Діагностика і корекція "Я-концепції" молодших школярів - Співак Л.М. - 2.1.3. Психологічна діагностика поведінкової складової "Я-концепції" дитини

Для вивчення змісту емоційно-оцінного компоненту "Я-концепції" молодшого школяра з'ясовується характер його самооцінки, ставлення індивіда до себе та рівень його особистісної тривожності.

Дані про характер самооцінки досліджуваних, а саме, її адекватність чи неадекватність (завищена чи занижена самооцінка), отримані за методикою Г.І. Ліпкіної "Три оцінки"; методикою Т.В. Дембо - СЯ. Рубінштейн в модифікації Ю.О. Бабаян; опитувальника Г.Н. Казанцевої співставляються із відповідними даними, визначеними в процесі аналізу психо-малюнків та з результатами методики непрямого вимірювання самооцінок [170].

Методика непрямого вимірювання самооцінок використовується і для визначення характеру емоційно-оцінного ставлення молодшого школяра до власного "Я".

Для визначення рівня особистісної тривожності дітей аналізується їх графічна продукція. А саме, звертається увага на техніку виконання малюнків, що дозволяє судити про наявність переживань і тривоги. Для детальнішого аналізу рівня та характеру тривожності також беруться до уваги результати "Тесту шкільної тривожності Філліпса".

З метою виявлення емоційно-оцінних аспектів "Я-концепції" молодшого школяра використовується і проективна методика, що складається із символічних завдань [42]. За допомогою цієї методики визначається характер самооцінки, сила "Я", соціальна зацікавленість, ідентифікація, егоцентричність дитини. За методикою "Дослідження самоповаги" [42] встановлюється рівень самоповаги особистості.

2.1.3. Психологічна діагностика поведінкової складової "Я-концепції" дитини

З метою з'ясування змісту поведінкової складової "Я-концепції" проводяться спостереження за поведінковими реакціями досліджуваних на уроках та в позаурочний час, таким чином досліджується рівень самоконтролю в їх поведінковій діяльності.

Рівень самоконтролю в поведінці молодших школярів визначається за методикою, розробленою та апробованою М.И. Бо-ришевсысим [25; 27] та Л.В. Долинською [60]. За молодшими школярами проводяться спостереження під час уроків, на яких знімається безпосередній контроль вчителя (так звані "уроки без зауважень" (М.И. Боришевський)). Рівні розвитку самоконтролю (високий, низький та середній) визначаються за кількістю порушень учнями певних правил поведінки, а саме: "не розмовляй", "звертайся з дозволу", "стеж за поставою".

Автори вказаної методики, взявши за основу визначення рівнів самоконтролю саме кількість порушень школярами правил поведінки, зазначають, що всі підлітки та значна частина учнів 3-4 класів початкової школи можуть контролювати свою поведінку. За умови відсутності зовнішнього контролю, як вказує Л.В. Долинська, школярі застосовують самоконтроль в поведінці, переважно за наявності досить сильного мотиву самоконтролю

(наприклад, бажання уникнути покарання, прагнення отримати добру оцінку, інтерес до навчального матеріалу і т. ін.). Однак відсутність, в таких умовах, мотивів самоконтролю, призводить до переключення з навчальної діяльності на інший вид діяльності; до зміни форми поведінки; до порушень зазначених правил поведінки, що свідчить про зниження рівня самоконтролю. Доречно зазначити, що методики безпосереднього спостереження за поведінкою в звичайних умовах найбільш широко використовуються дослідниками.

Для визначення міри усвідомленості молодшими школярами власних поведінкових реакцій в різних ситуаціях, власних можливостей та критеріїв оцінки інших людей можна використовувати "проективну" методику "Завершения речень", що широко застосовується в психодіагностичних цілях для вивчення самосвідомості [10; 118; 166; 202]. З цією мстою учням необхідно закінчити 10 речень, сформульованих таким чином, щоб спровокувати досліджуваних на відповіді. Отримані результати порівнюються з результатами інших методик.

Для визначення особливостей поведінки дітей аналізується їх графічна продукція. А саме, звертається увага на зображення ніг у тварини, що дозволяє зробити висновок про наявність (чи відсутність) імпульсивності у вчинках.

Особливості поведінкової складової "Я-концепції" молодших школярів з'ясовуються і під час аналізу самоописів.

Також специфіка поведінки учнів початкових класів виявляється і в результаті проведення спостереження за допомогою карти спостережень Скотта (КС) [42]. Карта спостережень Скотта (КС) включає 16 симптомо-комилексів (CK) поведінки учнів, серед яких можна виокремити замкненість у собі, асоці-альність, тривогу з приводу прийняття дорослими та відсутності інтересу з їх боку, тривога з приводу прийняття однолітками, емоційне напруження, емоційна незрілість.

2.1.4. Виявлення чинників І механізмів формування "Я-концепції" дитини

Чинники та механізми формування уявлень про власне "Я" вивчаються за допомогою аналізу отриманих результатів методик, що описані в питанні 1 даної теми і характеристики механізмів сформованості "Я-образу", описаних О. Т. Соколовою (тема 1, питання 4).