Організація бізнесу - Скібіцький О.М. - 1. ЗАКОНИ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ТА ВЗАЄМОДІЯ ТОВАРОВИРОБНИКІВ І ДЕРЖАВИ

1.1. Ринок, його сутність та структура

У результаті виникнення суспільного поділу праці, приватної власності на засоби виробництва й економічного відокремлення товаровиробників суспільне виробництво набуває товарної форми. На певному етапі розвитку (капіталізм) ця товарна форма стає пануючою, а товарно-грошові відносини починають опосередковувати практично всі відносини суспільства. Економіка, в якій товарно-грошові відносини є пануючими, отримала назву "ринкової економіки". Ключовим елементом конструкції "ринкова економіка" є ринок. Водночас ринок (як окремий елемент) - це складне утворення, він має свою власну структуру, для його функціонування й розвитку потрібні специфічні умови. З часу виникнення ринку різні наукові економічні школи неоднозначно тлумачили його сутність.

Першу спробу дати наукове визначення ринку зробив французький економіст О. Курно. На його думку, цей термін позначає "будь-який район, на якому взаємовідносини покупців і продавців настільки вільні, що ціни на одні й ті самі товари мають тенденцію легко і швидко вирівнюватися". Англійський економіст А. Маршалл стверджував, що "чим досконаліший ринок, тим сильнішою є тенденція до того, щоб в усіх його пунктах в один і той самий час платили за одну й ту саму річ однакову ціну". У підручнику "Економіко" (П. Самуельсон) ринок розглядається як "інститут або механізм, який зводить покупців (представників попиту) і продавців (постачальників) окремих товарів і послуг". Американський економіст П. Хейне стверджував, що ринок - "це набір взаємозв'язків, або процес конкурентних торгів". Наведені визначення об'єднує те, що всі вони виходять із тлумачення предмета економічної науки, тобто без наголосу на вивченні виробничих або економічних відносин. Крім того, у перших двох визначеннях робиться акцент на тенденції до вирівнювання цін, тобто називається важлива регулююча функція ринку.

Усі перераховані вище формулювання поєднує те, що вони визначають ринок як сферу обміну. На відміну від традиційного підходу, ринок можна розглядати як механізм формування і реалізації відносин. При цьому підприємство може формувати свою політику трьома можливими шляхами:

1) орієнтуючись на реалізацію товару і розглядаючи ринок як сферу обміну (рівень реалізації);

2) орієнтуючись на перетворення зв'язків між ним і споживачем у відносини і розглядаючи ринок як засіб формування відносин (рівень збуту);

3) орієнтуючись на апріорний свідомий вплив на споживача (рівень маркетингу).

Як предмет наукового дослідження ринок вивчається теорією маркетингу. У системі маркетингу досліджуються насамперед кон'юнктура ринку, його ємність, просторово-часові й товарні аспекти стану ринку, інші ринкові фактори, показники, явища і процеси ринкового механізму (якість, конкурентноздатність товарів, їхня відповідність запитам ринку, форми і методи збуту товарів, логістика тощо).

У той же час відповідно до класичної економічної. теорії ринку властиві наступні ознаки:

1. Необмежене число учасників конкуренції, абсолютно вільний доступ на ринок і такий же вихід з нього;

2. Абсолютна мобільність матеріальних, трудових, фінансових і інших ресурсів;

3. Наявність у кожного учасника конкуренції повного обсягу ринкової інформації (щодо пропозиції та политу, цін, норм прибутку тощо);

4. Абсолютна однорідність однойменних продуктів, що виражається, зокрема, у відсутності торговельних марок й інших індивідуальних характеристик якості товару;

5. Жоден учасник вільної конкуренції не в змозі вплинути на рішення, прийняті іншими учасниками. Оскільки їхнє число дуже велике (перша ознака), внесок кожного виробника-продавця в загальний обсяг виробництва і пропозиції незначний, а тому ціна, за якої він збирається продати свій товар, майже не відбивається на ринковій ціні. Виходить, що реальні рівні цін мало залежать від бажань окремих суб'єктів господарювання й встановлюються якоюсь "невидимою рукою" (механізм ринку). При цьому мається на увазі сукупність окремих особистостей, які самостійно приймають рішення про добровільний обмін.

Традиційні (основні) функції ринку: інформаційна, посередницька, ціноутворююча, регулююча і сануюча.

1.1. Ринок, його сутність та структура
Функція інформаційна
Функція посередницька
Функція ціноутворення
Функція регулююча
Функція санації
Суб'єкти ринку
Об'єкти ринку
1.2. Економічні закони, що регулюють ринок
Закон вартості
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru