Педагогіка - Зайченко І.B. - 25.2. Завдання і функції класного керівника

Завдання, функції, основні напрями і зміст роботи класного керівника в сучасних умовах визначаються Положенням про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, затвердженим наказом М 434 Міністерства освіти і науки України від 06.09 2000 року.

У ньому, зокрема, відзначено, що "Класний керівник – це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного навчального закладу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взає­модії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту". [Інформ. збірник МО України. - 2000. - № 22, листопад. - С. З - 4].

У визначенні змісту роботи класний керівник керується Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту", "Про професійно-технічну освіту", іншими законодавчими і нормативно-правовими актами України, а також названим Положенням.

У Положенні відзначається, що класний керівник здійснює свою діяльність відповідно до основних завдань загальної середньої освіти, спрямованих на:

¾ виховання громадянина України;

¾ формування особистості учня (вихованця), його наукового світогляду, розвитку здібностей і обдаровань;

¾ виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовку учнів до подальшої освіти і трудової діяльності;

¾ виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, почуття власної гідності, свідомого ставлення до обов'язків, прав і свобод людини і громадянина, відповідальності перед законом за свої дії;

¾ реалізацію права учня (вихованця) на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

¾ виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

¾ виховання свідомого ставлення до свого та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців).

Обов'язки класного керівника покладаються на педагогічного працівника загальноосвітнього, професійно-технічного навчального закладу, який має педагогічну освіту, здійснює педагогічну діяльність, фізичний та психічний стан здоров'я якого дозволяє виконувати ці функції.

Як організатор класного колективу класний керівник:

¾ сприяє забезпеченню умов для засвоєння учнями (вихованцями) рівня обсягу освіти, а також розвиткові їх здібностей;

¾ створює умови для організації змістовного дозвілля, профілактики бездоглядності, правопорушень, планує та проводить відповідні виховні заходи;

¾ сприяє підготовці учнів (вихованців) до самостійного життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;

¾ проводить виховну роботу з урахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей учнів (вихованців), їх нахилів, інтересів, задатків, готовності до певних видів діяльності, а також рівня сформованості учнівського колективу;

¾ координує роботу вчителів, викладачів, майстрів виробничого навчання, психолога, медичних працівників, органів учнівського самоврядування, батьків та інших учасників навчально-виховного процесу з виконання завдань навчання та виховання у класному колективі (групі), соціального захисту дітей.

У Положенні відзначається також, що класний керівник зобов'язаний:

¾ вибирати адекватні засоби реалізації завдань навчання, виховання і розвитку учнів;

¾ здійснювати педагогічний контроль за дотриманням учнями (вихованцями) статуту і Правил внутрішнього розпорядку навчального закладу, інших документів, що регламентують організацію навчально-виховного процесу;

¾ інформувати про стан виховного процесу в класі та рівень успішності учнів педагогічну раду, адміністрацію навчального закладу, батьків;

¾ дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність учня, захищати його від будь-яких форм фізичного, психічного насильства; своєю діяльністю стверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі;

¾ пропагувати здоровий спосіб життя;

¾ постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру;

¾ вести документацію, пов'язану з виконанням Повноважень класного керівника (класні журнали, особові справи, планування роботи тощо).

Таким чином, головним і найважливішим завданням класного керівника є сприяння формування особистості учня, розвитку його задатків, можливостей, здібностей і талантів, а також його соціалізації, залучення до сфери суспільно-соціальних відносин.

Сучасна теорія педагогіки відзначає такі функції класного керівника: діагностичну, організаторську, виховну, координаційну, стимулюючу та деякі інші.

Діагностична функція класного керівника передбачає психолого-педагогічне вивчення окремих учнів класу (групи) і всього класу (групи) в цілому. За допомогою діагностичних методик класний керівник отримує дані про стан педагогічного процесу, якості навчання й виховання, рівень знань і вихованості школярів, обробляє ці дані, аналізує й оцінює їх, коректує і прогнозує розвиток педагогічного процесу та учнів.

