Охорона праці в авіації - Буріченко Л.А. - 14.2. Склад і небезпечність отрутохімікатів

14.1. Загальні відомості

До авіаційно-хімічних робіт відносяться: боротьба зі шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур; підживлення рослин мінеральними добривами; боротьба з бур'янами; передзбиральне видалення листків і прискорене відкривання коробочок бавовника; зачорніння снігу для прискорення його розтавання і т. ін.

Сучасні транспортні літаки і вертольоти не повністю пристосовані до авіаційно-хімічних робіт. Так, наприклад, конструктивні рішення щодо захисту екіпажу від дії на них отрутохімікатів не завжди ефективні. Створення спеціальних ПС для авіаційно-хімічних робіт стало нагальною проблемою.

Сьогодні багато країн ведуть роботи з переобладнання старих і створення нових ПС для авіаційно-хімічних робіт.

Щорічно переглядається перелік хімічних і біологічних засобів для боротьби зі шкідниками, захворюваннями рослин і бур'янами, рекомендованих для застосування у сільському господарстві. Його змінюють і доповнюють. Зараз застосовують біля 200 таких засобів.

Під час масової обробки сільськогосподарських культур отрутохімікатами забруднюють рослини, воду, ґрунт, атмосферне повітря і можуть викликати отруєння питної води, загибель риби у водоймах. Отрутохімікати проникають в рослини і часто знаходяться у виготовлених з них продуктах. Вони накопичуються в організмі домашніх тварин і людини.

В останній час у пресі частішають повідомлення про пагуб ну дію отрутохімікатів на все живе. Авіаційно-хімічні роботи слід вести відповідно до санітарних правил із зберігання, транспортування і застосування пестицидів у сільському господарстві, чинних інструкцій керівних органів цивільної авіації.

14.2. Склад і небезпечність отрутохімікатів

Отрутохімікати, які застосовують на авіаційно-хімічних роботах, мають різні фізико-хімічні властивості і призначення. їх можна розподілити на такі основні групи: хлорорганічні й фосфорорганічні сполуки; ртутьорганічні, сполуки міді, заліза, барію, фтору, натрію, кальцію, солі синильної кислоти; препарати сірки; речовини рослинного походження, мінеральні масла, нафтові та ін.

За ступенем небезпеки для людини і тварин отрутохімікати, які використовують під час виконання авіаційно-хімічних робіт, поділяються на чотири групи: надзвичайно небезпечні, високо-небезпечні, помірно небезпечні, малонебезпечні речовини.

Для більшості отрутохімікатів характерні висока токсичність, летучість, здатність проникати крізь непошкоджену шкіру, здатність довго не розпадатися в довкіллі.

Оскільки більшість отрутохімікатів - сильні отрути, то ГДК їх у повітрі робочої зони надзвичайно малі. Загроза отруєння залежить не тільки від наявності великих концентрацій отрутохімікатів, але і від їхніх властивостей, умов праці, методів і засобів обробки.

Основні шляхи проникнення отрутохімікатів в організм — шлунково-кишковий тракт, органи дихання, шкіра і слизові оболонки. При ураженні людини отрутохімікатами з'являється нудота, блювання, біль у животі, частий рідкий стул. Уражаються центральна нервова система, печінка, нирки. Для кожної групи хімічних сполук характерні специфічні ознаки отруєння. Наприклад, при ураженні людини фосфорорганічними отрутохімікатами різко підвищується пітливість рук і всього тіла, звужуються зіниці очей (до розміру булавкової голівки), спостерігається слинотеча, прискорення серцебиття. У разі отруєння хлорорганічними сполуками дзвенить у вухах, тече кров з носа та з'являються інші ознаки.

У всіх випадках отруєння потерпілого необхідно вивести із зараженої зони, надати першу допомогу і якомога швидше викликати лікаря або покласти в лікарню. Насамперед слід вжити заходів для припинення надходження отрути в організм.

У разі потрапляння отрутохімікатів на шкіру слід негайно обмити уражену ділянку сильним струменем води, краще з милом, а якщо отрута потрапила в очі, необхідно промити їх чистою водою. Якщо отрута потрапила в шлунок, необхідно дати випити потерпілому 6-10 склянок води і подразненням кореня язика викликати блювоту. Цю процедуру треба повторити 2-3 рази. Якщо точно відомо, якою речовиною викликане отруєння, то виконують конкретні дії з надання першої допомоги в разі отруєння тією чи іншою речовиною відповідно до чинних правил безпеки.

Льотний склад та ПС, які призначаються на авіаційно-хімічні роботи, щорічно проходять медичний огляд з участю фахівців авіазагону і проведенням клініко-лабораторних досліджень для визначення придатності до робіт, пов'язаних з використанням отрутохімікатів і мінеральних добрив та з урахуванням протипоказань,, які наводяться у чинних правилах безпеки.

Під час проведення авіаційно-хімічних робіт систематичний контроль за станом здоров'я екіпажів ПС та інших осіб, які виконують ці роботи, додержання правил з техніки безпеки і виробничої санітарії забезпечують місцеві органи охорони здоров'я, виділяючи для цієї мети відповідального медичного працівника.

До авіаційно-хімічних робіт не допускаються підлітки до 18 років, вагітні жінки і матері-годувальниці, а також чоловіки у віці після 55 і жінки після 50 років. Крім того, не допускаються до роботи особи, що мають протипоказання щодо роботи з отрутохімікатами.

Щорічно необхідно проводити навчання особового складу перед початком оперативного сезону з авіаційно-хімічних робіт. В програму навчання включають такі основні питання: властивості отрутохімікатів, з якими доведеться працювати, їхня дія на організм; заходи перестороги під час роботи, які забезпечують особисту і громадську безпеку; ознаки отруєння і заходи з надання першої долікарняної допомоги. Особам, що пройшли навчання, видається посвідчення, в якому робиться помітка про проходження навчання і медичного огляду.

Роботи із застосуванням отрутохімікатів і мінеральних добрив, у тому числі допоміжні операції їхнього приготування, мають бути механізованими для виключення безпосереднього контакту льотного, інженерного і технічного складу та обслуговуючого персоналу з отрутохімікатами. Приготування і завантаження ПС робочими розчинами отрутохімікатів виконують на спеціально обладнаних замовником заправних пунктах.

Під час проведення авіаційно-хімічних робіт з рідкими отрутохімікатами обприскувачі ПС обладнують відсіченими пристроями. Працювати з несправними відсіченими пристроями забороняється. Виконувати роботи із сильної дії і високої токсичності рідкими отрутами і катами на літаку, не обладнаному системою примусової вентиляції кабіни пілотів, дозволяється тільки при наявності виносного бачка для роздільного подавання отрутохімікатів і води.

На вході екіпажу до вантажної кабіни має лежати пористий килимок, просочений спеціальним розчином для очищення взуття. Завантажувати ПС хімікатами слід тільки справними пристроями, які виключають забруднення стоянки хімікатами. Усі випадково розсипані та розмиті отрутохімікати видаляють з поверхні ПС. Після закінчення робочого дня залишки отрутохімікатів прибирають і закривають на складі. Майданчик для змішування препаратів і тару закривають брезентом. Усі місця, на які випадково потрапили отрутохімікати і отруєні прилади, знешкоджують.

Сільськогосподарська авіаційна апаратура, яка використовується для роботи з отрутохімікатами, зберігається в спеціально відведених місцях. Після закінчення авіаційно-хімічних робіт проводяться очищення і дегазація ПС і сільськогосподарської апаратури. При цьому слід суворо додержуватись вимог, які пред'являються до організації аеродрому (базового чи опорного, рис. 14.1).

Рис. 14.1. Схема тимчасового аеродрому (вітродрому) для виконання авіаційно-хімічних робіт:

1 - місце провітрювання спецодягу; 2 - будиночок (вагончик); 3 - туалет; 4 - під'їзди і шляхи; 5 - рукомийник, питна вода; б - ПММ; 7, 8, 9 - відповідно вертолітна, завантажувальна, дегазаційна площадки; 10 - стоянка літака (вертольота); 11 — ЗПС; 12 — душ

Керівники підприємств цивільної авіації і замовника зобов'язані забезпечити працюючих з отрутохімікатами і мінеральними добривами спецодягом і засобами індивідуального захисту установленого зразка.

Льотно-технічному складу рекомендується застосовувати такі засоби індивідуального захисту: пристрої для захисту органів дихання лід час роботи з рідкими леткими сполуками і високотоксичними миловидними отрутохімікатами; рукавиці гумові з полівінілхлориду, рукавиці з пилозахисної тканини, захисні окуляри. Під час роботи з отрутохімікатами екіпаж зобов'язаний використовувати заходи особистої гігієни і безпеки.

14.3. Санітарна обробка повітряних суден

Санітарну обробку ПС, які виконували авіаційно-хімічні роботи, виконують відповідно до Інструкції з технології очищення, миття і дегазації ПС і сільгосапаратури від пестицидів і мінеральних добрив у стаціонарних умовах на базовому аеродромі за допомогою засобів для миття та дегазації в таких випадках: після закінчення робіт; при переході від одного виду робіт до іншого, якщо треба видалити рештки отрутохімікатів; перед проведенням 100- і 300-годинних регламентних робіт; перед відправкою ПС в ремонт; у разі переобладнання ПС, які виконували авіахімроботи для транспортних та інших цілей.

Очищення, миття і дегазацію ПС виконують у такому порядку. Спочатку видаляють залишки пестицидів із внутрішніх поверхонь пилососом, старанно оброблюючи щілини, пази, вузли, приладову дошку і спецобладнання. Підлогу у вантажному в іде і ці знімають. Після цього гідропультом або за допомогою мийної установки рівномірно наносять мийний розчин (наприклад, ДІАС або "Дегмос" та ін.) на внутрішню поверхню обшивки вантажного і хвостового відсіків, охороняючи від крапель розчину спецобладнання і системи керування.

Через 20-30 хв розчин змивають з обробленої поверхні гарячою (50-60°С), а потім холодною водою і протирають насухо ганчір'ям.

Обробку кабіни пілотів виконують у тій же послідовності. Потім виконують зовнішню обробку ПС Кватирки, люки, двері щільно закривають. На зовнішню поверхню, починаючи із силової установки, гідропультом або за допомогою іншої установки наносять мийний розчин. Через 20-30 хв його змивають гарячою водою (50-60°С), а потім холодною.

Під час очищення, миття і дегазації ПС має бути заземлений. Після закінчення робіт працівники знімають одяг, приймають душ, змащують руки спеціальними захисними кремами. Після санітарної обробки ПС проводять дегазацію місця його стоянки. Льотний склад і технічні працівники також обов'язково виконують профілактичні дезинфекційні заходи. На місці роботи мають бути передбачені побутові приміщення для умивання, переодягання і зберігання спецодягу. Спецодяг підлягає щоденному очищенню і періодичному пранню в міру його забруднення, але не рідше двох разів на місяць.