Менеджмент організацій - Федулова Л. І. - 13.5. Роль інформаційного забезпечення системи управління виробництвом

Інформація як сукупність даних і знань характеризує рівень організаційного розвитку системи і є її стрижневим елементом. Наскільки ефективні процеси збирання, накопичення, зберігання, пошуку, передавання та методів опрацювання інформації, настільки дієва й уся система управління виробництвом у цілому.

Компонентами інформаційної системи підприємства (виробництва) є банк даних і відповідні бази даних, використовувана мова (сукупність знаків і класифікаторів), а також комплекс моделей і програм, що забезпечують роботу з даними. Банк і бази даних являють собою сховище інформації та основний компонент інформаційної системи в багаторівневій інтегрованій автоматизованій системі управління підприємством.

Банк даних — комплекс, що охоплює спеціальні структури організації інформації, алгоритми, спеціальні мови, програмні й технічні засоби, що в сукупності забезпечують створення та експлуатацію системи накопичення інформації, яка надходить із декількох джерел, її оновлення, коригування та багатоаспектне використання в інтересах об'єктів управління підприємства, а також прямий зв'язок із користувачем для отримання відповіді на певні запити.

Основні вимоги до банку даних: інтегрованість баз даних і цілісність кожної з них; незалежність; мінімальна збитковість даних, що зберігаються; здатність до розширення.

База даних є сховищем спеціально організованих та логічно пов'язаних інформаційних елементів. Вона складається із самих даних та їх опису. Між даними, що містяться в базі, підтримуються певні зв'язки. База даних зорієнтована на інтегровані вимоги й тим самим задовольняє інформаційні потреби будь-яких користувачів. Центральну роль у функціонуванні банку даних виконує система управління базами даних. Ця система усуває, додає, замінює старі записи даних на нові і являє собою ефективний інструмент обробки даних.

Бази даних створюються в банку даних підприємства для вирішення на ЕОМ завдань управління виробництвом на міжцеховому рівні. В кожному цеху під час створення автоматизованої системи управління формуються відповідні бази даних, серед них:

• технологічні процеси;

• поопераційно-трудові витрати;

• оснастка;

• цінник на матеріали та напівфабрикати;

• планова інформація про номенклатуру, кількість, терміни, трудоємність, вартість деталей (виробів), що випускає цех, календарно-планові нормативи руху виробництва тощо;

• обладнання (паспортні дані, вартісні показники, графік планово-запобіжних ремонтів);

• персонал (робітники, службовці, молодший обслуговуючий персонал);

• довідники (класифікатори) з операцій, деталей, обладнання, професій;

• облікова інформація про хід виробництва, яка отримується з документів: супроводжувальна карта, повідомлення про брак, облікові картки заготовок та інше;

• нормативна інформація для економічних розрахунків (вартість основних матеріалів, покупних напівфабрикатів, трудоємність виготовлення деталей, основна й додаткова зарплата, цехові витрати) тощо.

Для програмної реалізації робіт з базами даних створюються допоміжні програми їхніх структур, довідників і файлів, друку та ін.

База знань містить інформацію про накопичений практичний досвід спеціалістів з управління, використовується в підготовці управлінських рішень і є необхідним компонентом експертних систем, що забезпечують вироблення варіантів рішень в автоматизованому (чи автоматичному) режимі.

При функціонуванні багаторівневої системи управління виробництвом за умов І АСУ, наділеної розвинутою мережею ЕОМ, в цехах і на виробничих дільницях створюються обчислювальні комплекси (ОК), які мають автоматизовані робочі місця (АРМ) спеціалістів з управління виробництвом. АРМ — це проблемно зорієнтований апаратно-програмний комплекс, що охоплює апаратні, програмні та інформаційні засоби для вирішення завдань користувача безпосередньо на його робочому місці в режимі діалогу з ЕОМ.

Дані системи інформаційного забезпечення, необхідні для виробничих менеджерів:

• оцінка надійності продукції та ефективність її на внутрішньому й зовнішньому ринках;

• відомості про науково-технічний рівень своєї та аналогічної продукції;

• прогнози розвитку підгалузі, підприємства-аналога, виробництва окремих виробів;

• дані для ухвалення рішень про постановку власних НДДКР, промислового випуску або зняття з виробництва того чи іншого виробу;

• результати науково-дослідних, техніко-економічних, патентно-ліцензійних досліджень;

• маркетингова, кон'юнктурна ситуація на внутрішньому та на міжнародному ринках;

• дані про ефективні системи, матеріально-технічне забезпечення й кооперативні поставки;

• відомості про зміни в чинному законодавстві, нові закони, постанови.

Ефективність інформаційного забезпечення управління багато в чому залежить від спроможності долати інформаційні бар'єри: комунікаційні, мовні, часові, екологічні, психологічні, організаційні, методичні.

Створення інформаційної інфраструктури — важливе завдання, яке вимагає чіткого розуміння ролі інформації, що є цінним ресурсом, необхідним для вдосконалення сучасного виробництва. Але одні лише комп'ютери, за словами Поля Страссмана, не перетворять погану фірму в хорошу. Автоматизація — прекрасний засіб, але він не виліковує всі недуги. Тому керівникам в ухваленні рішень щодо капіталовкладень в інформаційну технологію слід дотримуватися таких рекомендацій:

• Підпорядковуйте вкладення в технологію стратегічним ідеям!

• Не прагніть до конкретного обґрунтування закупок обслуговуючої апаратури!

• Застосовуйте інформаційну технологію в нововведеннях!

• Спочатку плануйте витрати на персонал і тільки потім — на техніку!

• Використовуйте інформаційну технологію для поліпшення комунікацій!

• Не вкладайте ресурсів у технологію, яка обмежує зростання!

• Сприяйте тому, щоб персонал інформаційної системи відчув себе причетним до загальної справи фірми!

• Внесіть ясність у функції спеціалістів!

• Скористайтеся професійними знаннями ваших постачальників!

• Уникайте дилетантства!

• Запровадьте тарифікацію діяльності, що належить до накладних витрат!

• Визначайте продуктивність!

• Оцінюйте якість інформаційних послуг!

Під час створення інтегрованої інформаційної системи необхідно знайти відповіді на такі запитання:

■ Кому необхідна інформація?

• усім менеджерам, що приймають рішення;

• усім менеджерам, контролерам і прогнозистам, які повинні інформувати підлеглих;

• усім працівникам;

• зовнішнім органам, які за статусом мають право на інформацію про справи компанії;

• іншим власникам акцій підприємства.

■ Яка інформація потрібна?

• ступінь деталізації подання інформації залежить від кінцевого отримувача. Чим вищий статус менеджера, тим загальніша інформація йому потрібна.

■ Чому потрібна інформація?

• менеджери часто не в змозі сформувати, вживаючи точні терміни, вимоги до інформації і тому таке завдання покладається на особу, яка надає інформацію. Менеджер сподівається, що інформація допоможе йому прийняти рішення без залучення його до процесу збирання інформації. Але він бажає отримати необхідну інформацію в належній формі і в потрібний час.

Для визначення ефективності внутріфірмової системи управління виробництвом використовується показник співвідношення отримуваного прибутку з витратами на технічні засоби й забезпечення функціонування інформаційної системи.

Основні принципи для забезпечення ефективності інформаційної системи виробничого процесу:

• визначення вимог до змісту інформації та її характеру залежно від спрямованості;

• вироблення системи зберігання, використання" подання інформації в централізованому і децентралізованому управлінні;

• розробка програмного забезпечення, створення й використання банків даних;

• автоматизація адміністративно-управлінської праці на основі використання комп'ютерної техніки тощо.