На теоретичному і прикладному рівні педагогічна діагностика покликана вирішувати наступні питання: що вивчати, якими методами, як вимірювати стан педагогічного процесу і рівень підготовки учнів, як фіксувати і використовувати результати. На практиці вчителі робили це завжди, але лише у XX столітті педагогічна діагностика постала на наукову основу і виникли такі поняття, як педагогічні виміри, педагогічна кваліметрія (наука про методи кількісної оцінки якості педагогічного процесу). Педагогіка вимірювання є складною теоретичною і практичною проблемою. Надійна система вимірювання якості педагогічного процесу і його результату ("якість" випускників) дозволила б зробити цей процес більш ефективним.

Педагогічна діагностика важлива не сама собою, а тим, що забезпечує зворотний зв'язок у педагогічному процесі. Вона необхідна для оптимальної організації педагогічного процесу. Наука виділила наступні її функції: контрольно-коректуючу, прогностичну, виховну. Перша, як цілком зрозуміло, полягає в отриманні даних і коригуванні педагогічного процесу; друга означає передбачення, прогнозування змін у розвитку учнів у майбутньому; третя полягає у тому, що в процесі діагностування і у зв'язку з ним учитель має можливість здійснювати виховний вплив на учня. Справа в тому, що багато даних діагностики повідомляються учням і обговорюються з ними і на основі їх аналізу будується подальша виховна діяльність.

Отже, педагогічна діагностика своїм предметом має три аспекти:

1) результати навчання, що виявляються у вигляді оцінки знань (академічні досягнення учнів);

2) результати виховання і навчання у вигляді соціальних, емоційних, моральних якостей особистості і груп учнів;

3) результати педагогічного процесу у вигляді психологічних якостей і новоутворень особистості. Іншими словами, діагностується рівень знань учнів, соціального і психічного розвитку, що як раз і відповідає трьом функціям навчально-виховного процесу: освітній, виховній і розвивальній.

У технологічному циклі роботи класного керівника предметом аналізу є переважно соціально-моральні якості класу. Для того, щоб здійснювати виховну роботу, класний керівник повинен добре знати учнів, стежити за їхнім розвитком, бачити проблеми, що виникають у їх вихованні. Багато учителів вважають, що вони й так добре знають своїх вихованців, "на око", без особливих методик, однак, для оптимізації праці необхідний все ж професійний підхід.

Класний керівник повинен вивчати саму дитину, її сім'ю, оточення, клас. Зміст діагностики учня можна звести до наступного: демографічні дані про учня і його сім'ю, дані про здоров'я і фізичний розвиток дитини, пізнавальні здібності (особливості уваги, пам'яті, уявлення, мислення), емоційно-вольова і потребнісно-мотиваційна сфери, спрямованість особистості (інтереси, відношення, цінності, Я-концепція), нарешті, поведінка, вчинки школяра. Крім того, класний керівник вивчає і клас в цілому як групу, колектив: міжособистісні стосунки в класі, згуртованість, громадську думку, єдність цінностей.

Як вивчати учнів і клас? Педагогічна наука пропонує широкий арсенал методів діагностики класному керівникові (окремі з них наведені нами у попередніх темах), однак йому потрібні методики прості, доступні, цікаві для учнів і, разом з тим, надійні.

Організаторська функція передбачає уміння залучати колектив класу і кожного учня до різних видів виховної діяльності: пізнавальної, що сприяє збагаченню уявлень учнів про навколишню дійсність; суспільно корисної, спрямованої на загальну користь і благо; ціннісно-орієнтаційної, яка сприяє розкриттю учням духовних та матеріальних соціально значущих цінностей і орієнтації їх на адекватну поведінку; художньо-творчої, по можливості сприяє реалізації індивідуальних творчих задатків та здібностей; вільного спілкування, організації дозвілля учнів тощо.

Виховна функція полягає в реалізації завдань розумового, морального, естетичного, трудового, фізичного, правового, екологічного, економічного виховання і є найскладнішою в діяльності класного керівника

Координаційна функція передбачає спрямування класним керівником виховних зусиль усіх педагогів, батьків і громадськості на вирішення завдань формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості, патріота України.

Стимулююча функція полягає у своєчасному виявленні досягнень і недоліків у формуванні й розвитку особистості учня і застосуванні заходів, спрямованих на закріплення, зміцнення і розвиток позитивних зрушень та блокування й усунення негативних рис.