Проникаюча радіація — це потік гамма-випромінювання нейтронів, які утворюються під час ядерного вибуху внаслідок реакції й радіоактивного розпаду продуктів поділу. На проникаючу радіацію витрачається 3,5—4 % енергії вибуху. Тривалість проникаючої радіації не більше 10—15 с.
Таблиця 13. Вплив світлового імпульсу на деякі матеріали
Матеріали | Світловий імпульс, кДж/м2 | |
Спалахування, обвуглювання | Стійке горіння | |
Дошки соснові, ялинові | 480—640 | 1600—2000 |
Дошки, пофарбовані у білий колір | 1600—1800 | 4000—6000 |
Дошки, пофарбовані у чорний колір | 240—400 | 800—1200 |
Брезент наметовий | 400—480 | 600—800 |
Бязь біла | 480—720 | 800—1420 |
Тканина бавовняна, темного кольору | 240—400 | 560—640 |
Толь, руберойд | 560—800 | 1000—1600 |
Солома суха, сіно, стружки | 320—480 | 680—800 |
Папір білий | 320—400 | 600—720 |
Гума автомобільна | 240—400 | 600—800 |
Таблиця 14. Радіус виникнення пожеж залежно від потужності і виду вибуху, км (п — повітряний, н — наземний)
Місце виникнення пожеж | Потужність, Мт і вид вибуху | |||||||||||
0.02 | 0,2 | 0,5 | 1 | 5 | 10 | |||||||
п | н | п | н | п | н | п | н | п | н | п | н | |
Населені пункти | 4,4 | 2,6 | 6,5 | 3,8 | 7,8 | 4,5 | 8,5 | 5,0 | 14,0 | 8,0 | 24,0 | 14,0 |
Хвойні ліси* | 5,0 | 3,8 | 7,5 | 4,5 | 9,0 | 5,6 | 11,0 | 5,8 | 20,0 | 8,5 | 28,0 | 16,0 |
Поля, достиглі с/г культури, скошені й сухі трави | 6,0 | 4,2 | 8,0 | 5,0 | 10,0 | 6,0 | 13,0 | 6,2 | 22,0 | 10,0 | 35,0 | 21,0 |
* Для змішаних лісів застосовують К = 0,8, для листяних — К = 0,7.
Основою уражаючої дії проникаючої радіації є потік гамма променів і нейтронів у зоні ядерного вибуху, які поширюються від центру вибуху на усі боки і проходять відстань у сотні й тисячі метрів.
Уражаюча дія нейтронів пропорційна дозі. Нейтрони і гамма-випромінювання ядерного вибуху діють на об'єкт практично одночасно. Тому уражаюча дія проникаючої радіації визначається сумою доз гамма-випромінювання і нейтронів (нуль біля символів доз показує, що вони визначаються перед захисною перепоною):
де Д°Е — сумарна доза випромінювання, рад; Д°у — доза гамма-випромінювання, рад; Д°н — доза нейтронів, рад.
Характерною особливістю потоку гамма-променів і нейтронів є здатність їх проникати через значні товщі різних предметів і речовин. На відміну від ударної хвилі і світлового випромінювання, проникаюча радіація є невидимим і безпосередньо невідчутним уражаючим фактором.
У повітрі гамма-промені поширюються на сотні метрів. Проте, проходячи через щільну перепону, це випромінювання послаблюється. Наприклад, гамма-випромінювання стає у два рази слабшим при проходженні через 1,8 см свинцю або 12—14 см ґрунту. Від властивостей матеріалів і товщини захисного шару залежить ступінь ослаблення проникаючої радіації. Зниження інтенсивності гамма-променів і нейтронів характеризується шаром половинного ослаблення.
Шар половинного ослаблення — це шар речовини, при проходженні через який інтенсивність гамма-променів або нейтронів зменшується у два рази. Його можна визначити за формулою
де dпол — шар половинного ослаблення, см; р — щільність матеріалу, г/см3; 23 — шар половинного ослаблення води, см.
Іншою складовою проникаючої радіації є потік нейтронів. Вони мають значну проникаючу здатність, яка пояснюється тим, що вони є електрично нейтральними, тому не зазнають електричної взаємодії з ядрами або електронами середовища. Під впливом нейтронів утворюється штучна або наведена радіоактивність хімічних елементів, які до цього не були радіоактивними.
У результаті радіоактивного розпаду цих елементів будуть випускатися в навколишнє середовище бета- і гамма-промені.
Уражаюча дія проникаючої радіації визначається властивістю гамма-променів і нейтронів сильно іонізувати атоми середовища, в якому вони поширюються. Іонізуючи атоми і молекули, які входять до складу клітин, проникаюча радіація порушує функції окремих життєво важливих органів і систем.
Через те, що іонізацію безпосередньо в тканинах виміряти не можливо, вимірюють іонізацію в повітрі й роблять перерахунки на тканини.
Біологічна ефективність нейтронів у кілька разів більша ефективності гамма-променів.
Гамма-промені й нейтрони дуже небезпечні, тому що можуть швидко поширюватися (зі швидкістю світла), легко проникають в організм і уражають практично всі органи і системи.
Характерною особливістю проникаючої радіації є її властивість, подібно рентгенівським променям, проникати через різні матеріали.
Проникаюча радіація не справляв помітного впливу на більшість предметів. Проте під її впливом темніє скло оптичних приладів і засвічуються фотоматеріали, які знаходяться у світлозахисній упаковці, виводяться з ладу електронні прилади, які часто дають нереальні показники. При дії на електрообладнання виникають тимчасові (зворотні) і залишкові (незворотні) зміни електричних параметрів. Погіршуються діелектричні властивості ізоляційних матеріалів, виникають струми витоку. Деякі полімери (гума) залежно від характеру радіації твердіють, або навпаки, стають дуже м'якими.
Характеристикою летальності проникаючої радіації прийнято показник 50 — величину поглинутої дози радіації, за якої 50 % осіб, що зазнали опромінення, вмирають через декілька днів або тижнів. Вважається, що ця величина знаходиться в межах від 600 до 300 рад. Проте дослідження показали, що у населення м. X і росі ми з низькими захисними властивостями організмів, що було пов'язано з війною показник 50 дорівнював 154 рад.
Згубно діє проникаюча радіація на живі організми. Уражаюча дія радіації на живі клітини називається опроміненням. Опромінення порушує нормальну діяльність організму, що проявляється у вигляді так званої променевої хвороби. Ступінь і розвиток променевої хвороби у людей і тварин від дози опромінення, яку одержав організм.
Радіаційні ураження людей і тварин
Променева хвороба у людей
Променева хвороба у тварин
Зовнішній вплив бета-частинок на людей і тварин
Вплив радіоактивних речовин на рослини
Наслідки радіоактивного забруднення лісу
Забруднення радіоактивними речовинами продуктів, кормів і води
2.5.6. Електромагнітний імпульс
2.6. Осередок хімічного ураження