Охорона праці в авіації - Буріченко Л.А. - 12.11. Особливості безпеки праці під час будівельних робіт

Організація охорони праці під час будівництва аеродромів і аеропортів є надзвичайно складною через специфіку виконуваних робіт, особливо в умовах діючого аеропорту.

Профілактика таких небезпечних і шкідливих факторів, як значна висота над рівнем землі, підвищений рівень шуму, електромагнітні випромінювання скапу вальних антен, знижена або підвищена температура повітря робочої зони, підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони, дуже затруднюється через нестаціонарність робочих місць.

Весь будівельний майданчик - це робоче місце, яке складається з цілого комплексу пересувних робочих місць. Говорити про стаціонарні робочі місця під час будівництва можна лише умовно, оскільки залежно від етапів будівництва умови і в більшості випадків місця роботи змінюються постійно. Наприклад, під час будівництва будинку змінюється його висота і відповідно висота над рівнем землі багатьох робочих місць. Протяжність ЗПС становить 4000-4500 м. Для спорудження такої смуги потрібно приготувати й укласти приблизно 300000 м³ бетону, організувати для забезпечення виробничо-технологічних і господарських потреб будівництва, гасіння пожеж, пиття і санітарно-гігієнічних потреб подачу 500-1000 м3 води на добу. Для цього доводиться прокладати тимчасові та постійні водопроводи. Оскільки будівельні роботи зазвичай не ведуть одночасно на всій протяжності смуги, необхідно організовувати місця відпочинку працівників в міру видовження споруджуваної смуги.

Електропостачання потребує підведення тимчасових ліній електропередач, що істотно знижує електробезпеку. І якщо будівництво ведуть в умовах діючого аеропорту, при постійному впливові на працівників шуму авіаційних двигунів, електромагнітних випромінювань і продуктів згоряння авіаційного пального, то доводиться вживати додаткові профілактичні заходи щодо убезпечення праці.

Розглянемо характерні заходи з безпеки праці під час будівництва, утримання і ремонту аеродромів. Земляні роботи в зоні діючих підземних комунікацій слід виконувати тільки за допомогою і під безпосереднім керівництвом виконроба або майстра, а в охоронній зоні електричних кабелів, які знаходяться під напругою, або діючого газопроводу, крім того, - під наглядом працівників електро- або газового господарства. При виявленні вибухонебезпечних матеріалів земляні роботи в цих місцях слід негайно припинити до одержання дозволу відповідних органів.

Риття котлованів і траншей з вертикальними стінками без кріплення в наскельних і незамерзлих ґрунтах вище рівня ґрунтових вод і при відсутності поблизу підземних споруд допускається на глибину не більше 1 м - в насипних, піщаних і крупноуламкових ґрунтах; 1,25 м - в супісках; 1,5 м - в суглинках і глинах.

Ґрунт, видобутий з котловану або траншеї, слід розмістити на відстані не менше 0,5 м від бровки виїмки.

Перед початком виконання земляних робіт на ділянках з можливим патогенним зараженням ґрунту (звалища, скотомогильники, кладовища тощо) необхідно мати дозвіл відповідних органів.

Кріплення стінок котловану і траншей глибиною до 3 м має бути, як правило, інвентарним, а не кустарним. Кріплення стінок виїмок глибиною більшою 3 м виконують за затвердженим індивідуальним проектом.

У разі улаштування неінвентарних кріплень стояки слід забивати в ґрунт на відстань не меншу за 1,5 м і застосовувати дошки товщиною не менше 50 мм, розпірки по вертикалі ставити не рідше ніж через 1 м.

Під час установлення кріплень їхня верхня частина має виступати над бровкою виїмки не менше ніж на 15 см. Установлювати кріплення необхідно в напрямку зверху вниз в міру розробки виїмки на глибину не більше 0,5 м.

Розробку кріплень слід виконувати в напрямку знизу вверх в міру зворотного засипання виїмки.

