Організація бізнесу - Скібіцький О.М. - 1.3.3. Співвідношення попиту і пропозиції

Пропозиція - рішення (або бажання) і спроможність виробити та запропонувати для продажу на ринку певну кількість продукту за кожну конкретну ціну з усіх можливих.

Обсяг пропозиції, як і у разі попиту, залежить насамперед від конкретного виду товару. Загалом за незмінної ціни обсяг пропозиції зумовлений такими чинниками:

1) наявністю взаємозамінюваних товарів, або субінститутів;

2) наявністю доповнюючих товарів або товарікомплементі (наприклад, ручка і чорнило);

3) змінами цін на товарозамінювачі;

4) змінами цін на доповнюючі товари або їх доступністю;

5) змінами доходу;

6) змінами якості речей (тобто сукупності споживчих властивостей товару);

7) змінами моди, смаків, звичаїв;

8) змінами у навколишньому середовищі.

У процесі вивчення залежності попиту від рівня цін було обгрунтовано закон пропозиції.

Закон пропозиції - із зростанням цін виробники пропонують більше товарів, а з їх зниженням - менше.

Пропозиція встановлює залежність між ринковими цінами і тією кількістю товару, яку виробники згодні виготовити і продати. Ця залежність графічно може бути представлена у виді кривої пропозиції. Очевидно, чим вище ціна товару, тим більшу кількість його згодні викинути на ринок продавці. Унаслідок цього замість кривої попиту, що плавно опускається до осі абсцис, графік пропозиції буде являти собою криву, що піднімається від цієї осі і нагадує параболу. Обсяг пропозиції визначається загальною сумою пропозицій товарів, які продаються на ринку. Оскільки кількість продавців тут нічим не обмежується, підвищення або зниження ціни окремим продавцем помітно не впливає на рівень ринкової ціни. При цьому передбачається, що ринок є вільним і тому на ньому не можуть установлюватися монопольні ціни, хоча в реальній дійсності, як правило, мають справу зі змішаною економікою, у якій поряд з конкуренцією діють і монополії. Проте для теоретичного аналізу пропозиції спочатку необхідно абстрагуватися від цієї обставини і розглядати процес пропозиції в "чистому" вигляді.

Функція пропозиції полягає в загальному сенсі в тому, щоб зв'язати виробництво зі споживанням, продаж товарів з їхньою покупкою. Реагуючи на виникаючий попит, виробництво починає збільшувати випуск товарів, поліпшувати їхню якість і зменшувати витрати їхнього виготовлення, а тим самим збільшувати загальний обсяг пропозиції на ринку.

Ціною пропозиції називають ту мінімальну, або найменшу, ціну, за якою продавець усе ще може продати свій товар. Нижче цієї ціни він не може його уступити, тому що в протилежному випадку він потерпить збиток і виробництво товару виявиться нерентабельним.

1.3.3. Співвідношення попиту і пропозиції

Важливу роль у виробничій діяльності товаровиробників, раціональному розподілі економічних ресурсів відіграє еластичність попи ту і пропозиції. Адже інформації про відхилення ціни на товар під впливом певних чинників ще недостатньо для прийняття виважених рішень підприємцем, важливо знати міру такого відхилення. У цьому разі еко помічна наука пропонує категорію еластичності.

Еластичність попиту- міра чутливості попиту і пропозиції до зміни чинників, що їх визначають, насамперед до вартості товарів.

У кількісному вираженні еластичність означає ступінь або міру реагування однієї змінної величини внаслідок одновідсоткової зміни інше змінної величини, і найважливішу роль в еластичності попиту і пропозиції відіграють зміни величини попиту залежно від ціни.

Основні чинники, які впливають на цінову еластичність попиту:

1) наявність якісних взаємозамінних товарів та рівень цін на них (чим більше таких замінників і чим нижчі ціни на них, тим еластичнішим буде попит);

2) частка продукту в доходах споживача (чим важливіше місце по сідає певний продукт у бюджеті споживача, тим вищою буде еластичність попиту на нього за незмінних усіх інших умов);

3) тривалість періоду для здійснення вибору (чим довший пер і о, часу для прийняття рішень, тим еластичніший попит на товар);

4) тип товарів, зокрема їх поділ на предмети розкоші та товари широкого вжитку (попит на предмети розкоші, як правило, еластичний, н; товари широкого вжитку - нееластичний).

