Методи мотивації працюючих - це частина організаційної культури. Основне призначення методів - забезпечення максимального залучення працюючих, володіючих знаннями, до вирішення загальних задач організації. В теорії виділяють наступні головні методи мотивації [11, с.226-227]:
Примушення - засновано на почутті страху підпасти покаранню, наприклад у вигляді звільнення, переводу на нижче оплачувану роботу, штраф та ін.
Винагородження - засновано на системі економічного (заробітна плата, премії, участь у прибутках тощо) та неекономічного (нагорода, подяка тощо) стимулювання високопродуктивної праці.
Солідарність - розвиток у працівників власних цінностей і цілей, які близькі до цінностей і цілей організації, що досягається шляхом переконання, виховання, навчання і створення сприятливого організаційного клімату в організації.
Солідарності як методу мотивації надається велике значення там, де особливо цінять роль групової і командної роботи та прикладають зусилля для створення сприятливого клімату, який об'єднує працюючих в єдиний цілісний колектив.
Застосування кожного методу мотивації або їх сполучення залежить від конкретних умов, в яких працює організація. В адміністративних установах, заснованих на наказах і розпорядженнях, конкретне застосування методів примушення відносно дисципліни, порядку роботи, додержання норм, стандартів та інших вимог необхідно. Використання мотивів примушення в творчих колективах може принести велику шкоду, яка викликає загасання енергії пошуку, страху здобуття негативного результату.
Використання винагородження засновано на положеннях теорії потреб в тому, що цілі, прагнення, цінності й поведінка виступають як мотиви. Винагорода викликає віру людини в себе, дає надію на успіх у виконанні завдань, посилює бажання працювати з підвищеною віддачею. Позитивні заходи діють ефективніше, ніж негативні.
В системі мотивації необхідно знайти вірне співвідношення між винагородою і покаранням. Негативна реакція керівництва сковує активність працівника, викликає негативні емоції, створює стресові ситуації, знижує в собі ступінь задоволеності. В той же час позитивна оцінка проведеної роботи підвищує самооцінку, мотивує трудову активність, посилює творчу ініціативу.
Ефективність економічних методів різко зростає при їх сполученні з іншими, насамперед з моральними методами мотивування. До моральних методів стимулювання відносимо визнання, яке може бути особистим або публічним. Суть особистого визначення складається в тому, що кращих працівників постійно згадують в спеціальних доповідях вищому керівництву організації, їх персонально поздоровляє адміністрація з приводу ювілеїв і сімейних свят, залучають до розробки стратегічних планів розвитку організації. Але в Україні така практика не здобула широкого розповсюдження. Публічне визнання складається у розповсюдженні інформації про досягнення працівників на спеціальних стендах (Дошка пошани), нагородження людей почесними знаками, грамотами, внесення їх досягнень до спеціальних книг.
Специфічними моральними методами мотивації є похвала і критика. Похвала повинна іти слідом за кожною гідною дією виконавця і навіть за самим незначним позитивним результатом, здобутим ним, але обов'язково конкретним, який сприяє досягненню цілей організації. До цього морального методу пред'являють такі вимоги, як дозованість, послідовність, регулярність. Відсутність похвали, особливо за добру роботу, несправедлива або нещира похвала де - мотивують працівника, тому для підвищення її дієвості бажано використовувати об'єктивні критерії. Критика є негативною оцінкою результатів роботи окремих працівників або трудових колективів, результатів їх роботи. Критика повинна бути: конструктивною; стимулювати дії людини, які направлені на усунення недоліків, доброзичливою без обвинувачення; поважною по відношенню до підлеглого; зауваження необхідно висловлювати в непрямій формі, а доводи повинні бути аргументованими. Не можна категорично вимагати визнання помилок людини, яку критикують; бажано підкреслювати можливість усунення недоліків і продемонструвати готовність надати допомогу.
На жаль, в країні спостерігається падіння престижності праці, особливо у суспільному виробництві. Це стало наслідком того, що значна частина населення, не маючи реальної можливості придбання різних благ за рахунок чесної і сумлінної праці, надає перевагу зменшенню рівня власних домагань, зменшуючи потреби. В результаті спостерігаємо трудову пасивність, а відповідно споживчу пасивність.
Формою прояву трудової пасивності стало зниження у багатьох інтересу до підвищення кваліфікації і професійної майстерності. Навчання і творчість втрачають свої позиції. У частини працівників підвищилася незадоволеність працею навіть при зростанні заробітної плати, оскільки посилилось відчуття несправедливого її розподілу.
Таким чином, стан трудової мотивації сьогодні характеризується такими ознаками:
загальною трудовою пасивністю;
низькою значимістю громадських мотивів праці, службового, професійного і кваліфікаційного росту;
визначення соціального статусу особистості, як правило, по нетрудовим критеріям;
бажання мати стабільну, престижну, високооплачувану роботу, яка забезпечує необхідний рівень потреб;
високим рівнем безробіття, особливо серед молоді, яка не може знайти роботу за своїми здібностями;
надмірним захопленням грошовим стимулюванням, недоотри-манням певних психологічних та етичних норм, при нагородженні;
відсутність чітко сформульованих критеріїв і умови нагоро-дженя державними відзнаками, значне скорочення кількості рядових працівників серед нагороджених;
зростаючий протекціонізм при висуванні на роботу і підвищенні в посаді, в результаті чого до управління залучаються неквалі-фіковані кадри.
У менеджменті повинні використовуватися усі ефективні форми зовнішнього впливу на працюючого, щоб він скоріше мотивувався до високоефективної праці.
Навчальний тренінг Основні поняття
Мотивація. Мотив. Стимулювання. Інтереси. Потреби. Заряджувальний і розряджу-вальний мотиваційний клімат. Ранні теорії мотивації. Сучасні теорії мотивації. Методи мотивації.
Контрольні запитання і завдання
1. Розкрийте зміст мотивації, як основної функції менеджменту.
2. Визначите основні задачі мотивації.
3. Дайте характеристику етапів мотивації, як процесу.
4. Причини виникнення мотиваційних проблем з персоналом організації.
5. Охарактеризуйте зміст ранніх теорій мотивації.
6. В чому полягає суть змістовної концепції мотивації (теорії А. Маслоу, Д. МакК-лелланда, Ф. Герцберга).
7. Розкрийте сутність прецесійної концепції мотивації (теорії В. Врума, Дж. Адамса, Л Портера - Е. Лоулера. Е. Лока, С.Скінера).
8. Дайте характеристику теорії мотивації соціального напряму і "якості трудового життя".
9. Розкрийте зміст методів мотивації.
10. Основні ознаки сучасного стану трудової мотивації.
Література: 7; 10; 11; 15.
13.1. Сутність, принципи і функції управлінського контролю
13.2. Види контролю
13.3. Головні системи контролю
13.4. Процес та етапи контролю
13.5. Управління за відхиленнями
Розділ 14. Стратегічний менеджмент
14.1. Стратегія та її види
14.2. Поняття і суть стратегічного менеджменту
14.3. Процес стратегічного менеджменту