін повітря та кратність його обміну для випадку, вказаного у прикладі 4, за умови, що від кожної печі надходить О, = 25 г чадного газу за годину. Гранично допустима концентрація чадного газу у робочій зоні цглк= 20 мг/м Прийняти концентрацію газу у повітрі, що видаляється з приміщення, 20 мг/м3 (0,02 г/м’ ), в припливному повітрі д0= 0,005 Г/М3, коефіцієнт нерівномірності к = 1,2.

Приклад 6. У виробничому приміщенні в повітря з технологічного обладнання надходить волога у кількості ІУ/= 2600 г/год. Розміри приміщення, м: Л#-#=12’8’4. Працюючих (п) - 12 чоловік. Робота, що виконується, середньої важкості. Вологомісткість повітря, що видаляється, (сін - 20 г/кг, зовнішнього -(Із =18 г/кг. Температура повітря / = 20°С.

Приклад 7. В малярному цеху, вільний об’єм якого (V) - 1800 м3, виконується покриття деталей фарбою, основним розчинником якої є бензол. При висіканні фарби за годину випаровується 120 г розчинника. Коефіцієнт нерівномірності к = 1. Концентрація бензолу у зовнішньому повітрі Цо= 0,05 мг/м3. Визначити кількість повітря, яку необхідно подати у приміщення, щоб концентрація парів бензолу ц не перевищувала гранично допустимої, двома методами: точним і спрощеним (за кратністю обміну повітря). Порівняти кратність обміну за цими розрахунками.

5.3.2. Як розраховується місцева витяжна вентиляція?

Місцева витяжна вентиляція призначена для уловлення та видалення шкідливостей безпосередньо з місць їх виділення чи утворення, щоб запобігти їх поширенню у зону дихання працюючих і в повітря виробничого приміщення.

Місцева вентиляція може виконуватись за допомогою різних відсмоктуючих пристроїв, а саме: закритих приймачів, витяжних зонтів, витяжних шаф, всмоктуючих панелей, бортових відсмоктувачів, спеціальних кожухів, вбудованих в обладнання відсмоктувачів, вітринних відсмоктувачів, укриттів, боксів та ін. Принципові схеми деяких з них наведені на рис. 5.4.

Схеми пристроїв місцевої витяжної вентиляції

Рис. 5.4. Схеми пристроїв місцевої витяжної вентиляції: а - кожух; б - витяжний зонт; в - витяжна шафа; г - двосторонній бортовий відсмоктувач; д - одностороння всмоктуюча панель; с — кутова всмоктуюча панель; с - похила панель. Головною характеристикою будь-якого пристрою витяжної вентиляції є швидкість повітря у відкритих прорізах чи отворах, через які засмоктується повітря. Розрахункова швидкість повітря у цих отворах приймається залежно від типу витяжного пристрою, характеру шкідливостей, виду операцій в укритті, тепловиділень та ін. Вона має бути такою, щоб гарантувати ненадходження у зону дихання шкідливостей у концентрації, більшої ГДК чи допустимого рівня.

Місцеві відсмоктувачі у вигляді прямокутних або круглих отворів звичайно установлюють при паянні, зварюванні тощо. Розрізнюють відсмоктувачі з приймальними отворами у вертикальній панелі (рис. 5.5, а), у площині стола (рис. 5.5., б) і над столом (рис. 5.5., в). Спектри всмоктування отворів з гострими краями наведені на рис. 5.6. З цих графіків видно, що повітроприймальні отвори мають бути максимально наближені до джерела шкідливих виділень, тому що утворювана ними рухливість повітря спадає приблизно обернено пропорційно квадрату відстані між ними. Більша сторона £ прямокутного всмоктуючого отвору визначається розміром зони паяння, а менша b - визначається залежно від оптимального співвідношення між сторонами b і Е (рис. 5.5. а), за яким кількість повітря, що видаляється, буде мінімальною при забезпеченні швидкості повітря на місцях паяння не менше 0,6 м/с.

Потім визначається площа забірного отвору і потрібна кількість повітря.

Відсмоктувачі від робочих столів

Рис. 5.5. Відсмоктувачі від робочих столів; а) з приймальним отвором у вертикальнім площині; б) з приймальним отвором в площині стола; в) з приймальним отвором над столом.

Спектри всмоктування повітря отворами з гострими краями

Рис. 5.6. Спектри всмоктування повітря отворами з гострими краями: А - круглого перерізу; б - прямокутного із співвідношенням сторін 1:2. Кількість повітря ( м/год ), що відбирається повітрозабірним пристроєм прямокутного перерізу (з гострими кромками) визначається за формулою:

де Р- площа забірного отвору, м; Е- більша сторона отвору, м;

х - відстань від площини забірного отвору до зони паяння, м ;

V, - осьова швидкість руху повітря у зоні паяння, м/с (приймають не менше 0,6

м/с).

Формула справедлива у межах значень ЬІЕ = 0.01+ 1,0.

За круглого отвору необхідна кількість повітря (м/год) для забезпечення видалення шкідливостей визначається за виразом:

де сі- діаметр повітрозабірного отвору, м.

За наявності у всмоктуючому патрубку фланця, затухання осьової швидкості відбувається повільніше. У такому випадку вважають, що "далекобійність" забірного отвору збільшується у два рази, тобто спектр всмоктування збільшується, і таким чином зменшується, теж у два рази необхідна кількість повітря, що відбирається забірником з фланцем.

Кількість повітря (м5/год), що видаляється відсмоктувачем з приймальним отвором над столом (рис. 5.5., в), визначається за формулою:

де Н — висота центра забірного отвору над поверхнею стола, м; х - відстань від заданої точки на поверхні стола до проекції на неї центра забірного отвору, м.

За значенням Ь визначають площу забірного отвору Я>, м, та діаметр забірної трубки <ІоМ’.

де Vo - швидкість у забірному отворі.

5.3.2. Як розраховується місцева витяжна вентиляція?
Як проводиться розрахунок повітропроводів, вибір вентиляторів і електродвигунів?
Як вибрати вентилятор?
Як вибрати електродвигун?
5.4. Як проводяться розрахунки освітлення?
Як розрахувати природне освітлення?
Як розрахувати штучне освітлення?
Як проводиться перевірочний розрахунок загального освітлення?
5.5. Як розрахувати рівні шуму?
Як визначити сумарний рівень кількох джерел шуму?
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru