Організація бізнесу - Скібіцький О.М. - 4.7.4. Розвиток суб'єктів малого підприємництва у сфері агропромислового комплексу

Однією з серйозних перешкод розвитку дрібних підприємств на території є невідповідність рівня початкових витрат на створення таких підприємств реальному рівню доходів населенням також дохідності невиробничого бізнесу, що прагне до розвитку власного виробництва.

З метою стимулювання розвитку нових малих виробничих підприємств необхідно полегшити доступ, починаючи МСП до технологій, виробничих приміщень, необхідної технологічної і організаційної інформації. Тому, окрім загальних для усіх МСП заходів фінансування, майнової та інших видів підтримки необхідною урахування реальних можливостей галузі, передбачити формування єдиного обласного інформаційного банку даних за напрямками:

o про технології з коротким циклом виробництв і обладнання, призначеного для малого підприємництв;

o про виробників поставників продукції виробничо-технічного призначення, про поставників сировини;

o про вільні виробничі площі;

o про вимоги і стандарти в сфері матеріального виробництва.

4.7.4. Розвиток суб'єктів малого підприємництва у сфері агропромислового комплексу

Розвиток сільськогосподарського підприємництва відповідає інтересам держави в цілому і окремих регіонів зокрема у формуванні багатоукладної економіки сільських територій, підвищення рівня життя сільського населення, зменшення асиметрії соціально-економічного розвитку території.

Так, система заходів у сфері підтримку суб'єктів малого підприємництва у сфері АПК повинна бути націлена на недопущення дискримінації малих суб'єктів господарювання по відношенню до інших. Забезпечення конкурентних відносин у сільськогосподарському виробництві повинно бути доповнено на рівні регіональної і муніципальної політики створення однакових економічних, соціальних, правових і виробничих передумов для розвитку всі форм власності і господарювання та рівним доступом до всіх форм підтримки сільськогосподарських виробників у регіоні.

Для більш повної реалізації можливостей і підвищення ефективності діяльності суб'єктів малого підприємництва у сфері АПК необхідно:

1. Розвивати інфраструктурний супровід сільськогосподарського виробництва. Інтегрувати сільськогосподарські МСП з переробними і обслуговуючими підприємствами.

2. Полегшити виділення їм коштів на придбання технологічного обладнання і виробничих ресурсів через механізм пільгового кредитування і лізинг, державні субсидії, а також сприяння міжфермерській кооперації для переробки, зберігання і реалізації сільськогосподарської продукції

3. Розвивати сфер у торгово-закупівельних послуг, ширше використовуючи механізм споживчої кооперації.

4. Сприяти у створенні кооперативів для агрохімічного, зооветеринарного і виробничо-технічного обслуговування селянських (фермерських) господарств та інших суб'єктів малого підприємництва у сільському господарстві.

5. Збільшити об'єм інформаційно-консультаційних послуг, що надаються селянським (фермерським) господарствам і іншим суб'єктам малого підприємництва у сільському господарстві.

З метою створення нормальних ринкових відносин у сфері АПК необхідна концепція формування сільського підприємництв.

4.7.5. Стратегічна орієнтація на залучення інноваційного потенціалу малого підприємництва та розвиток підприємництв у сфері НДДКР

Розвиток інновацій і підприємництва у сфері НДДКР є нагальною необхідністю. Механізмами залучення малого підприємництва до активізації інноваційного потенціалу промисловості можуть стати науково-технічне співробітництво і венчурне фінансування.

Розвиток суб'єктів малого бізнесу може проходити через декілька форм кооперації великого і малого підприємництва у сфері НДДКР.

По-перше, передача великими корпораціями контрактів-замовлень малим і середнім фірмам. Під виконання замовлень велика фірма може дати позику малій фірмі.

По-друге, велика компанія може надати дрібній фірмі, яка вступила з нею в контакт, практичну допомогу у вигляді консультаційних послуг, передати зібраний досвід і знання в науковій сфері, у сфері управління.

По-третє, інвестування в малі фірми зацікавленими у їх розробці великими компаніями і придбання акцій.