Еластичність за зміни ціни показує, яка зміна попиту у відсотках відбувається із зростанням ціни, скажімо, на 1%. Найпростіша формула цінової еластичності:

Відсоткова зміна кількості товарів, на які є попит

Відсоткова зміна ціни

Еластичність попиту залежно від зростання ціни здебільшого від'ємною величиною. Це означає, що із зростанням ціни попит на товар зменшується.

Аналогічно вимірюється еластичність пропозиції.

Еластичність пропозиції - відсоткова зміна пропонованої кількості товарів внаслідок одновідсоткового зростання цін. Як правило, таке значення еластичності позитивне, оскільки вища ціна - стимул для виробників до збільшення випуску товарів.

Особливість ринкового механізму в цьому разі полягає в тому, що попит еластичніший за ціну протягом тривалого проміжку часу. Адже люди не одразу змінюють свої звички у споживанні товарів, до того ж попит на один товар може бути пов'язаний із запасом іншого товару у споживачів, попит на який змінюється повільніше. Так, різке підвищення ціни на бензин, хоч і скорочує попит на нього, але меншою мірою, ніж зростає ціна. Водночас на тривалому проміжку часу споживачі намагатимуться купувати малолітражні та економніші автомобілі.

Найважливішими чинниками, які впливають на еластичність пропозиції, крім цін, є чисельність товаровиробників, очікування (цінові тощо) різних суб'єктів економічної діяльності, розміри встановлюваних державою податків, фактор часу тощо. При цьому розрізняють:

1. Короткотерміновий період еластичності попиту, в який підприємство не здійснює капіталовкладень у реконструкцію виробництва, а пристосовується до попиту шляхом збільшення завантаження виробничих потужностей, інтенсивності праці тощо;

2. Середньотерміновий період, у який здійснюють капіталовкладення, але при цьому пропозицію пристосовують до попиту не за їх рахунок, а шляхом звуження або розширення виробництва на існуючих виробничих потужностях;

3. Довготерміновий період, у який здійснюють реконструкцію виробництва (заміну застарілого устаткування на нове і відповідне розширення виробництва)., а також з'являються нові товаровиробники даної продукції.

Для окремих груп товарів (автомобілі, холодильники, телевізори тощо) попит еластичніший у короткотерміновий період. Так, у США щорічно продають 10-15 млн. автомобілів. Тому із зростанням цін попит на автомобілі різко знизиться, хоча загальний парк автомобілів зменшиться не набагато. В міру зношення машин попит на них з часом зросте.

У пізнанні механізму ринкової рівноваги важливу роль відіграє коефіцієнт еластичності.

Коефіцієнт еластичності - відношення зміни обсягу попиту чи пропозиції (зростання чи зменшення у відсотках) до зміни цін (у відсотках).

Залежно від значення коефіцієнта еластичності розрізняють такі основні види еластичності попиту і пропозиції: абсолютно еластичні; відносно еластичні; одинично еластичні; відносно нееластичні; абсолютно не еластичні.

Відносно еластичний, або еластичний, попит - попит, за якого незначні зміни в ціні спричиняють значні (більші) зміни у кількості реалізованої продукції.

Наприклад, зниження ціни на 2% зумовлює зростання попиту н 4%. Коефіцієнт еластичності в цьому разі повинен бути більшим за одиницю, а в нашому випадку він дорівнює двом. Таким є попит на предмети розкоші.

Нееластичний попит - попит, за якого незначна зміна в ціні зумовлю ще меншу зміну в кількості реалізованої продукції.

Так, із зниженнями ціни на 3% попит зростає лише на 1 %. Коефіцієнт еластичності у цьому разі становить 1/3, тобто для нееластичного попиту характерний коефіцієнт, менший за одиницю. Таким наприклад, є попит на хліб. Між наведеними видами еластичності попиту (еластичним та нееластичним) виникає проміжна ситуація.

Одиничний попит - попит, за якого відсоткова зміна ціни дорівнюй відсотковій зміні попиту (наприклад, коли зниження ціни на 1% зумовлює зростання продажу на 1%).

Абсолютно нееластичний попит - попит, за якого зміна ціни не при зводить до зміни кількості реалізованої продукції (таким, зокрема, є попит на сіль).

Цей вид попиту характеризується тим, що найменше зниженні ціни спонукає покупця збільшувати закупівлі від нуля до межі свої: можливостей.

Практика свідчить, що коефіцієнт цінової еластичності на хліб становить 0,15, на яловичину - 0,64, на яйця - 2,65, на електроенергію - 0,13, на одяг і взуття - 0,20, на квитки до кінотеатру - 0,87%.