Необхідність підтримки малого підприємництва в тих чи інших галузях бере свій початок зі стратегічних програм розвитку галузей, що реалізуються в регіоні. Вибір галузей диктується не потребами малого підприємництва, а цілями розвитку регіону. Однак загальні підходи до спеціальних заходів розвитку малого підприємництва в галузях, які витікають з потреб, не пов'язаних з розвитком малого підприємництва, потребують врахування специфіки малого бізнесу.
4.7.1. Розвиток малих підприємств в ході реструктуризації галузей промисловості і реформуванні підприємств
Галузі реального сектору економіки з точки зору використання можливостей малого підприємництва з метою формування сучасної структури господарства можна умовно класифікувати на три наступні групи.
До першої групи слід віднести галузі, специфіка яких передбачає найбільш масштабну участь малих підприємств у виробничих процесах. Це, перш за все, наукоємні галузі з диверсифікованим виробництвом (машинобудування, радіоелектроніка і приладобудування). В даних галузях перспективним є випуск малими підприємствами певних видів комплектуючих виробів. Основне підприємство, у цьому випадку, бере на себе інженерний супровід процесу виробництва на малих підприємствах-супутниках. Можливим є і розвиток в даних галузях і обслуговування основних виробничих процесів на великому виробництві малими підприємствами.
У другій групі виділяється низка галузей з обмеженими можливостями для розвитку мережі малих підприємств: важке, енергетичне і транспортне машинобудування, окремі види нафтового і хімічного машинобудування, металургійний комплекс.
Однак, певні перспективи існують в розвитку малого підприємництва у допоміжних сферах і службах цих галузей (ремонт, транспорт, енергетичне обслуговування тощо), а також в окремих підгалузях (наприклад, у хімічній промисловості - переробка пластмас, виробництва резино-технічних виробів, виробництво аудіо і відеокасет, дисків тощо). У даному напрямку найбільш актуальним є включення малих підприємств в налагодження схем постачання та збуту, маркетингових схем роботи відповідних підрозділів великих підприємств.
Обслуговування основних виробничих процесів малими підприємствами у цих групах галузей може бути цікавим з точки зору ринкової стратегії підприємства. Ведення ремонтних, ремонтно-будівельних служб, енергетичного обслуговування зі складу основного виробництва шляхом створення малих підприємств здійснюється з метою здешевлення ціни продукції, так як видатки на утримання таких цехів включається у собівартість.
До третьої групи відносять галузі, в яких малий бізнес взагалі не має відносно значних перспектив для розвитку, наприклад, паливно-енергетичний комплекс. Це пов'язано, перш за все, з високою капіталоємністю основних фондів, великою інерційністю інвестиційного циклу, унікальністю окремих агрегатів з великою одиничною потужністю і технічною неможливістю їх відокремлення зі складу підприємства. Окремо слід відмітити специфіку хімічного комплексу: висока пожежо- і вибухонебезпечність багатьох хімічних процесів, екологічна небезпека, шкідливі умови праці, можливість використання технологій для заборонених цілей.
Реалізація можливостей для малого підприємництва інтеграції і стратегічному партнерстві інтересах сталого розвитку господарських схем.
Так, інтересам регіону як розвинутого стійкого економічного комплексу у повній мірі відповідає напрямок інтеграції і стратегічного партнерства, що дозволяє використовувати динамізм малого підприємництва з метою забезпечення зниження ризиків та комплексного розвитку господарських систем. Зараз даний потенціал МСП регіонів практично не реалізується.
Включення потенціалу малого підприємництва в процеси розвитку інтеграції і формування стратегічного партнерства з метою забезпечення сталого розвитку господарських систем проходить через механізми підрядної кооперації (субконтрактинг), спільного виробництва (договірна спеціалізація) і виконання державних замовлень.
Для успішної реалізації перших двох механізмів необхідне проведення наступних заходів:
* створення спеціалізованого Центру субконтракції, що надає послуги експертної оцінки виробничих і організаційних можливостей субконтрактора;
o створення інформаційного забезпечення ринку субконтрактів: інформаційної бази кооперативних пропозицій, спеціалізованих стендів на промислових і спеціалізованих виставках, каталогів продукції малих промислових підприємств тощо;
o розробка і реалізація в рамках програм підтримки суб'єктів малого підприємництва і розвитку промисловості заходів для вдосконалення систем управління якістю на малих промислових підприємствах;
o забезпечення пільгових механізмів інформаційного, організаційного і фінансового доступу підприємців до нових технологій і обладнання тощо.
Сьогодні реальна участь МСП в поставках для державних потреб в цілому є незначною.. Разом з тим, можна виділити декілька схем залучення малих підприємств до виконання замовлень для державних потреб.
1. Мале підприємство самостійно бере участь в торгах і у разі перемоги стає виконавцем і розпорядником замовлення.
2. Мале підприємство бере участь в торгах не безпосередньо, а як структурна одиниця великого підприємства, від якого воно отримає частину замовлення у випадку виграшу на торгах материнського великого підприємства.
3. Мале підприємство стає співвиконавцем замовлення спільно з великим підприємцем.
4.7.3. Створення і розвиток нових дрібних підприємств
4.7.4. Розвиток суб'єктів малого підприємництва у сфері агропромислового комплексу
4.7.5. Стратегічна орієнтація на залучення інноваційного потенціалу малого підприємництва та розвиток підприємництв у сфері НДДКР
4.7.6. Розвиток ремісництв і послуг для населення
4.7.7. Розвиток підприємництв у сфері житлово-комунального господарства
4.8. Розвиток малого бізнесу в муніципальних утвореннях
4.8.1. Загальні підходи до взаємодії регіонального і муніципального рівнів підтримки МП
4.8.2. Підтримки малого бізнесу муніципальними утвореннями
4.8.3. Організація роботи органів місцевого самоврядування, сплямованої на реалізацію заходів державної і створення систем муніципальної підтримки малого підприємництва