Охорона праці в туристському комплексі - Банько В.Г. - 8.3. Шок

При обширних пораненнях, опіках, важких травмах і захворюваннях виникає багато чинників, що негативно впливають на життєдіяльність усього організму. Це передусім біль, крововтрата.

Шкідливі речовини. Ці чинники спричиняють значні порушення функції головного мозку 1 залоз внутрішньої секреції, що керують діяльністю організму. Все це виявляється дуже складною реакцією, що називається струмом. Потерпілий впадає в загальний важкий стан, при якому настає різкий занепад сил. Дихання при цьому ледве помітне, поверхневе, обличчя блідне 1 вкривається потом, пульс стає частим і погано прощупується.

Потерпілий байдужий до того, що його оточує І, незважаючи на велику травму, не стогне, не скаржиться на біль і не просить допомоги, хоча свідомість його збережена. Такі постраждалі вимагають допомоги в першу чергу.

Шок - це стан між життям і смертю, і лише правильне невідкладне лікування може врятувати життя хворого. Залежно від причини розрізняють: шок травматичний, опіковий, анафілактичний, кардіогенний, септичний. При шоці перша допомога тим ефективніше, чим раніше вона надана. Вона має бути спрямована на усунення причини шоку, на зменшення болю. Можна дати будь-яке знеболююче, снодійне, заспокійливе.

Боротьба з шоком при незупиненій кровотечі неефективна, тому необхідно швидше зупинити кровотечу. Транспортування має бути вкрай обережним, щоб не заподіяти нових больових відчуттів і не посилити тяжкість шоку.

У термінальних умовах стадії шоку може знову бути необхідним проведення прийомів оживлення - масаж серця та штучне дихання.

У холодну пору року потерпілого, що перебуває в стані шоку, слід зігріти, внести в тепле приміщення, вкрити ковдрою, обкласти грілками, дати гарячого чаю, ковток вина, валеріанових крапель 1 викликати "швидку допомогу".

8.4. Перша допомога при пораненнях і кровотечах

Насильницьке ушкодження тканин якого-небудь органу або організму загалом називають травмою. Якщо при травмі порушується цілісність шкірних покривів або слизистих оболонок, таке ушкодження називається раною. Залежно від того, чим нанесена рана, розрізняють види ран: колоті, різані, забиті, рвані, вогнепальні, укушені. Рани можуть бути поверхневими, коли ушкоджуються верхні шари шкіри, і більш глибшими, коли ушкоджуються всі шари шкіри та глибші тканини. Особливо небезпечні рани, що проникають в яку-небудь порожнину (черевну, грудну, порожнину черепа).

Головною ознакою рани є кровотеча. Вона може бути незначною або дуже великою, небезпечною для життя людини. Інша небезпека, яку приховує в собі кожна рана, це ускладнення, пов'язані із зараженням рани мікробами, які можуть спричиняти нагноєння, а інколи, проникаючи через рану в кров, - загальне зараження крові.

Кровотеча може бути зовнішньою, при якій кров виливається назовні, та внутрішньою, коли кров унаслідок травми судин виливається у внутрішні порожнини організму. Залежно від виду ушкоджених судин розрізняють артеріальну, венозну та капілярну кровотечі.

Артеріальна кровотеча виникає при глибоких рубаних або колотих ранах. При цьому яскраво-червона кров виливається пульсуючим струменем (у такт зі скороченнями серцевого м'яза), а іноді б'є фонтаном. При пораненні великих артерій (сонної, підключичної, плечової, стегневоі. підколінної) виникає дуже сильна кровотеча: кров під великим тиском виливається Із судин, і якщо кровотечу вчасно не зупинити, потерпілий може загинути протягом кількох хвилин.

Венозна кровотеча виникає при пораненні вен. Кров витікає повільно, рівним струменем, має темно-вишневий колір.

Капілярна кровотеча буває при великих саднах і поверхневих ранах у результаті різних ушкоджень дрібних кровоносних судин (капілярів). Кров сочиться по всій поверхні рани, тече повільно, по краплях. Капілярну кровотечу легко зупинити за допомогою стерильної пов'язки, попередньо змастити шкіру навколо рани йодом або за допомогою примочки (пов'язки) з 3-процентного розчину перекису водню. Зовнішню кровотечу зупиняють різними способами. При несильній (венозній або артеріальній кровотечі) на рану варто накласти тугу пов'язку і частину тіла, що кровоточить, підняти. Тугу пов'язку накладають у такий спосіб: шкіру навколо рани змащують йодом, на рану кладуть перев'язний матеріал (кілька шарів стерильної марлі, бинта) і вату, а потім щільно прибинтовують. Якщо після вжитих заходів кровотеча не зупиняється, то. не знімаючи накладеного перев'язного матеріалу, поверх нього накладають ще кілька шарів марлі, грудку вати і знову туго бинтують. При бинтуванні кінцівок витки бинта повинні йти знизу нагору - від пальців до тулуба. Поранену кінцівку піднімають угору.

