Організація бізнесу - Скібіцький О.М. - 3.4. Товариство (партнерство), його особливості

Ця форма організації підприємництва є логічним продовженням розвитку одноосібного володіння. Така організаційно-правова форма підприємницької діяльності передбачає об'єднання капіталів двох і більше окремих фізичних або юридичних осіб за умов розподілу ризику, прибутку і збитків на основі рівності; спільного контролю результатів бізнесу; активної участі в його веденні. Основою взаємовідносин між сторонами, що вступають у партнерство, є договір.

Переваги партнерства, які має перед одноосібними володіннями

По-перше, зростають фінансові можливості фірми внаслідок об'єднання кількох капіталів. Банки сміливіше дають кредити таким фірмам.

По-друге, вдосконалюється управління фірмою. З'являється спеціалізація в управлінні, тобто розподіл управлінських функцій між партнерами. Крім того, є можливість найняти професійних менеджерів. По-третє, велика свобода та оперативність господарських дій. По-четверте, як і одноосібні володіння, партнерства користуються податковими пільгами, оскільки прибуток кожного учасника оподатковується як його індивідуальний дохід.

Проте цей тип організації підприємницької діяльності має певні недоліки, через що він інколи не тільки не може подолати недосконалість одноосібної власності, а й породжує нові проблеми.

Партнерство - форма організації підприємства, за якої дві або більше осіб об'єднують своє майно, стають співвласниками створеного підприємства, спільно управляють виробництвом і власністю, розподіляють прибуток і несуть спішу відповідальність за свої зобов'язання.

Окремими особами у партнерстві можуть виступати й юридичні особи, що як співвласники діють на основі укладеного договору, який регулює всі права та обов'язки партнерів.

Юридична особа - підприємство, організація, установа, які виступають єдиним самостійним носієм прав і зобов'язань.

Ознаками юридичної особи є наявність майна, відокремленого від майна учасників, та самостійна майнова відповідальність; право володіти, користуватися і розпоряджатися власністю; право здійснювати від свого імені господарські операції тощо.

Господарські товариства є об'єднаннями підприємців, які залежно від характеру інтеграції (осіб чи капіталу) та міри відповідальності та зобов'язаннями (повна чи часткова) поділяються на повні, з обмеженою відповідальністю, з додатковою відповідальністю, командитні, акціонерні, негласні, цільові.

Партнерства найбільш поширені у сфері дрібного бізнесу при наданні послуг, зокрема у медицині, юриспруденції.

За ступенем участі засновників (партнерів) у діяльності підприємства прийнято розрізняти товариства: повні (з повною відповідальністю), командитні, товариства з додатковою та обмеженою відповідальністю.

Розрізняють партнерства з обмеженою відповідальністю (учасники якого відповідають за зобов'язання партнерства у межах внесених ними вкладів, що передбачає відповідний механізм розподілу прибутків тощо) та звичайні партнерства (учасники якого несуть повну відповідальність за зобов'язання підприємства - як розмірами свого внеску, так і особистим майном).

Як і одноосібні господарства, партнерства мають певні позитивні сторони та недоліки. До позитивних сторін належать:

o більші можливості розширення виробництва (внаслідок злиття капіталів декількох осіб);

o кращий доступ до кредитних ресурсів (банки більше довіряють партнерствам, ніж одноосібним господарствам);

o вдосконалення процесу управління виробництвом і власністю (внаслідок спеціалізації учасників на виконанні окремих управлінських функцій);

o збереження простого та пільгового механізму оподаткування. Негативними сторонами діяльності партнерських підприємств є:

o ускладнення процесу вироблення і прийняття управлінських рішень (внаслідок необхідності узгодження його між учасниками);

o необхідність відповідальності окремих осіб за неправильні рішення, від яких партнерство не застраховане;

o внаслідок заборони учасникам товариств з обмеженою відповідальністю продажу їх вкладів (паїв) на відкритому ринку в разі виходу одного з них з партнерства Інші учасники або треті особи зобов'язані викупити його частку.

Існує два основних види товариств: загальне (просте) з необмеженого відповідальністю, а також з обмеженою відповідальністю.