Аналітичний (грец. analysis - розкладання) метод - метод навчання, що передбачає виділення з цілого окремої частини.
Бесіда - словесний питально-відповідний метод навчання, завданням якого є спонукання учнів до актуалізації відомих і засвоєння нових знань шляхом самостійних роздумів, висновків і узагальнень.
Виокремлення основного - метод навчання, що передбачає конкретизацію предмета пізнання, розподіл інформації на логічні частини та їх порівняння, відокремлення основного від другорядного.
Відеометод - наочний багатофункціональний метод навчання, який полягає у використанні відеоматеріалів і активізує наочно-чуттєве сприймання, забезпечує більш легке і міцне засвоєння знань в їх образно-понятійній цілісності та емоційній забарвленості.
Вправа - практичний метод навчання, який передбачає планомірне, організоване, повторне виконання дій з метою оволодіння ними або підвищення їх якості.
Дедуктивний (лат. deductio - відведення) метод - метод навчання, що передбачає перехід у пізнанні від загального до конкретного.
Демонстрування - метод навчання, який полягає у наочно-чуттєвому ознайомленні учнів з явищами, процесами, об'єктами в їх природному вигляді.
Дидактика (грец. didaktikos - повчальний) - галузь педагогіки, що вивчає теорію освіти і навчання, його закономірності, функції, категорії, форми і методи.
Дидактична гра - спеціально створена ситуація (модель реальності), з якої учням запропоновано знайти вихід.
Дидактичні категорії - найбільш загальні і фундаментальні поняття, що відображають суттєві властивості і відношення навчального процесу.
Диспут - словесний метод навчання, суть якого полягає в цілеспрямованому зіставленні різних поглядів на наукову чи суспільну проблематику з метою формування в учнів оцінних суджень, зміцнення світоглядних позицій.
Домашня робота - самостійне виконання учнями навчальних завдань після уроків.
Дослідницький метод - метод навчання, який передбачає творче застосування знань, оволодіння методами наукового пізнання, формування досвіду самостійного наукового пошуку.
Загальна освіта - процес і результат оволодіння основами наук, необхідних для формування світогляду та моральних якостей.
Закономірності навчання - суттєві, необхідні зв'язки між процесом навчання і соціальними процесами, а також зв'язки внутрішнього характеру (між метою і змістом, формами).
Заліковий кредит - одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістового модуля чи блоку змістових модулів.
Засвоєння - пізнавальна активність особистості, внаслідок якої формуються знання, уміння та навички.
Засоби навчання - матеріально-технічні засоби, що виконують специфічні допоміжні функції в навчальному процесі.
Зміст освіти система наукових знань, умінь, навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей учнів, формування їхнього світогляду, моралі, поведінки, підготовку до праці та життя.
Змістовий модуль - система навчальних елементів, об'єднаних ознакою відповідності певному навчальному об'єкту.
Ілюстрування - наочний метод навчання, який передбачає показ і сприйняття предметів, процесів І явищ у їх символьному зображенні за допомогою плакатів, карт, портретів, фотографій, схем, репродукцій, звукозаписів тощо.
Індивідуальна робота - форма організації навчального процесу, яка забезпечує реалізацію творчих можливостей студента через індивідуально спрямований розвиток здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність.
Індуктивний (лат. inductio - наведення) метод - метод навчання, що забезпечує перехід від одиничного до загального в пізнавальному процесі.
Інструктаж - словесний метод навчання, який передбачає ознайомлення зі способами виконання завдань, інструментами, матеріалами, технікою безпеки, показ трудових операцій та організацію робочого місця.
Конкретизація - метод навчання, що передбачає перехід від безпосередніх вражень до суті спостережуваного явища.
Консультація (лат. consultatio - звернення за порадою) - форма організації навчання, що полягає в наданні вчителем порад учням з метою скоригувати, систематизувати їхні знання, зорієнтувати у вимогах і структурі навчальної програми.
Контроль (франц. controle - перевірка) - виявлення, вимірювання і оцінювання знань та умінь учнів.
Кредит - одиниця обсягу та вимірювання результатів навчання, досягнутих на певний момент виконання програми навчання, система змістових модулів, які з урахуванням засвоєння студентами окремих навчальних елементів (відповідно до психофізичних норм засвоєння при використанні форм, методів І способів навчання) можуть бути засвоєні за 24-54 години навчального часу (сума годин аудиторної і самостійної роботи студента за тиждень).
Кредитно-трансферна система організації навчального процесу (КТСОНП) - модель організації навчального процесу, яка грунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).
Лабораторна робота - практичний метод навчання, який передбачає вивчення в спеціальних умовах явищ природи за допомогою спеціального обладнання.
Макроструктура уроку - послідовність етапів уроку; в уроках одного типу вона однакова.
Метод (грец. mеtodos - шлях до чого-небудь) навчання - спосіб упорядкованої взаємопов'язаної діяльності вчителя й учнів, спрямованої на розв'язання завдань освіти.
Метод моделювання - метод навчання, що полягає у створенні абстрактних емпіричних моделей виучуваних явищ.
Метод проблемного викладу - метод навчання, який передбачає постановку вчителем перед учнями проблеми і визначення шляхів її розв'язання з приховуванням можливих пізнавальних суперечностей.
Методологія дидактики - вчення про принципи побудови, форми і способи наукового пізнання дидактичного процесу.
Модуль - задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.
Мотивація учіння - комплекс мотивів, які спонукають і спрямовують пізнавальну діяльність учнів, визначають її успішність.
Навчальна дискусія - словесний метод навчання, суть якого полягає в обміні поглядами щодо конкретної проблеми з метою набуття нових знань, зміцнення власної думки, формування вміння її обстоювати.