Для швидкої зупинки сильної кровотечі можна обхопити пальцями судину, що кровоточить, до підлягаючої кістки вище рани (по струму крові). На рис. 8.8 зазначені найбільш ефективні місця притиснення артерій. Кровотеча зупиняється при пораненні: чола або скроні - притисненням скроневої артерії (крапка 7): потилиці - притисненням потиличної артерії (крапка 2); голови або шиї - притисненням сонних артерій до шийних хребців (крапки 3. 4); плечі (поблизу плечового суглоба) 1 пахової западини - притисненням підключичної артерії до кістки в підключичній ямці (крапка 5): передпліччя - притисненням пахвової (крапка 6 або плечової артерії (крапка 7): посередині плеча з внутрішньої сторони: кисті та пальців руки - притисненням променевої та ліктьової артерій у нижній третині передпліччя в кисті (крапки 8 і 9): стегна - притисненням стегнової артерії в паху (крапка 10): гомілки - притисненням стегнової артерії в середині стегна (крапка 11) або підколінної артерії (крапка 12): стопи і пальців ноги - притисненням тильної артерії стопи (крапка 13) або задньої великостегнової (крапка 14). Кровотеча з кінцівки може бути зупинена згинанням її в суглобі вище місця поранення, якщо немає перелому цієї кінцівки (рис. 8.9). Потерпілому варто швидко засукати рукав або засукати штани і вкласти в ямку, що утвориться при згинанні суглоба, грудку вати, марлі або будь-якої матерії і сильно, до відказу, зігнути суглоб. При цьому здавлюється в згині артерія, що подає кров до рани. У такому положенні згин ноги або руки треба зафіксувати косинкою, шарфом або ременем.

При сильних кровотечах необхідно накласти джгут, в якості якого можна використовувати яку-небудь пружну тканину, що розтягується, гумову, трубку, підтяжки тощо. Їх накладають вище рани (ближче до тулуба) попередньо стиснувши судини, що кровоточать, пальцями до підлягаючої кісті, поверх одягу або якої-небудь м'якої прокладки (бинта, марлі або хустки, складених у Кілька шарів і обгорнених навколо кінцівки) для зменшення болю і виключення можливого защемлення шкіри.

За відсутності під рукою медичного джгута або матеріалу, що розтягується, кінцівки можна перетягнути крутнем, зробленим з матеріалу, що не розтягується: краватки, пояса, скрученої хустки або рушника.

Рис. 8.9. Згинання кінцівок у суглобах для зупинки кровотечі в зоні:

а - передпліччя; б - плеча; в - голені; г - стегна.

У теплу пору року джгут або скрутень накладають не більше ніж на 2 години, а в холодну - не більше ніж на 1 годину, тому що при більш тривалому терміні накладення джгута є небезпека омертвления тканин знекровленої кінцівки. Тому для контролю часу необхідно під джгут або скрутень підкласти записку з указівкою точного часу IX накладення або прикріпити П поруч до одягу. Через годину, якщо є необхідність залишити джгут (скрутень) довше, варто стиснути судини пальцем вище місця кровотечі, зняти джгут на 10-15 хвилин, щоб кінцівка одержала деякий приплив крові, а потім знову накласти його трохи вище або нижче колишнього місця. Потерпілого з накладеним джгутом слід якнайшвидше доставити в лікувальну установу.

При внутрішній кровотечі, дуже небезпечній для життя, кров виливається у внутрішні порожнини, і зупинити кровотечу практично неможливо.

Розпізнається вона по зовнішньому вигляду потерпілого: обличчя бліде, на шкірі виступає липкий піт. подих частий, поверховий, пульс прискорений слабкого наповнення. Потерпілого треба укласти або надати йому напівсидяче положення, забезпечити повний спокій, прикласти до місця кровотечі холод (міхур із льодом, холодною водою) і терміново викликати лікаря. Якщо е підозра на ушкодження органів черевної порожнини, потерпілому не можна давати пити.

При кровотечі з носа потерпілого варто посадити, голову злегка нахилити вперед, щоб кров не стікала в носоглотку, розстібнути йому воріт, покласти на перенісся холодну примочку, ввести в ніс шматок вати або марлі, змоченої 3-процентним розчином перекису водню, стиснути пальцями крила носа на 4-5 хв. При кровотечі з рота (кривавій блювоті) потерпілого варто вкласти, повернувши голову набік.

При наданні першої допомоги потерпілому слід вжити всі заходи для того, щоб запобігти потраплянню мікробів у рану. Основа першої допомоги при пораненнях - первинна обробка рани. У перший момент найбільшу небезпеку являє кровотеча. Тому потрібно будь-яким можливим способом зупинити кровотечу: джгут, стискання судини, тиснуча перев'язка.

Джгут можна тримати не більше 1.5-2 годин. Типові міста передавлення артерій: стегнової, пахвової, підключичної, сонної, плечової.

За наявності дезинфікуючих засобів (йод, перекис водню, розчин фурациліну) рану протирають 2-3 рази 1 накладають асептичну пов'язку-бинт, індивідуальний пакет, косинку. Не слід торкатися руками тих шарів, які стикатимуться з раною. Рану не можна промивати водою. Якщо є дрібні чужорідні тіла, що потрапили в тіло, доцільно їх видалити. Рану не можна засипати порошками, накладати мазь, не можна безпосередньо на рану накладати вату. Якщо є органи, що випали, їх не можна вставляти всередину. При пошкодженні дрібних кровоносних судин накладення пов'язки майже завжди виявляється достатнім і для зупинки кровотечі. Артеріальна кровотеча, як правило, буває сильною. Вона небезпечна для життя, оскільки потерпілий за короткий проміжок часу може втратити велику кількість крові. Тому перш ніж накладати пов'язку, слід вжити негайні заходи до зупинки кровотечі.

Кровотеча з носа інколи може бути дуже значною і тому вимагає невідкладної допомоги. При носовій кровотечі кров потрапляє не лише назовні, а й у глотку, і в порожнину рота. Потрібно посадити хворого, надати положення, при якому менше можливості , потрапляння крові в носоглотку, покласти на область носа в перенісся лід, загорнену грудку снігу, змочену в холодній воді хустку. Якщо кровотеча не зупинилася, можна ввести ватні кульки, змочені розчином перекису водню.