Основи педагогічної ергономіки - Карапузова Н.Д. - Вимоги до підручників

Підручник є офіційно визнаною основною навчальною книгою, в якій систематично викладено навчальний предмет або його частини відповідно до програми. Учні користуються ним під керівництвом учителя як на уроці, так і при виконанні домашніх завдань. Він має бути придатним для формування певних загальноосвітніх наукових знань, умінь і навичок, сприяти розвитку особистості, відповідати сучасним методам і організаційним формам навчання.

У підручнику подають науково достовірну і сучасну інформацію. її наводять з урахуванням таких принципів дидактики, як систематичність, послідовність, наступність, наочність, засвоюваність. Рекомендовано проблемний виклад матеріалу з критичним його осмисленням, але при цьому необхідно дотримуватися оптимального співвідношення між науковістю та доступністю. Підручник має формувати в учнів наукову картину навколишнього світу. Він повинен визначати систему та обсяг знань, що потрібно обов'язково засвоїти, а також містити завдання та вправи, які забезпечують формування необхідних умінь і навичок. Підручник має відповідати віковим особливостям та рівню попередньої підготовки учнів. Для формування емоційно-чуттєвого ставлення до явищ реального життя у підручнику вміщують матеріали, здатні викликати емоції з урахуванням психічно-вікових особливостей учнів.

При створенні підручника слід зважати на такі принципи:

- комунікативність, здатність забезпечити діалог учня з книгою;

- комплементарність, можливість його доповнення додатковими засобами навчання;

- моделювання, побудова моделі як засобу здобуття необхідного знання про об'єкт або явище, яке вивчається;

- автономність, що дає змогу розглядати підручник як самодостатню систему.

Структурними складовими такої книги є текст (основний, додатковий, пояснення) і позатекстові компоненти (ілюстративний матеріал, апарат організації засвоєння, апарат орієнтування).

Текст підручника пишуть зрозумілою мовою з урахуванням дитячої психології. У реченні не може бути більше 16 слів. Доцільно зменшувати кількість прислівникових і дієприслівникових зворотів. У разі використання спеціальних термінів наводять їх коротке визначення і переклад терміна іноземного походження. Підручник повинен мати покажчик термінів, систему запитань і завдань для роботи з ними. Терміни, визначення понять, формулювання законів, пояснення явищ мають відповідати загальноприйнятим у науці та практичній діяльності. Не можна переобтяжувати підручник незнайомими поняттями.

Тексти бувають таких видів:

а) основні, що містять основний теоретичний матеріал для засвоєння. їх, у свою чергу, поділяють на теоре-тико-п із на вальні та інструментально-практичні;

б) додаткові, які охоплюють цікаву розвивальну інформацію. їх подають у вигляді прислів'їв чи приказок, рубрик "Чи знаєш ти?", "Це цікаво", "Для допитливих", "Візьми до уваги!" тощо;

в) пояснювальні, що містять необхідний доповню-вальний матеріал, безпосередньо пов'язаний із основним текстом. Можуть мати вигляд словничків, приміток, пояснень тощо.

У підручнику, крім основного тексту, наявний апарат орієнтування - передмова, вступ, зміст, сигнальні символи (геометричні, цифрові, буквені, знакові чи у вигляді рисунків умовні позначення), алфавітний, іменний і тематичний покажчики тощо. Матеріал, викладений у підручнику, організовують для кращого засвоєння за допомогою поділу на розділи, параграфи, висновки тощо.

Підручник має містити апарат організації засвоєння, що охоплює вправи, завдання і запитання для перевірки знань і здійснення зворотного зв'язку, інструктивні та довідкові матеріали (пам'ятки, коментарі, вказівки для самостійного опрацювання матеріалу та практичних завдань, спостережень і дослідів; зразки розв'язання задач, прикладів), таблиці, підписи-по-яснення до ілюстрованого матеріалу. Типи завдань можуть бути різними: контрольні завдання за темами; завдання для відтворення поточного навчального матеріалу; завдання творчого характеру на застосування нових знань, спостереження, проведення практичних і лабораторних робіт; завдання різного рівня складності; завдання та посилання на раніше вивчений матеріал, а також на матеріал інших навчальних предметів.

У підручники необхідно включати певні відомості з історії наукового пізнання, описи наукових гіпотез, спостережень, експериментів. Підручник з історії має містити інформацію про археологічні розкопки, уривки з історичних документів, підручник з географії - описи географічних експедицій і так далі. Доцільно також друкувати портрети діячів науки і мистецтва.

Ілюстрації до підручника повинні доносити необхідну наукову інформацію, бути придатними для підручника за змістом, композицією, розмірами та якістю, відповідати рівню підготовки та віковим особливостям учнів, їх слід використовувати також як самостійні джерела інформації, доповнення текстового матеріалу. Ілюстрації полегшують розуміння невідомих слів, що позначають певні предмети або явища. Ілюстраціями можуть бути сюжетні, наочні і науково-прикладні малюнки, креслення, карти, схеми, діаграми, фотоілюстрації. Робота з ними має бути організована на основі завдань репродуктивного, проблемного і творчого характеру.

Шрифтове оформлення і якість друку узгоджують із загальновизнаними ергономічними вимогами шкільної освіти. Основний і додатковий тексти виділяють шрифтами різної гарнітури та розмірів згідно зі встановленими нормами. На таких самих умовах визначають довжину рядка, відстань між рядками, щільність літер, розміри полів тощо. Забарвлення має бути інтенсивним, рівномірним, шрифт чітким, щоб читався на білому, сірому і кольоровому фонах чи на ділянках різнобарвних ілюстрацій. Формат підручника повинен бути зручним у користуванні та перенесенні у портфелі чи ранці, палітурка - відповідати вимогам міцності і збереження зовнішнього вигляду. Маса підручника не має перевищувати 300 г для 1 -4 класів; 400 г для 5-6 класів; 500 г для 7-9 класів; 600 г для 10-11 класів.

За потреби використовують додатки. Вимоги до них аналогічні вимогам до самого підручника.

Варто наголосити на найголовніших ергономічних вимогах до засобів навчання. Інформація, що передається за їх допомогою, повинна бути науково достовірною та відповідати сучасному стану науки, яку вивчають. При цьому зміст, обсяг і глибина закладеної інформації мають відповідати змісту програми і підручника. Використовуваний засіб навчання повинен бути узгодженим із віковими особливостями і рівнем підготовки школярів. Він має бути наочним, активізувати увагу учнів, викликати інтерес і зосередження на об'єкті, явищі, результаті.

Засіб навчання слід забезпечувати методичними вказівками щодо його використання.

Отже, розглянуті ергономічні вимоги регламентують і забезпечують комфортні та безпечні для здоров'я дітей умови навчання і виховання, сприяють підвищенню їхньої працездатності, активному психофізіологічному розвитку тощо.