У статті 43 Конституції України, прийнятої на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, записано: "Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю... Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці... Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється".

Основним завданням охорони праці є розробка і впровадження організаційних 1 технічних заходів, які б забезпечували попередження травмування та захворювання персоналу при високій ефективності всіх служб туристського комплексу. Крім того. Інженерно-технічні робітники, працівники та обслуговуючий персонал туристського комплексу повинні створювати умови для безпечного та безшкідливого проживання туристів.

Ця специфіка готельного господарства покладає особливу відповідальність на персонал туристського комплексу не тільки особистого дотримання вимог охорони праці, а й також проведення роз'яснювальної, пропагандистської роботи серед мешканців готелів, а за необхідності - уміння надати туристам долікарську допомогу, проведення евакуаційних заходів, попереджування та ліквідації небезпечних ситуацій.

Головною метою навчальної дисципліни "Охорона праці в туристському комплексі" є формування світогляду студентів, оволодіння знаннями та навичками з охорони праці, тобто правовими нормами трудового законодавства, виробничої санітарії та техніки безпеки, а також протипожежного захисту.

Засвоєння правил техніки безпеки базується на глибоких знаннях машин, механізмів, виробничих процесів.

Методологічною основою охорони праці є науковий аналіз умов праці, виробничого обладнання з точки зору можливості виникнення небезпечних 1 шкідливих виробничих факторів.

У системі підготовки фахівців навчальна дисципліна "Охорона праці в туристському комплексі" має тісний зв'язок з Іншими дисциплінами, такими як "Будівлі, споруди, обладнання туристських комплексів та їх експлуатація", "Менеджмент", "Економіка", "Безпека життєдіяльності" тощо.

Згідно з навчальним планом, "Охорона праці" вивчається студентами на 1-5 курсах факультетів "Менеджмент організацій", "Туризм, готельний та ресторанний бізнес" і слухачами другої вищої освіти.

Під час викладання матеріалу курсу передбачається вирішення завдань, спрямованих На вивчення Таких питань:

- правові та організаційні основи охорони праці;

-управління охороною праці в туристському комплексі;

- профілактика нещасних випадків і професійних захворювань;

- техніка безпеки при експлуатації електроустановок і електричних мереж;

- забезпечення безпеки при експлуатації туристського комплексу;

- виробнича санітарія та гігієна;

- основні положення протипожежного захисту в туристському комплексі;

- надання першої долікарської допомоги потерпілим тощо. Вирішення цих питань знайшло відображення також серед

проблем туристських підприємств, які здійснюють заходи з охорони праці та техніки безпеки туристів 1 екскурсантів.

Автор висловлює подяку студенткам А.Корчовій та І. Грищенко за допомогу в підготовці матеріалів цього навчального посібника.

Розділ 1. Основи законодавства з охорони праці

1.1. Поняття, мета і завдання охорони праці

Верховною Радою України прийнятий Закон України "Про охорону праці" (в редакції Закону № 229-IV від 21.11.2002. - ВВР. -2003. - № 2. - ст. 10).

Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їхнього життя та здоров'я в процесі трудової діяльності, на належні, безпечні та здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем 1 працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Згідно зі ст. 1 визначені поняття та терміни.

Охорона праці-це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних. санітарно-гігієнічних. лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я та працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.

Працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Дія цього Закону поширюється на всіх юридичних і фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

Законодавство про охорону праці складається а цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Охорона праці містить три основних складових частини: правові норми трудового законодавства в цій галузі, виробничу санітарію, гігієну та техніку безпеки, а також протипожежний захист.

Мета охорони праці - забезпечення безпечних, нешкідливих і сприятливих умов праці через вирішення багатьох складних завдань, основними з яких є:

- проектування підприємств, технологічних процесів і конструювання обладнання з обов'язковим виконанням вимог охорони праці;

- знаходження оптимальних співвідношень між різними факторами виробничого середовища, що дозволяє забезпечити мінімум несприятливого впливу їх на здоров'я працівників;

- встановлення, законодавче оформлення визначених норм кожного з несприятливих або небезпечних факторів, систематичний король за їх застосуванням;

- розробка конкретних заходів щодо покращення умов праці та забезпечення її безпеки на основі застосування у виробництві новітніх досягнень науки 1 техніки;

- застосування раціональних засобів захисту працівників від впливу несприятливих факторів виробничого середовища, а також втілення організаційних заходів, які нейтралізують або послаблюють ступінь їх впливу на організм людини;

- розробка та застосування методів і засобів оцінки ефективності заходів з охорони праці, що плануються і здійснюються.

Успішне вирішення цих завдань припускає використання досягнень науки та техніки, які прямо чи опосередковано забезпечують охорону праці, крім соціально-правових дисциплін, та економіки, технічної естетики, інженерної та соціальної психології, фізіології. Засвоєння правил техніки безпеки базується на глибоких знаннях машин, механізмів, виробничих процесів, які застосовуються в туристському комплексі. Сучасне виробництво вимагає, щоб охорона праці базувалася на науково-технічній основі. Підвищення рівня механізації та застосування автоматизації виробничих процесів, які є основними засобами технічного прогресу, мають не тільки економічне, а й соціальне значення 1 відповідають інтересам працюючих. Вони значною мірою полегшують працю робітників, роблять її комфортною. Для цього на підприємствах туристського комплексу є великі можливості та резерви. Методологічною основою охорони праці є науковий аналіз умов праці, виробничих і технологічних процесів, виробничого обладнання, з точки зору можливості виникнення небезпечних шкідливих виробничих факторів. На основі такого аналізу розробляються організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, соціально-економічні та інші заходи щодо запобігання дії цих факторів на працюючих.