Педагогіка у запитаннях і відповідях - Кузьмінський А.І. - 7.2. Що є методологічною основою процесу навчання?

6.1. Що таке дидактика?

Дидактика (від гр. didasco — навчаю) — це галузь педагогіки про теорію навчання й освіти людини.

6.2. Які основні категорії дидактики?

Категорія (від гр. каtehorіa — ствердження; основа й загальна ознака) — загальне поняття, що відображує найбільш суттєві властивості й відношення предметів, явищ об'єктивного світу; розряд, група предметів, явищ, які об'єднані спільністю певних ознак.

У дидактиці виділяють такі категорії: навчання, освіта, знання, вміння, навички, методи, прийоми, засоби, форми навчання; принципи та правила навчання; функції навчання.

Усі категорії дидактики перебувають між собою в діалектичному взаємозв'язку і взаємозумовленості (рис. 10).

Основні категорії дидактики

Рис. 10. Основні категорії дидактики

6.3.3 якими науками пов'язана дидактика?

Дидактика тісно пов'язана з такими науками, як філософія, вікова фізіологія, вікова і педагогічна психологія, фахові методики (рис. 11).

Зв'язок дидактики з іншими науками

Рис. 11. Зв'язок дидактики з іншими науками

Виходячи з положень Національної доктрини розвитку освіти (2003 р.), актуальними завданнями дидактики є:

• розробка змісту загальної й професійної освіти з урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку України;

• забезпечення наукових передумов організації навчально-виховного процесу в навчальних закладах нового типу — гімназіях, ліцеях, колегіумах;

• дослідження особливостей навчання обдарованих дітей;

• обґрунтування наукових засад подальшого розвитку й підвищення пізнавальної самостійності та активності учнів у навчальному процесі;

• поглиблення досліджень, спрямованих на інтенсифікацію навчального процесу;

• обґрунтування шляхів інтеграції навчальних дисциплін;

• дослідження питань оптимізації навчального процесу на основі комп'ютеризації, використання технічних засобів навчання;

• побудова змісту й процесу навчання на засадах гуманізму;

• побудова змісту освіти на основі національної культури (мови, історії" літератури);

• наукове забезпечення аналізу й оцінювання навчальної діяльності на засадах модульно-рейтингової системи;

• пошуки нових технологій навчання, спрямованих на розвиток інтелектуальних здібностей учнів.

Розділ 7. ПРОЦЕС НАВЧАННЯ

7.1. Що називають навчанням?

Навчання — складний і багатогранний процес взаємодії вчителя й учнів, у результаті чого мають бути вирішені такі завдання:

• оволодіння учнями знаннями, уміннями та навичками;

• забезпечення оптимальних умов для розвитку потенційних інтелектуальних здібностей учнів;

• формування наукового світогляду;

• оволодіння учнями ефективними методами самостійної пізнавальної діяльності.

7.2. Що є методологічною основою процесу навчання?

Навчання як специфічна форма пізнання об'єктивної дійсності та досвіду попередніх поколінь спирається на загальні закони пізнання: від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики (рис. 12).

Методологічні засади пізнання

Рис. 12. Методологічні засади пізнання

7.3. Що становить рушійну силу навчання?

Усім явищам і процесам властиві певні діалектичні суперечності. Вони є джерелом їх розвитку, своєрідним внутрішнім рушієм.

У найбільш загальному вимірі рушійна сила процесу навчання — це результат суперечностей між пізнавальними і практичними завданнями, з одного боку, та наявним рівнем знань, умінь і навичок — з другого (рис. 13).

Рушійна сила — це психологічне відчуття труднощів у вирішенні поставлених завдань. Вона проявляється у підвищенні розумової активності (чому? як?) і спрямована на конкретні дії: оволодіння необхідним обсягом знань, умінь та навичок, щоб вирішити поставлене завдання.

Процес навчання характеризується наявністю багатьох суперечностей — зовнішніх і внутрішніх, суб'єктивних і об'єктивних, істотних і неістотних. Механізм їх взаємодії подано на рис. 14.

7.3. Що становить рушійну силу навчання?
7.4. Які функції навчання?
7.5. У чому сутність логіки навчального процесу?
7.6. Який смисл вкладають у поняття "знання", "уміння", "навичка"?
7.7. Яка структура процесу учіння (оволодіння знак нями, уміннями та навичками)?
7.8. Які типи навчання склалися у процесі розвитку теорії й практики освітньої діяльності та в чому їх сутність?
7.9. Що таке модуль?
7.10. Які об'єктивні чинники покладено в основу проблемного навчання?
7.11. Яка структура проблемного навчання?
7.12. Що таке дидактична задача?
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru