Перейдемо до оцінки факторів макросередовища підприємства.
Зі всієї різноманітності факторів зовнішнього оточення відберемо ті, що безпосередньо стосуються господарської діяльності ВАТ "Молочник", тобто є "критичними точками":
o стан основних виробничих фондів;
o реальне споживання домогосподарств;
o реальні валові інвестиції;
o рівень інфляції;
o кредитні ресурси;
o рівень зайнятості.
Як бачимо, відібрані фактори є економічними, оскільки незначні розміри підприємства дозволяють знехтувати дією політичних, соціальних та інших груп факторів.
Далі потрібно оцінити теперішній стан перелічених факторів та спрогнозувати їх величини в майбутньому. При цьому можливо використати такі методи дослідження, як. прогнозування, моделювання та експертні методи. В процесі дослідження застосуємо менш точні експертні оцінки. В цілому, дослідження побудуємо за такою схемою (табл. 6.14).
Отже> результати дії наведених факторів, що відображені в останньому стовпчику таблиці, засвідчують негативні зміни: зношення активної частини капіталу, збереження тенденції низького рівня споживання більшості населення та позитивні зміни: зростання валових інвестицій в економіку та підвищення зайнятості населення при стабільних значеннях рівня інфляції.
Таким чином, підприємство, розробляючи власну стратегію діяльності, має обов'язково врахувати вплив вищезазначених змін у макросередовищі та розробити реакцію на їх раптові коливання.
Приклад з практики
Оцінка економічних факторів макросередовища, що безпосередньо впливають на господарську діяльність ВА Т"Молочник", а також врахування компонентів внутрішнього середовища дозволяє рекомендувати такі управлінські дії стратегічного характеру.
1. Розробити та впровадити інвестиційну політику, спрямовану на оновлення основних виробничих фондів, чому сприятиме поліпшення інвестиційного клімату, наявність кредитних ресурсів, дія інфляційних факторів.
2. Продовжити випуск якісної продукції з орієнтацією на населення з низькими та середніми доходами, оскільки частка останніх залишатиметься в найближчій перспективі високою.
3. Проводити дії щодо суворого добору та розстановки управлінських та промислових кадрів, оскільки на ринку робочої сили спостерігається значний дисбаланс між пропозицією та попитом.
На відміну від запропонованої вище, цікавою видається методика російських науковців С. Кузнєцова і І. Рожкова , що дозволяє будувати середньострокові прогнози зовнішнього середовища підприємства [27,82]. Ця методика, на відміну від експертних методів, передбачає кількісну оцінку реальних та потенційних обсягів випуску продукції, а також ймовірні ціни на продукцію і витрати підприємства. Таким чином, чотири
Таблиця 6.14. Вплив економічних факторів зовнішнього середовища на діяльність підприємства
прогнозні моделі вище перелічених показників повністю визначатимуть ринкові можливості компанії на середньострокову перспективу за такою схемою (мал. 6.8).
Мал. 6.8. Ринкові можливості компанії на середньострокову перспективу
Ринкові можливості компанії визначаються тим, які товари, де, в якій кількості та за якими цінами можливо продавати в близькому майбутньому. Кількісно кожний з цих чотирьох аспектів передбачає існування окремої прогнозної моделі.
Верхніми обмеженнями можливостей підприємства слугують ринкові умови, а нижніми - мінімально допустиме завантаження устаткування та витрати.
Ринкові можливості за обсягами є теоретичним максимумом, що представлений сумарною величиною відвантажень основних видів продукції на регіональних та галузевих ринках при визначених темпах розвитку останніх.
Кількісна оцінка проводиться двома шляхами:
- прямим методом, що потребує збору великого масиву інформації про величину кінцевого споживання окремих видів продукції на різних сегментах і наступних великих розрахунків;
- непрямим методом, спирається на історично досягнуті показники відвантаження.
Ринкові можливості за цінами є передбаченням того, який рівень цін буде діяти на основні групи товарів на ринках в кожному з прогнозних періодів.
Фактори поділяються на ті, що впливають на загальний рівень цін ринку, а також на рівень цін, досягнутий на ринку продукції даного підприємства.
Загальний рівень цін ринку формується передусім під впливом динаміки попиту та пропозиції, виробничих циклів галузей-споживачів, державної економічної політики.
Технологічний фактор повинен враховувати виробниче завантаження устаткування, оскільки його зниження неминуче збільшує питомі витрати і перенесення постійних затрат на інші види продукції.
Виробничі витрати оцінюються непрямим шляхом методом вводу факторних коригувань в агреговану модель калькуляції витрат за видами продукції, що побудована на базі минулих періодів. При цьому переслідуються дві цілі. По-перше, порівняння рівня прогнозованих ринкових цін з прогнозною собівартістю продукції дозволяє скоригувати довгострокову збутову політику, а по-друге, виникає можливість дати кількісну оцінку фінансовим перспективам компанії.
Незалежно від вибору методів оцінки стану зовнішнього середовища підприємства, її керівництву необхідно мати набір управлінських прийомів, що запобігають негативному впливу зовнішнього середовища, або хоча б здатні послабити дію негативних факторів на діяльність фірми.
Отже, для керівництва фірми постає завдання забезпечення адаптаційної ефективності. Здатність фірми існувати, розвиватися в зовнішньому середовищі, що змінюється, називається її адаптаційною ефективністю. У зв'язку з цим слід зазначити, що адаптаційна ефективність може бути визначена як у вузькому, так і в широкому змісті. Якщо фірма діє як реакційна система, то більш доречна оцінка, поведінки фірми з погляду адаптаційної ефективності у вузькому змісті. Якщо ж фірма активно діє на навколишнє середовище, наприклад, у формі управління суспільними проблемами корпорації, то адаптаційна ефективність може бути визначена в широкому змісті. Такий підхід заснований на тому, що у світі, який змінюється, імовірність виживання фірми знаходиться в позитивному кореляційному зв'язку з активністю дій у напрямку "попередження" виникаючих проблем, що має значні макроекономічні наслідки, наприклад, у формі забезпечення стабільності економічного зростання.
Існує безліч можливостей підвищення адаптаційної ефективності підприємств, що дозволяє інсайдерам уникнути перетворення у пасивних спостерігачів процесу природного добору. Тут можливі кілька варіантів.
Створення зони стабільності.
Управління за слабкими сигналами
Розподіл ризику
Система резервів
Активна ринкова позиція
Самовдосконалення
Пошук гаранта
Приклад з практики
Тема 7. Аналіз альтернатив розвитку та вибір стратегії