Успішне проведення уроку неможливе без ґрунтовної попередньої підготовки вчителя, в якій виділяють попередній і безпосередній етапи.
Попередня підготовка до уроку передбачає детальне ознайомлення зі змістом та вимогами навчальної програми з предмета, роботу з підручником чи посібником, психолого-педагогічною та методичною літературою, вивчення досвіду роботи інших учителів, самоаналіз результатів власної діяльності. Цей етап розпочинається зі створення календарно-тематичного плану, в якому визначають терміни вивчення тем, типи уроків, інші форми організації навчання.
Безпосередня підготовка полягає насамперед у створенні поурочного плану-конспекту, який допомагає цілеспрямовано провести урок. Системний підхід до планування уроку вимагає дотримання такої послідовності дій:
1. Конкретизувати мету і завдання уроку з урахуванням необхідності комплексного розв'язання завдань освіти, виховання і розвитку учнів: а) урахувати навчальні можливості учнів, мотиви їх діяльності, інтереси і здібності, рівень розвитку; б) проаналізувати зміст теми в підручнику і виявити його освітні, розвивальні та виховні можливості; в) встановити зв'язки між попереднім і наступним навчальним матеріалом, проаналізувавши навчальну програму чи методичний посібник.
2. Визначити обсяг і зміст навчального матеріалу: а) виявити світоглядні положення та ідеї; б) встановити взаємозв'язки між різними компонентами навчального матеріалу (теоретичним, емпіричним, практичним); в) виявити міжпредметні зв'язки; г) за необхідності доповнити зміст новими фактами і практичними завданнями.
3. Обрати оптимальні методи і прийоми навчання, ураховуючи вимоги дидактичних принципів, зміст навчального матеріалу, рівень пізнавальної діяльності учнів (репродуктивний чи пошуковий), забезпечити оптимальне поєднання методів навчання для розв'язання кожного дидактичного завдання.
4. Обрати форми організації навчальної діяльності (індивідуальна, парна, групова, фронтальна), визначити тип уроку, його макро- і мікроструктуру.
5. Дібрати дидактичний апарат уроку відповідно до змісту матеріалу (підготовка приладів, схем, діаграм, малюнків, роздавального матеріалу тощо).
6. Визначити зміст і методику виконання домашнього завдання, самостійної роботи за матеріалами уроку.
Підготовка вчителя до уроку завершується створенням конкретного плану-конспекту уроку, яким можна користуватися і в наступні роки за умови внесення в його зміст необхідних коректив.
Удосконалення професійної діяльності вчителя потребує обов'язкового педагогічного аналізу (самоаналізу) з метою об'єктивно вивчити й оцінити результати процесу навчання, знайти причини вад у роботі та розробити на цій основі власне педагогічне рішення, що забезпечує поліпшення цієї діяльності.
Об'єктивне відображення змісту уроку ускладнюють певні аспекти навчальної діяльності:
1) складність уроку як динамічної системи, діалектичного процесу робить його малодоступним для об'єктивного аналізу;
2) усі компоненти уроку через їх взаємозв'язок і взаємозалежність важко спостерігати і контролювати;
3) урок неможливо вивчати, аналізувати ізольовано від інших уроків.
Відобразити урок як системний процес, знайти причини успіхів і недоліків можна лише за умови характеристики уроку як складної динамічної системи, що має декілька підструктур, підпорядкованих загальній меті. Урок будь-якого типу має такі дидактичні компоненти: мету і завдання, зміст, методи і форми організації навчальної діяльності учнів, результати. Ці компоненти утворюють цілісну динамічну систему.
Через складність і багатоаспектність взаємодій, що відбуваються в процесі навчання й аналітичної діяльності вчителя, особливого значення набуває його вміння аналізувати результати своєї праці, адже "усвідомлення себе в своїй діяльності є механізмом формування педагога" (К. Ушинський). Самоаналіз пов'язаний із внутрішніми факторами особистісного розвитку і є дотичним до процесів самоспостереження, самоконтролю, самооцінювання. Об'єктивними критеріями для оцінювання своєї роботи є результати педагогічної діяльності, тобто навчальні успіхи учнів, оцінка дирекції школи, колег, учнів, суб'єктивні відчуття. Важливо також, щоб у вчителя був сформований професійний ідеал (взірець), який слугував би еталоном для порівняння й оцінки власної діяльності та професійно-особистісних якостей.
Вибір цілей аналізу (самоаналізу) передбачає вивчення основних об'єктів педагогічної діяльності вчителя, до яких належать:
- оцінка ступеня досягнення на уроці освітніх, виховних і розвивальних цілей;
- визначення ступеня реалізації одного чи кількох принципів навчання;
- оцінка правильності вибору засобів досягнення цілей уроку: а) змісту навчального матеріалу; б) методів і прийомів навчання; в) наочно-технічного обладнання;
- визначення якості знань, умінь і навичок учнів, рівня сформованості загальних навчальних умінь.
Серед великої кількості об'єктів педагогічного аналізу (самоаналізу) найважливішими є основні компоненти педагогічної діяльності, які відображають її цільові, змістові, операційні та результативні аспекти. При цьому в центрі уваги вчителя мають бути не стільки педагогічні явища, скільки зв'язки, взаємозалежності між ними.
Учитель повинен аналізувати результати своєї праці в різних аспектах: дидактичному, санітарно-гігієнічному, психологічному, організаційному, виховному (табл. 6.1-6.5).
Самоаналіз потрібно здійснювати на всіх етапах процесу професійної діяльності: під час проектування уроку (планування); безпосередньо на уроці; після його проведення (ретроспективний аналіз).
Для здійснення самоаналізу доцільно використовувати такий узагальнений алгоритм:
1. Оцінювати результати навчання (усвідомленість теоретичних знань, їх міцність, уміння застосовувати на практиці, сформованість умінь і навичок тощо) і співвідносити їх із загальною метою уроку.
2. Співвідносити дидактичну мету з конкретними завданнями кожного етапу уроку.
3. Встановлювати відповідність між дидактичними завданнями уроку і структурою змісту навчального матеріалу.
4. Аналізувати методи навчання, форми організації діяльності учнів стосовно відповідності їх дидактичному завданню і змісту навчального матеріалу.
5. З'ясовувати відповідність одержаних результатів кожного етапу уроку дидактичним завданням.
6. Співвідносити кінцевий результат уроку з проміжними результатами.
Такі алгоритмічні дії передбачають їх творче застосування в процесі самоаналізу, вільну послідовність
(наприклад, п'ята позиція може бути першою, перша - єдиною тощо), що залежить від індивідуальності педагога, його досвіду, майстерності, інтуїції.
7. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів
7.1. Сутність, функції і принципи контролю у навчальному процесі
7.2. Види контролю знань
7.3. Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів
8. Технології навчання
8.1. Теоретичні основи технології навчання
8.2. Таксономія цілей навчання
8.3. Основні технології навчання
8.4. Кредитно-трансферна система організації навчання