Розробка роторними або траншейними екскаваторами в зв'язних ґрунтах (суглинках, глинах) траншеї з вертикальними стінками без кріплення допускається на глибину не більше 3 м. В місцях, де потрібне перебування робітників, належить влаштовувати кріплення траншей або схилів. У разі механічного ударного підпушування ґрунту не допускається знаходження людей на відстані ближче 5 м від місць підтрушування. Розробляти фунт способом "підкоп" забороняється.

Безпека праці під час виконання кам'яних робіт висуває ряд вимог. Під час перенесення і подавання на робоче місце вантажопідіймальними кранами цегли, керамічного каміння і дрібних блоків слід застосовувати піддони, контейнери і вантажозахоплювальне обладнання, яке виключає падіння вантажу під час піднімання. Рівень кладки після кожного перенесення засобів підмащування має бути вищим від рівня робочого настилу або перекриття не менше ніж на 0,7 м. Інакше необхідно застосовувати запобіжні пояси. Отвори в стінках при односторонньому приляганні до них настилу (перекриття) слід загороджувати, якщо відстань від рівня настилу до низу отвору менша за 0,7 м.

Не допускається кладка зовнішніх стін товщиною до 0,75 м в положенні "стоячи на стіні". При товщині стіни понад 0,75 м дозволяється виконувати кладення зі стіни, застосовуючи запобіжний пояс, закріплений за допомогою спеціального страхувального пристрою.

Під час виконання бетонних і залізобетонних робіт опалубку, яку застосовують для зведення монолітних залізобетонних конструкцій, виготовляють і застосовують відповідно до затвердженого проекту виконання робіт.

Під час установлення елементів опалубки в декілька ярусів кожний подальший ярус слід улаштовувати тільки після закріплення нижнього. Розбирання опалубки виконують (після досягнення бетоном заданої міцності) за дозволом виконавця робіт, а особливо відповідальних конструкцій (за переліком, установленим проектом) - за дозволом головного інженера.

Заготовку і обробку арматури виконують у спеціально призначених для цього і відповідно обладнаних місцях.

Під час виконання робіт із заготовки арматури необхідно: відгороджувати місця, призначені для підготовки арматури; під час різання станками арматури (довжиною менше 0,3 м) застосовувати пристосування, які попереджують їхнє розлітання; закривати щитами торцеві частини стрижнів арматури в місцях загальних проходів, які мають ширину меншу від 1 м.

Під час електропрогрівання бетону зона виконання робіт повинна мати захисне відгородження, світлову сигналізацію і знаки безпеки.

Сигнальні лампи належить вмикати так, щоб при їхньому перегорянні подача напруги припинялася.

На майданчику, де ведуться монтажні роботи, не допускається виконання інших робіт і знаходження сторонніх осіб. Не допускається виконання монтажних робіт на висоті у відкритих місцях при швидкості вітру 15 м/с і більше, при ожеледиці, грозі або тумані, за яким зникає видимість в границях фронту робіт.

Роботи з переміщення і установлення вертикальних панелей і конструкцій з великою парусністю при швидкості вітру 10 м/с і більше слід припиняти. Під елементами конструкцій і устаткування, які монтуються, до установлення їх в проектне положення і закріплення знаходитись людям забороняється.

Для виконання монтажних робіт необхідно скласти порядок обміну умовними сигналами між особою, яка керує монтажем, і машиністом крану. Усі сигнали подає тільки одна особа (бригадир, такелажник-стропальник та інші), крім сигналу "Стій!", який може подавати будь-який працівник, помітивши явну небезпеку.

Навісні металеві драбини висотою більшою ніж 5 м загороджують металевими дугами з вертикальними перемичками і надійно прикріплюють до конструкції або устаткування. Підйом робітників по навісних драбинах на висоту понад 10 м допускається тоді, коли драбини обладнані майданчиками відпочинку через кожні 10 м. Крім того, такі драбини мають бути обладнані пристроями для закріплення запобіжного пояса.

Монтаж сходових маршів і майданчиків будівель (споруд), а також вантажно-пасажирських будівельних підйомників здійснюють одночасно з монтажем конструкції будівлі. На змонтованих сходових маршах негайно установлюють загорожі.

