Охорона праці в авіації - Буріченко Л.А. - 4.3. Профілактика надмірних дій тепла і холоду на організм людини

Для захисту від надмірної дії тепла в цехах і виробничих приміщеннях широко застосовують принцип ізоляції джерел випромінювання. Для цього нагріті поверхні устаткування і трубопроводів покривають теплоізолювальними матеріалами (магнезія, змішана з азбестом, азботермітом і т. ін.). Безпосередньо біля нагрітих поверхонь влаштовують спеціальні кожухи, екрани з повітряним прошарком, стаціонарні або пересувні екрани з азбесту або скловолокна висотою в 1,5-2 м.

Особливу групу заходів, спрямованих на попередження перегрівання працівників, становлять раціональний питний режим, режим праці та водні процедури. Сприятливі метеорологічні умови можна створити за допомогою кондиціювання повітря, яке має важливе значення на робочих місцях у південних районах нашої країни.

Інженерно-технічному складу аеропортів часто доводиться обслуговувати авіаційну техніку на відкритих майданчиках під дією прямих сонячних променів, коли температура зовнішнього повітря підвищується до 40—50°С. Щоб запобігти перегріванню, влаштовують спеціальні навіси, які захищають працівників від дії прямих сонячних променів. У поєднанні із застосуванням кондиціонерів такі навіси часто забезпечують створення метеоумов в межах допустимих значень параметрів, що дозволяє підтримувати оптимальний тепловий стан в організмі працівників.

Велика кількість професій у цивільній авіації пов'язана з роботою при низьких температурах протягом року, тому заходи з попередження переохолодження працівників набувають особливої актуальності. У холодні періоди року необхідно захищати робочі місця у виробничих умовах від потоків холодного повітря, які надходять у цех через відкриті отвори для транспорту (двері, ворота) і через вікна. Для цього влаштовують шлюзи, повітряні завіси, які перешкоджають доступу холодного повітря, автоматизують процеси відкривання-закривання транспортних отворів і блокують їх повітряними тепловими завісами. За тривалого перебування робітників в умовах низьких температур у закритих приміщеннях і поза ними слід влаштовувати додаткові приміщення, які обігріваються, для періодичного перебування там працівників.

Необхідно використовувати також індивідуальні засоби захисту: рукавиці, тепле взуття, куртки, костюми. Рекомендується користуватися одягом, який відбиває випромінювання тепла людини в зворотному напрямку. При цьому він має бути легким, не жорстким, вологоємким і повітропроникним.

Для контролю метеорологічних умов застосовують спеціальні прилади. Температура повітря вимірюється за допомогою термометрів або термографів. Останні записують коливання температури протягом тривалого часу. Для вимірювання відносної вологості застосовують психрометри, в яких вологість повітря визначається за показниками "вологого" і "сухого" термометрів. У гігієнічній практиці найчастіше використовують аспіраційні психрометри Асмана.

За допомогою термогігрографа можливе одночасне записування коливань температури і вологості повітря. Для вимірювання швидкості руху повітря використовують анемометри різних конструкцій: крильчатий, чашкоподібний, диференціальний, мікроанемометр, електроанемометр. Тип анемометра визначають за значенням вимірюваної швидкості руху повітря. Інтенсивність теплового випромінювання вимірюють актинометром. Використовують також прилади для вимірювання і записування коливань барометричного тиску. Загальні вимоги до методів вимірювання параметрів наводяться в Санітарних нормах мікроклімату виробничих приміщень [87].