Основи педагогічної ергономіки - Карапузова Н.Д. - Ергономічне забезпечення інформаційно-предметного середовища навчального кабінету початкової школи

Ергономіка розглядає систему "людина - машина - середовище" як сукупність таких компонентів: людина-оператор (група операторів); машини (технічні засоби, знаряддя праці); середовище (зовнішні умови праці). Педагогічна ергономіка в освітній системі теж виокремлює подібні складові: учитель (учителі); учень (учні); засоби навчання (технічні засоби навчання, лабораторне обладнання, діючі моделі та ін.); навчальне середовище (класи). Деякі дослідники вирізняють в освітній системі такий компонент як інформаційно-предметне середовище.

Інформаційно-предметне середовище - раціонально організований навчальний простір, який дає змогу учителеві ефективно навчати, а учневі - продуктивно засвоювати знання, уміння, навички.

Таке середовище формують взаємопов'язані інформаційна та предметна частини. Інформаційне середовище - це сукупність способів використання людських знань. Вони дають змогу зберігати, упорядковувати, накопичувати, передавати та відтворювати науково-навчальну, виховну та методичну інформацію. Предметне середовище - це сукупність матеріальних засобів, за допомогою яких здійснюється навчальний процес, тобто приміщення, оснащене різноманітними видами навчального обладнання і пристосоване до діяльності учителя та учнів.

Інформаційно-предметне середовище сучасної школи має бути гнучким, щоб можна було перебудувати навчальний процес відповідно до вимог часу. Крім того, воно обов'язково має містити основи для побудови школи майбутнього. Інформаційно-предметне середовище навчального закладу повинно стати середовищем партнерства, співробітництва між учителем та учнем, а також сприяти вибору різноманітних форм занять, комфортних режимів праці й відпочинку, збереженню та зміцненню фізичного і морального здоров'я суб'єктів освітнього процесу.

Педагогічна ергономіка виокремлює такі елементи інформаційно-предметного середовища шкільного кабінету:

- правила поведінки у навчальному просторі, що забезпечують особисту і суспільну безпеку;

- засоби навчання (підручники, навчальні посібники, наочні засоби, дидактичні матеріали), а також способи їх зберігання та розміщення (спеціалізовані меблі);

- навчальне обладнання (технічні засоби навчання, лабораторне обладнання, меблі);

- постійні та змінні експозиції навчального кабінету.

Існує комплекс ергономічних вимог до змісту інформаційно-предметного середовища шкільного навчального кабінету: педагогічні, психологічні, організаційні, інформаційні, вимоги відповідності специфіці навчального предмета, віковим та індивідуальним особливостям; естетичні. До них належать правила та вказівки, які мають максимально забезпечити реалізацію мети навчально-виховного процесу - формування знань, умінь та навичок, розвиток особистості з урахуванням антропометричних, фізіологічних, психологічних особливостей школярів.

Кожен елемент інформаційно-предметного середовища має бути не лише джерелом інформації, а й інструментом, що сприяє формуванню загальноосвітніх знань, умінь, навичок, розвитку особистості учня, є основою його самовдосконалення. Крім того, засоби навчання повинні активізувати увагу учнів, викликати зацікавленість, захоплення, впливати на них емоційно. Отже, педагогічні вимоги займають чільне місце у системі вимог до інформаційно-предметного середовища навчального простору.

Група вимог стосується забезпечення психологічно комфортних відносин між учасниками освітнього процесу, достатніх інформаційних, зорових і слухових зв'язків у взаємодії учнів із навчальним середовищем.

Джерелом комфорту в навчальній діяльності є рівень відносин та взаєморозуміння між учасниками освітнього процесу. Спілкування між учителем та учнями має ґрунтуватися на гуманних і високоморальних принципах співпраці, співтворчості та співпідпорядкування. Тільки за таких умов можна виховати людину, здатну мислити глобально, приймати виважені рішення, втілювати їх у життя і нести моральну відповідальність за їх наслідки.

Організаційні вимоги забезпечують належний порядок роботи в інформаційно-предметному навчальному середовищі. Вони охоплюють внутрішні правила поведінки і ґрунтуються на особливостях організації навчальної діяльності. Кожен засіб навчання повинен мати чітко визначене місце, відповідне функціональне призначення, бути легкодоступним у будь-який момент уроку, забезпеченим методичними вказівками щодо застосування.

Різноманітність джерел інформації викликає у молодших школярів труднощі в орієнтуванні. Зміст інформації, що несе визначений елемент інформаційно-предметного середовища, має зосереджувати увагу учнів, займати провідне місце у навчальній діяльності, запобігати відволіканню на інші дидактичні засоби. Для цього з інформаційного поля учнів забирають зайву інформацію, оскільки засоби, які не несуть дидактичного навантаження у визначений час, не повинні перебувати в полі зору школярів.

Інформаційно-предметне середовище має відповідати специфіці навчального предмета (природничо-наукового чи гуманітарного циклу). Враховують не лише особливості навчальної дисципліни, а й психологічну позицію школярів щодо неї. Наприклад, доречним є таке оформлення інформаційно-предметного середовища в кабінетах гуманітарного циклу, що сприяє спокою та впевненості у собі. Вивчення точних дисциплін потребує зосередженості уваги, тому дизайн кабінетів роблять конкретним, виразним і чітким. Відповідно оформляють навчальні приміщення, призначені для занять із кількох суміжних або різнорідних навчальних дисциплін.

Також інформаційно-предметне навчальне середовище адаптують до вікових та індивідуальних особливостей дітей і рівня їх підготовки. При цьому враховуються антропометричні та психофізіологічні характеристики школярів. Особливо це стосується учнів початкової школи, у яких вони з віком швидко змінюються.

Для комфортності інформаційно-предметного середовища велике значення має естетичне наповнення - художнє оформлення (живопис, скульптури, мозаїки, вітражі тощо), оптимальне кольорове вирішення експозицій, навчального обладнання, меблів і всього інтер'єру, зручність і надійність у роботі із засобами навчання, оптимальний розподіл яскравості в полі сприймання зорової інформації, використання музичного супроводу навчально-трудових процесів тощо.

Шкільний вік - це період всебічного духовного розвитку дитини, підвищеної чутливості до краси. Діти вразливі та емоційно чутливі. Вони сприймають насамперед ті властивості об'єктів, які мають на них емоційний вплив, викликають захоплення. Тому оформлення інформаційно-предметного середовища у початковій школі слід зробити наочним і яскравим. Отже, сучасне оформлення шкільних інтер'єрів повинно сприяти естетичному вихованню дітей, розвивати їх уяву, індивідуальні смаки, пробуджувати творчу активність.