У процесі монтажу металоконструкцій з листового матеріалу вживають заходи проти його самовільного згортання.

Під час переміщення конструкцій або устаткування відстань між ними і виступаючими частинами змонтованого устаткування або інших конструкцій має бути по горизонталі не меншою від 1 м, по вертикалі - 0,5 м, а під час монтажу устаткування з використанням домкратів вживають заходи, які виключають їхній перекіс або перекидання. Очищення елементів конструкцій, що підлягають монтажу, від бруду і льоду виконують до їхнього піднімання. Під час перерв у роботі залишати підняті елементи конструкцій і устаткування у висячому положенні не допускається.

Монтаж вузлів устаткування і ланок трубопроводів і повітропроводів поблизу електричних проводів (у межах відстані, що дорівнює найбільшій довжині вузла або ланки, які монтуються) виконують при знятій напрузі. Якщо зняти напругу неможливо, роботи виконують за нарядом-допуском, затвердженим в установленому порядку.

Під час виконання оздоблювальних робіт підмостки, які застосовують для штукатурних або малярних робіт, в місцях, під якими ведуть інші роботи або є прохід, повинні мати настил без проміжків.

Для просушування приміщень будівель і споруд, які зводяться, якщо неможливо використати системи опалення, застосовують повітронагрівачі. При цьому забороняється обігрівати і сушити приміщення жаровнями та іншими пристроями, які виділяють у приміщення продукти згоряння палива. Малярні суміші слід готувати, як правило, централізовано. При їхньому виготовленні на будівельному майданчику використовують приміщення, обладнані вентиляцією, яка не допускає перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в повітрі робочої зони.

Місця, над якими виконують роботи зі склом, огороджують. Піднімання і перенесення скла до місця Його установлення виконують з використанням відповідних безпечних пристосувань або в спеціальній тарі.

Переносні драбини перед експлуатацією випробовують статичним навантаженням, яке прикладають до одного зі східців в середині прольоту драбини, що знаходиться в експлуатаційному положенні. У процесі експлуатації дерев'яні драбини випробовують кожні півроку, а металеві - один раз на рік.

Не допускається користуватися відкритим вогнем в радіусі 50 м від місця застосування і складування матеріалів, які вміщують легкозаймисті або вибухонебезпечні речовини. Лакофарбувальні, ізоляційні, оздоблювальні та інші матеріали, які виділяють вибухонебезпечні й шкідливі речовини, дозволяється зберігати на робочих місцях в кількостях, що не перевищують змінну потребу.

Скляні посудини з кислотами і лугами переносять обов'язково два робітники. Ці посудини разом з кошиком слід помістити в спеціальний дерев'яний ящик з ручками або переносити його на спеціальних обрешетованих ношах з отвором посередині, в які посудина входить разом з кошиком на 2/3 висоти (крім переміщень його на короткі відстані та по сходах).

Готувати малярні суміші, порушуючи вимоги інструкції заводу-виготовлювача, а також застосовувати розчинники, на яких немає сертифіката із вказівкою про характер шкідливих речовин, не дозволяється.

У місцях застосування нітрофарб та інших лакофарбувальних матеріалів, які утворюють вибухонебезпечну пару, забороняються дії із застосуванням вогню або такі, що викликають виникнення іскр. Електропровід у цих місцях має бути у вибухобезпечному виконанні або відключеним.

Допускати робочих до виконання покрівельних робіт дозволяється після огляду виконробом або майстром разом з бригадиром справності несучих конструкцій покрівлі й загорож. Під час виконання робіт на покрівлі з ухилом більше 20° робітникам належить застосовувати запобіжні пояси. Місця закріплення запобіжних поясів вказує майстер або виконроб.

Розміщувати матеріали на покрівлі допускається тільки в місцях, передбачених проектом проведення робіт, із вживанням заходів проти їхнього падіння, в тому числі й від дії вітру. Виконання покрівельних робіт під час ожеледиці, туману, який закриває видимість в межах фронту робіт, грози і вітру швидкістю 15 м/с і більше не допускається.

