Основні положення сіткового планування окреслені у підручнику Л. Гелловея [ 14,с.226-235]. Більш розгорнуто теоретичні основи теми подано у підручнику Г.М.Тарасюка [45,с.139-159], навчальному посібнику В.О.Василенко, Т.І.Ткаченко [5,с. 397-430]. Особливо варто звернути увагу студентів на навчально-методичний посібник Л.В.Пана, який містить наочне зображення побудови та обчислення параметрів сітковою графіка. Саме сітковий графік показує послідовність робіт, які повинні бути виконані в рамках для завершення проекту. Деякі з них логічно слідують один за одним, інші ж цілком можуть проводитися паралельно. На початковій стадії планування команда повинна розбити проект на окремі, чітко визначені дії, а потім встановити між ними причинно-наслідкові зв'язки. Робота повинна вестися саме в команді, щоб окремі етапи не були пропущені. Дії і їх взаємозв'язки відображаються у вигляді мережного графіка, який звичайно будується якраз під час аналізу проекту. Існують два діаметрально протилежних способи побудови: коли головну роль виконують роботи, що позначаються на графіку стрілками, і коловими центрами робіт є вузли.
Сіткове планування - одна з форм графічного відображення змісту робіт і тривалості виконання планів і довгострокових комплексів проектних, організаційних та інших видів діяльності підприємства, яка забезпечує подальшу оптимізацію розробленого графіка на основі економіко-математичних методів та комп'ютерної техніки [14].
У процесі самостійного вивчення теми студенту необхідно розглянути такий вид планування як календарне планування.
3. Календарне планування
Основні положення календарного планування розкриті у підручниках Г.М.Тарасюка[45,с.143-154].Р. Чейза, Н.Еквілайна, Р.Якобса [52,с.542-570]. Додатково має сенс ознайомитися зі змістом конкретних фактологічних матеріалів, присвячених розгляду календарного планування компанії Opt і max. Цей фактаж вміщено у вставках підручника Р.Чейза, Н. Еквілайна та Р.Я кобса з назвами "Понимающее календарное и производственное планирование компании Optimax", "Десять правил формирования приоритетов для планирования последовательности работ", "Интерактивное кплендарное плантрование с помощью системы JOB" [52,С.546-553].
Важливим під час самостійного вивчення даного питання є усвідомлення суті виробничої програми. Основні положення виробничої програми у підручнику СД.Іллєнкової [17, с. 121-180]. Детальніше окремі питання висвітлені у навчальному посібнику Василенко В.А, Ткаченко Т.І. [5, с.288-323]. Додатковий матеріал з питань основного плану операційної діяльності можна знайти у підручнику Турцова О.Г., Сербінського Б.Ю. [114, с.355-357], та у підручнику Антонець А.В. та ін [115,с.259-263]. Додатково окремі випадки формування виробничої програми (у разі недостатнього завантаження виробничих потужностей, обмежень за одним видом ресурсів тощо) можна розглянути звернувшись до матеріалу Дяченко М.А, Саломатіна Н.А.| 155,с. 19-63,].
Слід зазначити, що головне завдання виробничої програми полягає в максимальному забезпеченні потреб споживачів у високоякісній продукції при найбільш оптимальному використанні ресурсів підприємства.
Виконання виробничої програми може бути досягнуте двома шляхами:
* екстенсивним методом - за рахунок збільшення кількості робітників, машин, механізмів;
o інтенсивним методом - за рахунок підвищення продуктивності робітників, машин і механізмів.
Другий шлях, як правило, є більш ефективним, тому що він допускає з найменшими витратами досягти виконання виробничої програми. Планові завдання з обсягу виробництва і реалізації продукції встановлюються самостійно на кожному підприємстві за загальним обсягом і номенклатурою, а іноді із окремих продуктів, що випускаються, (машинам - у машинобудуванні, суднам - у суднобудуванні, будинкам у будівництві). Вони включають продукцію основного виробництва, допоміжних і підсобних виробництв |5,с.292|.
Під час самостійного вивчення питання студентам слід звернути увагу на планування виробничої програми в натуральному та вартісному виразі.
Натуральними показниками виробничої програми є обсяг продукції, в натуральних одиницях (штуки, тонни, метри тощо) по номенклатурі і асортименту.
Вартісними показниками виробничої програми с обсяги товарної, валової, реалізованої, чистої, умовно-чистої продукції, нормативної вартості обробітку, валового і внутрізаводського обороту, обсяг незавершеного виробництва.
Для поглиблення знань у сфері планування виробничої програми студенту можна породити опрацювати джерело, в якому в математизованій формі викладено сутність базових одно- та багато продуктових моделей узгодження обсягів виробництва та збуту продукції: Кузин Б., Юрьєв В., ШахдинаровТ. [ 185, с. 211-242). Особливо це рекомендація стосується студентів зі схильністю до побудови логічних моделей управлінських проблем і математичного моделювання економічної дійсності.
2. Функції, принципи, завдання, основні вимоги до оперативного управління
3. Система оперативного управління "точно в термін". Досвід оперативного управління виробництвом фірми "Тойота".
Тема:9 Управління постачанням, збутом та інфраструктурою підприємства
1. Управління операційною інфраструктурою підприємства
1. Центральний інструментальний склад (ЦІС)
2. Інструментально-роздавальна комора (ІРК)
3. Інструментальний цех (ІЦ)
2. Контроль у системі операційного менеджменту
1. Встановлення нормативів