Педагогіка - Зайченко І.B. - 22.4. Сімейне виховання і сімейне право

Сім'я тисячами ниток пов'язана з суспільством, державними і громадськими організаціями й установами. Вона чутливо реагує на всі зміни, що відбуваються в державному і громадському житті. Процеси, що відбуваються в середині самої сім'ї, у свою чергу, виявляють вплив на суспільство. Тому необхідна постійна турбота держави і суспільства про сім'ю. Разом з тим, сім'я повинна керуватися не лише вузькосімейними, але й суспільними інтересами.

Основою сімейного виховання слугує сімейне право, яке гаран­товане Конституцією України, різноманітними законодавчими і нор­мативними документами про шлюб, сім'ю, права дитини і захист дитинства. Важливе місце серед документів, що гарантують право на життя і здоров'я Дітей, займає "Декларація прав дитини (проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20 листопада 1959 року)", "Конвенція про права дитини", схвалена Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20 листопада 1989 року і ратифікована Верховною Радою України 27 лютого 1991 року. Це документи високого світового рівня. У відповідності з ним батьки гарантують свободу і гідність своїм дітям, створюючи в сім'ї умови, при яких вони можуть сформуватися як особистості і як громадяни, забезпечуючи передумови для їхнього вільного творчого життя.

Конвенція — це документ, спрямований не лише в майбутнє, але й сьогодення, бо діти, в першу чергу, — наш сьогоднішній світ, а вже потім — наше майбутнє. Цей документ для України дуже своєча­сний. В епоху руйнування політизованих стереотипів, перегляду багатьох життєвих орієнтирів за звичкою повторюють: "Все краще — дітям", "Діти — єдиний привілейований клас". На практиці ж, повсю­дно й досить активно руйнують ці принципи. Тому діти особливо потребують соціальної і батьківської турботи. Конвенція надає нові можливості виявлення конкретної любові до дітей. Сучасна цивіліза­ція, її гуманістичні передумови набувають у наші дні загальнолюдсь­кого характеру. Разом з тим, відомо багато фактів порушень і зловжи­вань, жертвами яких стають діти. Ось чому в кожній сім'ї батькам необхідно засвоїти такі положення Конвенції, як право дитини на життя і право дитини на батьків. Необхідно також засвоїти три прин­ципи реалізації Конвенції: знання основних положень; розуміння про­голошених у ній прав; підтримка й конкретні заходи та справи, спря­мовані на реалізацію її в життя.

Програмі реальних дій на користь дітей присвячені ще два до­кументи, підписані у 1990 році в ООН на Всесвітній зустрічі на най­вищому рівні. "Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захист та розвиток дітей" і План реалізації цієї декларації у 90-х роках. У цих двох документах розроблені заходи спільноти, спрямовані на захист прав дитини, охорону її здоров'я, забезпечення продуктами і харчуванням, захист гарантій сімейних можливостей. Ці міжнародні документи повинні стати для батьків визначальними, щоб у вирі щоденності Й побутових негараздів не втратити висоти батьківських почуттів і відповідальності, щоб у сьогоденні батьки орієнтувалися не лише на сучасне дитини, а й на її майбутнє.

У "Конвенції про права дитини" підкреслено, що діти мають право на особливу турботу і допомогу, для чого в сім'ї як найважли­вішому осередку суспільства і природного середовища для зростання і благополуччя всіх її членів і особливо дітей, повинен бути забезпече­ний необхідний захист.

Доведено, що для повного і гармонійного розвитку особистості дитині необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові, взаєморозуміння. Тільки такі умови сприятимуть підготовці дітей до самостійного життя в суспільстві і вихованні їх у дусі загаль­нолюдських ідеалів, миру і власної гідності.

Якщо батьки жорстоко поводяться з дитиною або не турбуються про неї, якщо свідомо чи несвідомо вони шкодять фізичному або моральному здоров'ю дітей, відповідні компетентні органи на основі рішення суду позбавляють їх батьківських прав і ухвалюють рішення про направлення дітей на виховання в державні заклади. Особливий наголос на роль сім'ї зроблено в Плані реалізації Декларації про за­безпечення виживання, захист і розвиток дітей у 90-их роках: "В сім'ї розпочинається прилучення дітей до культури, цінностей і норм сус­пільства. Сім'я несе основну відповідальність за забезпечення харчу­вання дітей з дитячого до підліткового віку" (розділ "Роль сім'ї").