Елементи і деталі покрівель (зокрема компенсатори в швах, захисні фартухи, ланки ринв, зливи, звиси) слід подавати на робочі місця в заготовленому виді. Заготовка вказаних елементів і деталей безпосередньо на покрівлі не допускається.

Під час виконання ізоляційних робіт (гідроізоляційних, теплоізоляційних, антикорозійних) із застосуванням вогненебезпечних матеріалів, а також матеріалів, що виділяють шкідливі речовини, слід забезпечити захист працівників від дії шкідливих речовин, а також від термічних і хімічних опіків.

Використовувати в роботі бітумні мастики з температурою вищою від 180°С не допускається.

Котли для варіння і розігрівання бітумних мастик обладнують приладами для замірювання температури мастики та кришками, які щільно закриваються. Потрапляння в котел льоду і снігу (вологи) неприпустимо. Біля варильного котла розміщують засоби пожежогасіння - ящики з піском і вогнегасники. Під час виконання робіт із застосуванням гарячого бітуму декількома робочими ланками відстань між ними має бути не меншою 10 м.

Під час приготування ґрунтовки, яка складається з розчинника і бітуму, розплавлений бітум вливають в розчинник.

Температура бітуму при цьому не повинна перевищувати 70°С. Вливати розчинник в розплавлений бітум не дозволяється.

Під час проведення ізоляційних робіт всередині закритих приміщень забезпечують їхнє провітрювання і місцеве освітлення від електромережі напругою не вищою за 12 В з арматурою у вибухобезпечному виконанні.

Робітники із захворюваннями шкіри або дихальних шляхів і очей до роботи з укріплення ґрунтів цементом, вапном і хімічними домішками не допускаються. Якщо у робітників, зайнятих на цій роботі, проявляються подразнення шкіри і дихальних шляхів, то їх слід негайно перевести на іншу роботу. Осіб, які працюють з хімічними речовинами, споряджають респіраторами, гумовими чобітьми і спецодягом з пилозахисної тканини.

Розчини готують у відкритих посудинах, обладнаних механічними мішалками, завантажувальними пристосуваннями і насосами для їхнього перекачування. Посудини огороджують ґратами (решітками), щоб виключити травматизм працівників.

У разі хімічного опіку очей водорозчинними речовинами (вапном, сірчанокислим або їдким натрієм, хлористим кальцієм і т. ін.) необхідно добре промити очі водою, після чого звернутися у медпункт.

Вимоги безпеки праці під час укріплення ґрунтів органічними в'яжучими речовинами такі ж, як і для укріплення мінеральними. Додатково слід додержуватись основних вимог техніки безпеки під час роботи на автогудронаторах. Під час підігріву в'яжучого матеріалу в цистерні автогудронатора забороняється розпалювати пальники, якщо рідина покриває жарові труби шаром, що становить менше 20 см (на стоянці) і, якщо цистерна заповнена повністю, що не дає вільного об'єму для розширення в'яжучих матеріалів. Під час розливання бітуму бітумовозом робітникам забороняється знаходитись ближче 10 м від розподільної труби.

Вимоги безпеки праці під час будівництва асфальтобетонних покриттів мають враховувати властивості їхніх сумішей (гарячих, теплих або холодних) і засобів механізації, які застосовуються. До роботи на них допускаються особи, які досягли 18 років, мають посвідчення на право керування машинами і пройшли медогляд та всі види інструктажу з техніки безпеки. До початку робіт з будівництва покриттів необхідно позначити і в небезпечних зонах відгородити будівельний майданчик, установити шляхи пересування транспорту і пішоходів. Робітники, які обслуговують машини, що укладають і ущільнюють асфальтобетон, повинні мати установлений для цього спецодяг, спецвзуття і рукавиці для роботи з гарячими матеріалами.

