Режим праці та відпочинку - це встановлені для кожного виду робіт порядок чергування та тривалості періодів роботи й відпочинку, які підтримують високу працездатність, збереження здоров'я працюючих; він передбачає правильне чергування часу роботи з мікропаузами та перервами на відпочинок з урахуванням специфіки виробництва або виконуваних функцій.
Мікропаузи - короткі, тривалістю в декілька секунд перерви між окремими елементами операції, викликані перебудовою процесів збудження та гальмування у нервовій системі людини при закінченні однієї дії та переході до іншої. Мікропаузи можуть складати до 910 % оперативного часу і включаються до норми.
Працездатність людини змінюється протягом доби. Пік її спостерігається в ранкові та денні години - з 8 до 12-ої та з 14 до 17-ої відповідно. У період з 12 до 14-ої, а також у вечірній годині, як правило, спостерігається деяке її зниження, а у нічний час вона досягає свого мінімуму. З урахуванням цього встановлюється змінність роботи підприємств, початок та закінчення роботи у змінах, перерви на відпочинок та сон. Основним часом відпочинку протягом зміни є обідня перерва, яка має поділяти робочий день на дві рівні частини. Нормальна тривалість обідньої перерви складає 40-60 хвилин.
Слід мати на увазі, що на початку робочого дня (зміни) темп роботи поступово підвищується (це період входження в роботу, він триває від 20 хвилин до 1,5 години). У період високої працездатності показники продуктивності та якості роботи на 2-2,5 години стабілізуються. Ближче до середини дня (зміни) починається спад. Після обідньої перерви працездатність знову підвищується, хоча й не досягає того рівня, що був у першій половині робочого дня (зміни). Потім знову починається спад, з' являється втома, іноді різко виражена наприкінці зміни.
При визначенні часу на відпочинок протягом зміни необхідно враховувати такі виробничі чинники:
o фізичні зусилля;
o розумові зусилля;
o нервове напруження, темп роботи, робочу позу, монотонність роботи;
o психологічний мікроклімат у колективі;
o умови праці (шум, вібрація, температура повітря, загазованість, запиленість, освітлення тощо);
o ступінь відповідальності та можливі наслідки допущених помилок при виконанні функцій.
Відпочинок може бути пасивним і активним.
Пасивний відпочинок (у положенні сидячи або лежачи) необхідний при важких фізичних роботах та роботах, пов'язаних з постійними переміщеннями/переходами або виконуваних стоячи, особливо у несприятливих умовах. В окремих випадках доцільне застосування спеціальних гімнастичних вправ на релаксацію м' язів. При виконанні робіт у сприятливих умовах доцільно застосовувати активну форму відпочинку шляхом зміни форм/видів або проведення виробничої гімнастики та аутогенних тренувань. Аутотренінг - це метод самотренування нервової системи, який поліпшує емоційний стан та підвищує психічний тонус людини шляхом розвитку навичок свідомого керування деякими фізіологічними процесами в організмі. На деяких підприємствах використовуються спеціально обладнані кімнати психологічного розвантаження, в яких для позитивного, заспокійливого впливу на емоційний стан і тонус нервової системи застосовується кольоровий та світловий інтер' єр з переважанням синіх, блакитних та зелених кольорів. Для посилення ефекту застосовується музика, причому за сеанс (18-20 хвилин) тричі змінюється зміст, гучність та темп музичних творів, рівень освітлення, поза відпочиваючих; це викликає корисну зміну ритму дихання. Для посилення ефекту використовується демонстрація кольорових слайдів великого розміру із зображенням лісу, моря, гір, озер, квітів тощо.
Окрім добового, існують тижневий, місячний та річний режими праці й відпочинку. Кількість робочих і неробочих днів на тиждень (місяць), час початку та закінчення роботи, тривалість і порядок черговості робочих змін регламентуються графіками виходів на роботу.
Річний режим праці й відпочинку повинен передбачати раціональне чергування роботи з періодами тривалого відпочинку шляхом надання кожному працівнику щорічної чергової відпустки, тривалість і порядок використання якої регламентується законодавством.
ЧИННИКИ, ЩО ВРАХОВУЮТЬСЯ ПРИ СКЛАДАННІ ГРАФІКІВ ВИХОДУ НА РОБОТУ
o робота при двохзмінному режимі повинна починатися не раніше 6 години (перша зміна), а закінчуватись не пізніше 24-ї години за місцевим часом (друга зміна); |
o тривалість щоденного відпочинку має бути не менше подвійної тривалості часу роботи, що передувала відпочинку. Щоденний відпочинок (при змінній роботі) меншої тривалості може бути допущений тільки як виняток, але в будь-якому випадку він не повинен бути менше 8 годин; |
o на змінних роботах при нерівній тривалості щотижневого відпочинку більш тривалий відпочинок доцільно надавати перед нічною зміною чи одразу після неї; |
o час роботи і час відпочинку мають чергуватися регулярно й рівномірно; |
o графік виходу на роботу має створювати умови для найбільш корисного (доцільного) використання неробочого часу; |
o графіки змінності, в яких тривалість робочих змін і відпочинку має відхилення від нормальної, мають передбачати в межах робочого місяця надання додаткових днів відпочинку й відпрацювання; |
o при дво- і три-змінних роботах переходи з однієї зміни в іншу мають проводитисься не частіше ніж через 5-6 днів. |
Зміна робочої обстановки
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
7. Документальне забезпечення праці менеджера
7.1. Роль та місце документальної інформації в управлінні підприємством
7.2. Визначення поняття "документ". Види документів та їх класифікація
7.3. Документування та документальне забезпечення діяльності підприємства
7.4. Система документації та її класифікація
7.5. Документування управлінської діяльності в організації
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