Основи педагогічної ергономіки - Карапузова Н.Д. - Місце ергономіки в системі наук

Нова наука ергономіка виникла як результат двох одночасно діючих процесів диференціації та інтеграції. Диференціація втілена у виокремленні ергономіки із наук про трудову діяльність людини, а інтеграція - у використанні галузей знань, суміжних із трудовою діяльністю. Отже, ергономіка постала внаслідок процесу взаємопроникнення кількох наук, що забезпечило комплексний підхід до вивчення трудової діяльності людини. Для досліджень ергономіка використовує знання, методи досліджень та практику проектування, запозичені з різних наукових галузей (рис. 1.1).

Інженерна психологія досліджує процеси та способи інформаційної взаємодії між людиною та технічними засобами її трудової діяльності.

Психологія праці є розділом прикладної психології, який вивчає психологічні особливості трудової діяльності людини та закономірності формування трудових умінь та навичок.

Рис. 1.1. Зв'язок ергономіки з іншими галузями знань

Когнітивна психологія зосереджена на пізнавальних процесах людської свідомості. Дослідження в цій галузі пов'язані з питаннями пам'яті, уваги, відчуттів, трактування інформації, логічного мислення, уяви, здатності приймати рішення.

Наукова організація праці (НОП) - галузь знань, зорієнтована на удосконалення організації трудового процесу на основі сучасних досягнень науки, техніки та технології. Завдання, які розв'язує НОП, умовно поділяють на три основні групи: економічні, спрямовані на досягнення високого рівня продуктивності праці за рахунок підвищення ефективності використання робочої сили та засобів праці; психофізіологічні, які полягають у виробленні найсприятливіших умов для здійснення трудового процесу; соціальні, що забезпечують всебічний і гармонійний розвиток людини, підвищення змістовності та привабливості праці.

Проектування - це створення проекту, прототипу, прообразу передбачуваного або можливого знаряддя праці, технологічного процесу чи умов трудового середовища.

Антропологія - наука про людину, її походження, расовий та етнічний склад, поширення Землею, а також властивості та характеристики тіла людини. Ергономіка пов'язана з фізичною антрометрією, що вивчає характеристики людського тіла, кількісні (вага, зріст і т.п.) та якісні (колір шкіри, тип волосся, група крові тощо) антропометричні показники, розміри та межі руху частин тіла, силу м'язів тощо. Це важливо для нормального функціонування системи "людина - машина", де розбіжності в кілька сантиметрів стають критичними. Розміри тіла людини мають важливе значення при проектуванні інструментів, обладнання, робочих місць, предметів широкого вжитку тощо.

Теорія управління (кібернетика) вивчає загальні закономірності процесів управління та передавання інформації у різноманітних системах - машинах, живих організмах, виробничих системах, суспільстві тощо.

Теорія діяльності груп досліджує характер та рівень ефективності функціонування груп, ступінь міжособистісних стосунків у групі, які б відповідали змісту та меті спільної трудової діяльності.

Щоб дати змогу людині реалізувати свої здібності і можливості, ергономіка спирається на знання будови та розмірів людського тіла, функціонування окремих систем і організму загалом, тому анатомія та фізіологія є її основою. У межах анатомії розрізняють соматографію (описування тіла людини та його частин) і антропометрію (вимірювання тіла людини та його частин), на яких ґрунтується біомеханіка, що вивчає закономірності діяльності опорно-рухової системи людини. Фізіологія дає змогу досліджувати енергетичне забезпечення функціонування опорно-рухової та нервової систем людини у процесі її трудової діяльності. Вона надає науковій організації праці фізіологічне обґрунтування, що забезпечує тривалу фізичну та розумову працездатність людини на необхідному рівні.

Медицина в межах ергономіки досліджує нормальні та патологічні процеси в організмі людини у процесі її трудової діяльності з метою профілактики професійних захворювань, збереження і зміцнення здоров'я працівників.

Конструювання з позицій ергономіки передбачає створення таких умов, процесів та знарядь праці, які максимально забезпечують збереження здоров'я людини та зростання продуктивності праці. У цій сфері ергономіка співпрацює з дизайном, розв'язуючи практичні завдання естетичного оформлення знарядь праці, умов трудового середовища, а також виробів, що сприяє збереженню здоров'я працюючих та підвищенню продуктивності праці.

Гігієна праці є складовою профілактичної медицини. Вона вивчає вплив діяльності та середовища на організм людини і розробляє наукові основи і практичні заходи, спрямовані на забезпечення здорових умов праці.

Під охороною праці розуміють комплекс правових, організаційних, технічних, економічних і санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на гарантування безпеки праці та збереження здоров'я працюючих.

Отже, ергономіка пов'язана з науками, предметом дослідження яких є людина як суб'єкт праці. Ця наука керується принципами філософії про цілісне розуміння людини, її всебічний розвиток, соціальну та предметно-діяльнісну сутність; про зміст процесу праці як людської предметної діяльності; техніку як систему матеріальних, штучно створених засобів діяльності людини. Сучасний статус ергономіки визначений тим, що вона, користуючись даними інших наук, трансформує їх, розробляє свої наукові поняття та методику досліджень, має власні цілі, виконує завдання, пов'язані з організацією і проектуванням засобів, способів та умов трудової діяльності людини.