У разі утрудненого вивантаження суміші з автомобілів-самоскидів не можна підніматися в кузов, а допомагати вивантаженню суміші скребками або лопатою з ручкою довжиною не меншою 2 м, знаходячись на землі. Щоб уникнути опіків під час завантаження бункера сумішшю з автомобіля-самоскида, знаходитись поблизу його бокових стінок забороняється.

У разі одночасної і сумісної роботи двох або декількох самохідних машин (укладачів асфальту, котків), які йдуть одна за одною, дистанція між ними має бути не менше 10 м. Інструмент для обробки асфальтобетонного покриття з гарячої суміші повинен постійно підігріватися у спеціальній посудині. Використовувати для цієї мети вогнища забороняється. Не можна виконувати обробку (затирання пористих місць) перед котком, який рухається.

У місці проведення робіт мають знаходитися пересувні вагончики для укриття людей у разі негоди.

Під час будівництва цементобетонних покриттів не можна чистити стінки бункера під час переміщення укладника бетону.

Нарізку швів у затверділому бетоні треба виконувати тільки в захисних окулярах.

Робітників, зайнятих приготуванням І розігріванням мастик, заливанням швів і нанесенням плівкоутворювальних матеріалів, забезпечують спецодягом. Засипку матеріалів у котел виконують з протилежного відтопки боку і не більше, ніж на 2/3 об'єму котла.

Щоб уникнути спінювання, переливання і займання маси, яка розігрівається, матеріали мають бути сухими. Для ліквідації можливих спалахувань у місці проведення робіт повинні бути ящики з піском і вогнегасники. Бітум, який спалахнув, гасити водою забороняється.

Під час роботи з електроприладами одягають діелектричні рукавиці й боти. Вібратори через кожні півгодини вимикають на 5-10 хв для охолодження. Суміші цементу та бетону з додатками хлористих солей мають підвищену електропровідність, що

викликає необхідність пильнішого контролю за роботою електроінструменту й устаткування.

Безпека праці під час будівництва монолітних попередньо напружених покриттів вимагає, щоб натягання арматури виконували під керівництвом спеціально призначеної особи. Між обома кінцями захватки установлюють телефонний зв'язок. Перед кожним вмиканням засобів натягання арматури подають звуковий сигнал і піднімають червоний прапорець. Робітників, які здійснюють натягання арматури або які знаходяться на бетоноукладальних машинах, відгороджують сітками від натягуваних або натягнутих струн. Ходити по натягнутих струнах і бити по них твердими предметами заборонено. Під час натягання прядової, пучкової і стрижневої арматури робітники повинні знаходитись збоку від домкратів.

Особливу увагу робітників необхідно звернути на запобігання можливим травмам під час перемотування дроту. Зону його перемотування обгороджують і перед нею установлюють попереджувальні знаки. У процесі перемотування не можна доторкатися до дроту руками і знаходитись поблизу котушок, якими закінчується розмотування. Перед включенням пристрою для перемотування необхідно перевірити його надійність і після цього подати сигнал для включення.

Нарізку швів у затверділому бетоні виконують тільки в захисних окулярах, а продувку швів - у респіраторі. Не можна регулювати і пересувати нарізувач під час обертання дисків, а також працювати при незафіксованому положенні дисків.

Безпека праці вимагає особливої уваги під час проведення робіт з герметизації швів. До них допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли спеціальний інструктаж і атестацію.

Приготування, розігрівання мастик і заливання швів робітники виконують в одязі, який складається з бавовняного комбінезону, брезентового фартуха, гумових чобіт і брезентових рукавиць.

Роботи з утримування аеродромів виконують за допомогою спеціальних машин: поливально-мийних, підмітально-прибиральних, піскорозкидачів і розкидачів хімічних реагентів, прибиральних машин і машин для підтримання аеродрому в робочому стані в зимовий період. Найбільшою небезпекою як для водіїв цих машин, так і для оточуючих є їхній підвищений шум. Особливо це стосується теплових і вітрових машин.

Під час роботи аеродромних машин не рекомендується знаходитись в зоні їхньої роботи.

Докладно вимоги безпеки праці водіїв під час експлуатації спецмашин викладені у Правилах [41].