Конвенція застерігає батьків від авторитаризму в сімейному ви­хованні. Вона закликає їх будувати взаємовідносини з дітьми на висо­кій морально-правовій основі. Повага до думки, поглядів, до особис­тості дитини повинна стати в сім'ї не лише виявом норми загальнолюдської культури, але й нормою права. Сімейна педагогіка повинна будуватися батьками на основі рівноправності особистостей, рівноправних суб'єктів права, а не на основі вимог старших, не на сліпому підкоренні одних іншим. Батьки повинні прагнути до того, щоб стрижневим у формуванні підростаючої особистості стало вихо­вання шанобливого ставлення до законів, до прав інших людей.

Таким чином, Конвенція про права дитини 1989 року, Деклара­ція про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей 1990 року ввібрали в себе основні положення про охорону життя і здоров'я дітей, про роль, права і обов'язки батьків, спрямовані на створення умов для такої охорони, на виховання дітей у сім'ї. У відповідності з названими документами узгоджені законодавчі і нормативні акти, що регламентують становище дітей в Україні, виховні функції батьків, роль сім'ї у формуванні особистості дитини. Правові відносини сім'ї і держави регламентуються нормативними документами, указами і постановами. Сім'я перебуває під захистом держави, яка проявляє турботу про сім'ю шляхом створення і розвитку мережі загальноосві­тніх закладів, виплати допомоги з нагоди народження дитини, по догляду за нею, надання допомоги і пільг багатодітним сім'ям, надан­ня допомоги у вихованні і медичному обслуговуванні, інших видів допомоги. Але сьогодні всього цього вкрай недостатньо. Держава має по-справжньому повернутися обличчям до сім'ї, її потреб.

Система державної освіти забезпечує загальноосвітню і профе­сійну підготовку громадян, їх духовний і фізичний розвиток. Консти­туція зобов'язує батьків турбуватися про виховання дітей, залучення їх до праці, виховання у них працелюбства. Держава гарантує кожній дитині отримання загальної безплатної освіти. Одним з основних принципів виховання в сім'ї є рівноправність батька і матері по від­ношенню до своїх дітей. Він охоплює всі аспекти життя дітей у сім'ї і означає, що всі питання, пов'язані з дітьми, батьки вирішують спіль­но, ніхто з них не має переваги перед іншим. Цей принцип створює найкращі умови для забезпечення інтересів дітей, гарантує захист від прояву батьківського егоїзму, слугує ґрунтом для об'єктивних розум­них рішень.

Батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей, а та­кож дітей непрацездатних і тих, хто потребує допомоги. Матеріальне утримання дітей є необхідною передумовою для забезпечення всіх інших батьківських прав і обов'язків. Матеріальне забезпечення дітей — це моральний обов'язок батьків. До батьків, які не виконують свого обов'язку перед дітьми щодо їх утримання і виховання, може бути застосований суворий моральний захід — позбавлення батьківських прав. Підставою для такого рішення може стати жорстоке поводження з дітьми, вияв на них шкідливого, аморального впливу, анти-суспільна поведінка: алкоголізм, наркоманія, проституція, хуліганство, тяжкі психологічні розлади. Недобросовісне виконання батьківських обов'язків у справі виховання дітей не проходить безслідно, воно обов'язково відобразиться на особистості дитини. В цих випадках органи опіки здійснюють нагляд, регулюють відносини батьків, інших родичів, якщо складається тяжка ситуація у справі виховання дітей. Для правового розв'язання таких ситуацій в нових умовах життя в Україні вживаються заходи, в тому числі й на державному і законода­вчому рівні.

Запитання і завдання

1. Що таке сім'я, які її ознаки і функції? Які типи і види сім'ї Ви знає­те?

2. Якими історичними відомостями про сім'ю в Україні Ви володієте? Згадайте приклади з художньої літератури.

3. У чому полягає мета і які завдання сімейного виховання?

4. Які психологічні основи сімейного вихо­вання? Ваші уявлення про психологічний клімат у сім'ї.

5. Чи задумувались Ви над складністю педагогічної професії "Батько", "Мати"? Що необхідно знати, чого навчитися, щоб оволодіти нею?

6. Що нового в законодавстві про сім'ю зроблено в Україні?