Навчальна екскурсія - форма навчального заняття, яке проводять в умовах виробництва, природи, музею з метою спостереження і вивчення учнями різних об'єктів, явищ дійсності, їх взаємозв'язків і взаємозалежностей.
Навчальна лекція - словесний метод навчання, що передбачає усний виклад навчального матеріалу, який характеризується великим обсягом, складністю логічних побудов, сконцентрованістю розумових образів, доведень і узагальнень.
Навчальний план - документ, затверджений Міністерством освіти і науки України, який визначає склад навчальних предметів (для кожного типу шкіл), розподіл їх за роками навчання із визначенням кількості годин (уроків), які відводяться на вивчення кожного предмета в тиждень, а також встановлює структуру навчального року.
Навчальний процес - перебіг навчання, що охоплює всі його компоненти: викладача, учня, методи, прийоми, форми і засоби, матеріально-технічне забезпечення та ін.
Оцінка - кількісний показник якості результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Політехнічна освіта - освіта, зміст якої становлять знання про галузі та наукові принципи виробництва, передбачає ознайомлення учнів із науковими основами сучасного виробництва, формування в них трудових умінь і навичок творчого характеру.
Порівняння - метод навчання, що полягає у виявленні подібностей та відмінностей між предметами чи явищами.
Пояснення - словесний метод навчання, основне завдання якого полягає в розкритті причиново-наслідкових зв'язків і закономірностей у розвитку природи, людського суспільства і людського мислення.
Пояснювально-ілюстративний метод - метод навчання, спрямований на повідомлення готової інформації різними засобами (словесними, наочними, практичними) та усвідомлення і запам'ятовування цієї інформації учнями.
Правила навчання - положення, якими має керуватися вчитель у викладанні.
Практикум - форма організації процесу навчання, яка забезпечує самостійне виконання учнями практичних і лабораторних робіт та застосування засвоєних раніше знань, умінь і навичок.
Практична робота - метод навчання, спрямований на поглиблення І закріплення теоретичних знань та перевірку наукових висновків.
Прийом навчання - елемент методу, що становить сукупність навчальних ситуацій, спрямованих на досягнення його проміжної мети.
Принципи (лат. рrіпсіріит - основа, першооснова) навчання - система вихідних, основних вимог до навчання, дотримання яких забезпечує ефективне виконання завдань учіння і розвитку особистості.
Професійна освіта - освіта, яка охоплює знання, практичні вміння і навички, необхідні для виконання роботи в певній галузі трудової діяльності.
Процес навчання - спеціально організована і змодельована пізнавальна діяльність, що охоплює викладання вчителя та учіння учнів.
Репродуктивний метод - метод навчання, спрямований на відтворення учнем способів діяльності за визначеним учителем алгоритмом.
Робота з книгою - багатофункціональний метод словесної групи, що полягає в опрацюванні літератури різних видів і спрямований на формування нових знань, їх закріплення, вироблення вмінь і навичок та реалізацію контрольно-корекційної функції в умовах урочного та позаурочного навчання.
Розповідь - монологічний виклад навчального матеріалу, який використовують для послідовного та емоційного повідомлення знань.
Самоосвіта - специфічний вид діяльності, яку особистість здійснює добровільно з метою задоволення пізнавальних потреб чи покращення своїх особистісних якостей або здібностей.
Самостійна робота - діяльність студентів, яка полягає в самостійному визначенні мети, завдань, засобів їх досягнення на основі пізнавальних потреб та інтересів, виборі власного пізнавального шляху, спрямованого на створення творчого освітнього продукту, аналізі результату.
Семінарське (лат. seminarius - розсадник) заняття - форма організації навчання, яка передбачає самостійне опрацювання учнями за завданням учителя окремих питань теми з оформленням результатів роботи у вигляді доповіді, реферату.
Синтетичний (грец. synthesis - з'єднання) метод - метод навчання, що передбачає уявне або практичне поєднання виділених шляхом аналізу елементів або властивостей предмета в єдине ціле.
Спостереження - наочний метод навчання, який передбачає тривале цілеспрямоване сприймання об'єктів чи явищ з фіксацією змін, які в них відбуваються, і виявлення на цій основі внутрішніх зв'язків і залежностей, розкриття сутності явищ.
Технологія навчання - упорядкована сукупність і послідовність методів і процесів, які забезпечують реалізацію проекту дидактичного процесу і досягнення діагностованого результату.
Традуктивний (лат.traductio- переміщення) метод - метод навчання, що передбачає рух від окремого до окремого, від одиничного до одиничного, від загального до загального через порівняння за ознаками подібності (аналогії) чи відмінності.
Узагальнення - метод навчання, що полягає в переході від менш загальних до більш загальних знань, абстрагуванні та знаходженні спільних ознак, властивих предметам певної галузі.
Урок - організаційна форма навчання в межах класно-урочної системи, що характеризується відносною завершеністю обмеженого в часі педагогічного процесу, який проводить учитель за певним розкладом із групою учнів постійного складу, однакового віку і рівня підготовки.
Факультатив - форма організації навчання, основними завданнями якої є поглиблення знань учнів старших класів з окремих предметів, розвиток їхніх пізнавальних інтересів і творчих здібностей, підготовка до свідомого вибору професії, до майбутньої праці в певній галузі виробництва, культури і мистецтва.
Форма організації навчання - зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя й учнів, що здійснюється у встановленому порядку і в певному режимі.
Частково-пошуковий метод - метод навчання, за якого окремі елементи знань повідомляє педагог, а частину учні здобувають самостійно, відповідаючи на поставлені запитання чи розв'язуючи проблемні завдання.