Педагогіка у запитаннях і відповідях - Кузьмінський А.І. - 1.2. Яке місце займає педагогіка в системі наук?

Педагогіка як наука тісно пов'язана з іншими науками, що вивчають проблеми людини. Проте оскільки педагогіка разом із психологією та іншими людинознавчими науками займається вивченням людини, особливостями її поведінки і спрямована на її підготовку до функціонування та діяльності у суспільстві, то її можна поставити на перетині, а точніше в центрі інших наук (рис. 1). Адже творцем розвитку будь-якої галузі наук є людина і успіхи на тій чи іншій ділянці наукового поступу залежать від рівня розвитку і вихованості безпосередньо людини.

Рис. 1. Педагогіка в системі наук

1.3. Які науки покладено в науково-природничу основу педагогіки?

Науково-природничу основу педагогіки становлять вікова фізіологія і психологія.

Вікова фізіологія вивчає функції живого організму (передусім людини), процеси, які відбуваються в ньому, їх закономірності.

Психологія (від гр. рsіchkos — душевний + lоhоs — вчення) — наука, яка вивчає процеси активного відображення людиною і твариною об'єктивної реальності; наука про закономірності та форми психічної діяльності живих істот.

1.4. Які джерела розвитку педагогіки?

Джерелами розвитку педагогіки є народна педагогіка, історія педагогіки, досвід педагогів сучасності (рис. 2).

Рис. 2. Джерела розвитку педагогіки

Народна педагогіка — це галузь педагогічних знань, надбання попередніх поколінь у системі виховання і навчання дітей з урахуванням національних особливостей та менталітету народу.

Історія педагогіки — галузь педагогічної науки, яка вивчає особливості розвитку і становлення теорії та практики виховання й освіти дітей на різних етапах розвитку суспільства.

Досвід педагогів-новаторів є важливим джерелом оновлення і подальшого розвитку теорії та практики виховання й освіти.

1.5. Які галузі педагогіки входять до системи педагогічних наук?

До системи педагогічних наук входять такі галузеві науки: загальна педагогіка, родинна педагогіка, порівняльна педагогіка, вікова педагогіка (переддошкільна, дошкільна, шкільна, соціальна, андрагогіка); функціональна педагогіка (професійна, військова, пенітенціарна); спеціальна педагогіка (сурдопедагогіка — про розвиток і виховання дітей з вадами слуху; тифлопедагогіка — про розвиток і виховання дітей з вадами зору; олігофренопедагогіка — про розвиток і виховання дітей з проблемами в розумовому розвитку; логопедія — про розвиток і навчання дітей з вадами мовлення). Певне місце у системі педагогічних наук займають також інші галузі педагогічних знань. Зокрема, педагогічна деонтологія — народне вчення про виховні обов'язки батьків, про відносини вихователя з вихованцями; духовна педагогіка — галузь педагогічних знань і досвіду виховання особистості в системі релігійних вірувань.

1.6. Які методи науково-педагогічних досліджень сприяють розвитку педагогіки як науки?

У системі науково-педагогічних досліджень застосовують такі методи: емпіричні (неекспериментальні) — спостереження, анкетування, бесіда, аналіз продуктів діяльності; експериментальні — природний, лабораторний та формуючий експерименти; діагностичні методи, тестування, шкалування, педагогічний консиліум.

1.7. Педагогіка: наука чи мистецтво?

Педагогічна діяльність пов'язана передусім з творчістю, в основу якої покладено конкретні наукові знання. З цього приводу К.Д. Ушинський писав: "Педагогіка — не наука, а мистецтво, — найобширніше, складне, найвище й найнеобхідніше з усіх мистецтв. Мистецтво виховання спирається на науку. Як мистецтво, складне й обширне, воно спирається на безліч обширних і складних наук; як мистецтво, воно, крім знань, вимагає здібностей і нахилу, і як мистецтво ж, воно прагне до ідеалу, якого вічно намагаються досягти і який цілком ніколи не досяжний: до ідеалу довершеної людини. Сприяти розвиткові мистецтва виховання можна тільки взагалі поширенням серед вихователів тих найрізноманітніших антропологічних знань, на яких воно ґрунтується*'1.

І ще: "Ми не кажемо педагогам — робіть так чи інакше; але кажемо їм: вивчайте закони психічних явищ, якими ви хочете керувати, і робіть, керуючись цими законами і тими обставинами, в яких ви хочете їх застосовувати"2.