По-четверте, створення нових малих фірм великим підприємством. Разом з тим, створення малої науково-дослідної фірми може відбуватись відокремлення частини кадрових і матеріальних ресурсів великої фірми. Цей шлях привабливий у тих випадках, коли діяльність великої компанії дає деякі побічні результати у вигляді відповідних ідей і технологій, і ці результати погано співвідносяться з її основною сферою діяльності, а їх реалізація пов'язана з необхідністю нових інвестицій, а також зі значним ризиком.

По-п'яте, велика фірма і мале підприємництво можуть успішно співпрацювати в рамках спільної діяльності по розробці і просуванню на ринок нових продуктів чи технологій. При цьому перша надає капітал і існуючі канали і механізми реклами, продажу і обслуговування, тоді як друга займається власне розробками, обробкою технологій і виробництва.

По-шосте, існує змішана форма співпраці великих і малих фірм у сфері НДДКР, яка полягає у використанні всіх перерахованих вище форм у тій чи іншій комбінації.

Для вирішення завдань активізації інноваційного підприємництва необхідно створити адекватне зовнішнє середовище, а також забезпечити пряму фінансову підтримку пріоритетних венчурних розробок, наприклад, використовуючи потенціал фінансово-промислових груп. Необхідно створення спеціалізованих елементів інфраструктури підтримки, втому числі технопарків.

4.7.6. Розвиток ремісництв і послуг для населення

Розвиток малого підприємництва у сфері ремісництва і народних промислів вважається однією з найбільш простих форм початку підприємницької діяльності у зв'язку з:

o невисокою затратністю даного виду виробничої діяльності;

o ефективним методом задоволення місцевих потреб у товарах і послугах;

o механізмом збереження культурних особливостей області у частині народних і художні ремеслі.

Необхідна розробка окремої цільової програми розвитку ремісничих видів діяльності, в т.ч. побутового обслуговування, місцевої промисловості і народних промислів.

Розвиток ремісництва, перш за все, погребує створення системи обслуговування і інфраструктури супроводу безпосереднього виробничого процесу в т.ч.:

o вирішення питання про статус ремісничого виробництва для можливості реалізації задекларованих пільг;

o забезпечення доступу суб'єктів малого підприємництва до сировинних ресурсів, в т.ч. шляхом створення спеціалізованих підприємств по їх видобутку;

o розробка схеми інкубування бізнесу, маркетингового супроводу, навчання персоналу ремісничих виробництв спеціалізованими організаціями;

o цілеспрямований розвиток зовнішньоекономічної діяльності і розвиток торгових марок традиційних ремесел області.

4.7.7. Розвиток підприємництв у сфері житлово-комунального господарства

Цілі розвитку суб'єктів малого підприємництва у сфері житлово-комунального господарства (ЖКГ) беруть свій початок від необхідності переведення житлово-комунального господарства на ринкові принципи функціонування для забезпечення населення необхідною якістю і кількістю житлово-комунальних послуг.

Для реалізації підтримки суб'єктів МП у сфері ЖКГ необхідно:

1. Демонополізація обслуговування муніципального житлового фонду і формування ринку послуг, через створення ефективних механізмів управління муніципальним житловим фондом шляхом чіткого виділення функцій власника житлового фонду (муніципалітету) і делегування їм на конкурсній основі функцій управління і обслуговування муніципальної нерухомості спеціалізованими організаціями.

2. Розвиток професійного бізнесу у сфері управління житловою нерухомістю. Формування служби замовника (управляючої компанії) як суб'єкта ринкових відносин, для реального розвитку конкуренції в муніципальному житловому господарстві.

3. Створення рівних умов для залучення до управління муніципальним житловим фондом організацій різних форм власності.

4. Проведення конкурсного відбору підрядників для поточного обслуговування житла, проведення капітального ремонту, виконання спеціалізованих робіт (обслуговування ліфтового господарства, вивіз сміття тощо) з метою розвитку конкуренції серед підрядних організацій на отримання замовлення на обслуговування житла від управляючої компанії.

5. Створення бізнес-інкубаторів для ведення діяльності обслуговуючих організацій і підприємців. Організація ательє прокату обладнання. Створення єдиної інформаційної бази про організації у сфері ЖКІ, їх послугах і цінах.