Інвестиційні рішення - це рішення, пов'язані із вкладанням (інвестуванням) коштів в активи в певний період часу з метою одержання зиску в майбутньому.
Управлінські інвестиційні рішення фокусуються на питаннях визначення напрямів (об'єктів) вкладання тих коштів, які є в розпорядженні організації. Досить часто в літературі зазначається, що інвестиції здійснюються з метою отримання прибутку. Це так лише певною мірою. Треба звертати увагу, що існує й "соціальне інвестування", навіть у рамках діяльності комерційних організацій. У таких випадках не виникає прямого комерційного ефекту у вигляді прибутку. З'являються ефекти іншого типу - покращання умов праці, відпочинку, оздоровлення, культурно-освітнього розвитку тощо. До того ж слід ураховувати, що, крім прибутку, власників бізнесу цікавить рівень капіталізації компанії, тобто її ринкова вартість. Це важливе фінансове питання: яку суму коштів може отримати власник при повному або частковому продажу свого бізнесу? Тому фінансовий менеджмент компанії, управлінські рішення можуть фокусуватися не тільки на прибутку, але й на ряді інших цілей. Безумовно тільки те, що фінансово-інвестиційні рішення мають "працювати" на інтереси власників організації, на забезпечення реалізації стратегії організації та її бізнес-одиниць, на досягнення необхідного рівня поточної та перспективної конкурентоспроможності організації.
Інвестиційні рішення можна поділити на такі види:
- матеріальні (вкладання в реальний капітал);
- фінансові (вкладання у фінансові активи - цінні папери тощо);
- нематеріальні (вкладання в нематеріальні активи).
Об'єктами інвестиційної діяльності організації можуть бути основні фонди, цінні папери, інтелектуальний капітал, інші об'єкти власності та майнові права.
У визначенні доцільності прийняття того чи іншого інвестиційного проекту потрібно відповісти на такі основні запитання:
- який необхідний обґрунтований обсяг фінансових ресурсів;
- які джерела фінансування можуть бути використані;
- яким може бути термін окупності інвестицій?
Розглянемо найбільш відомі методи фінансового аналізу для прийняття інвестиційних рішень щодо двох груп об'єктів інвестування - матеріальних (реальних) і фінансових.
Прийняття інвестиційних рішень щодо матеріальних проектів
З'ясовуючи доцільність і привабливість інвестиційного проекту застосовують ряд методів (рис. 12.2).
Рис. 12.2. Методи оцінки доцільності капіталовкладень
Метод оцінки за періодом окупності інвестицій
Він передбачає розрахунок строку окупності інвестицій (періоду часу, за який доходи покривають витрати на реалізацію інвестиційного проекту) за такою моделлю:
а) з рівномірним надходженням доходів за весь строк окупності:
Т = К < Тев або - < Тев,
Пч + А ев Дч ев
де Т - термін окупності інвестиційного проекту, років;
Пч - чисті надходження (чистий прибуток підприємства) в перший рік реалізації інвестиційного проекту, грн;
К - повна сума витрат на здійснення інвестиційного проекту,
грн;
Тев - економічно виправданий термін окупності інвестицій, що
визначається, як правило, власниками підприємства;
А - амортизаційні відрахування на повне відновлення в розрахунку на рік реалізації інвестиційного проекту, грн;
Дч = Пч + А - чистий дохід у перший рік реалізації інвестиційного проекту, грн;
б) з нерівномірним надходженням доходів протягом строку окупності інвестицій:
К + £(д. + Д.)> 0, Т < Тев, де Пі - чисті надходження (чистий прибуток) в z'-му році, грн;
Аі - амортизаційні відрахування на повне відновлення в z'-му році, грн;
H - норма податку на прибуток.
Метод оцінки за розрахунковою нормою прибутку полягає у визначенні відсотка прибутку на капітал, співвідношення між доходом від реалізації інвестиційного проекту й інвестиціями. Розрахунок може проводитися двома способами за формулами:
У Д: Т
У Д: Т пк (К + Кзаг):2
де Нпк - норма прибутку на капітал, %;
^ Д - сума річних доходів за весь термін віддачі (використання)
інвестиційного проекту, грн;
Т - термін віддачі (використання) інвестиційного проекту, років; К - початкові вкладення на реалізацію інвестиційного проекту, грн; Кзаг - залишкова вартість вкладень, грн.
Цей метод дає менеджерам можливість оцінити результати проекту за обсягом прибутку і показником рентабельності. Але він не враховує вартість грошей у різний період часу.
Метод оцінки за періодом окупності інвестицій
Методи оцінки, що ґрунтуються на дисконтуванні (NPV, IRR, DPP)
Оцінки на основі внутрішньої норми рентабельності
Оцінки на основі індексу доходності (PI, profitability index)
Висновки
Розділ 13. Прийняття рішень у сфері управління персоналом
13.1. Визначення потреби організації в персоналі та шляхів його залучення
13.2. Управлінські рішення щодо професійної діяльності працівників
13.3. Управлінські рішення у сфері мотивації