22.1. Які місце і роль класного керівника в процесі виховання школярів?
У житті кожної людини, яка у свій час була учнем, помітну роль відігравав класний керівник. Упродовж довгих років шкільництва педагог-вихователь найближче стояв біля джерел духовного становлення учнів. "У вихованні, — писав К.Д. Ушинський, — все повинно базуватися на особі вихователя, тому що виховна сила виливається тільки з живого джерела людської особистості. Ніякі статути і програми, ніякий штучний організм закладу, хоч би як хитро він був придуманий, не може замінити особистості в справі виховання".
В.О. Сухомлинський також відводив професійним вихователям провідну роль у духовному становленні юної особистості. "Вихователь, — зазначав педагог, — це особа, яка за дорученням народу має повсякденний доступ до найдорожчого народного багатства — душі, розуму, почуттів дітей, підлітків і юнаків. Перед ним, з одного боку, моральні цінності, створені, вистраждані протягом століть, з другого — багатство народу, його майбутнє, його надія — молоде покоління. Вихователь творить найбільше багатство суспільства — людину".
Тому класними керівниками призначають найбільш досвідчених учителів-вихователів. Як правило, кожен класний керівник вважає за доцільне працювати з одним дитячим колективом упродовж тривалого часу (5—7 років).
22.2. Які функції має виконувати класний керівник?
Завдання і зміст виховання всебічно розвиненої особистості визначають функції класного керівника, до яких належать:
1) забезпечення оптимальних умов для всебічного гармонійного розвитку вихованців;
2) у співдружності з батьками, вчителями, які працюють з учнями певного класу, дитячими громадськими організаціями проведення цілеспрямованої роботи щодо здійснення завдань національного виховання школярів у процесі навчально-виховної роботи в школі та за ЇЇ межами;
3) систематичне вивчення індивідуальних анатомо-фізіоло-гічних та соціально-психологічних особливостей розвитку учнів свого класу; надавання рекомендацій учителям-вихователям, які працюють з учнями цього класу, батькам та іншим вихователям щодо необхідності врахування індивідуальних і вікових особливостей розвитку кожного вихованця у процесі індивідуальної, групової та колективної роботи;
4) здійснення організації та виховання первинного учнівського колективу. Всебічне вивчення динаміки розвитку колективу; розвиток спілкування в колективі на рівні вимог принципу демократичного співробітництва, координація діяльності вчителів, які працюють у цьому класі;
5) проведення виховних та організаційних заходів, спрямованих на створення оптимальних умов, які б сприяли зміцненню та збереженню здоров'я учнів;
6) здійснення організаційно-виховної роботи з учнями, учителями та батьками щодо формування у школярів старанності й дисциплінованості в процесі навчальної діяльності з урахуванням їхніх індивідуальних розумових можливостей;
7) організація позакласної виховної роботи з учнями, сприяння залученню вихованців до діяльності позашкільних дитячих виховних закладів, зацікавленість в участі школярів у діяльності дитячих громадських організацій;
8) проведення цілеспрямованої організаційно-педагогічної роботи з батьками, забезпечення системності у формуванні психолого-педагогічної культури батьків;
9) домагання єдності вимог до вихованців з боку школи й сім'ї, підтримання зв'язку з вихователями груп продовженого дня, керівниками гуртків, студій, спортивних секцій, дитячими громадськими організаціями;
10) ведення необхідної документації, що стосується класу, подання керівництву школи відомості про успішність, розвиток і вихованість учнів; стеження за станом ведення учнями щоденників.
У рамках функцій діяльності класного керівника визначаються його конкретні обов'язки з урахуванням низки суб'єктивних і об'єктивних чинників.
22.2. Які функції має виконувати класний керівник?
22.3. Які права має класний керівник?
22.4. Які форми роботи класного керівника?
22.5. Яких правил має дотримуватися класний керівник у процесі вивчення учнів?
22.6. Які є методи вивчення учнів та учнівських колективів?
22.7. У чому сутність методу спостереження?
22.8. У чому сутність бесіди і які особливості її використання в процесі вивчення учнів?
22.9. Що може дати класному керівнику аналіз продуктів діяльності учнів?
22.10. Які особливості використання діагностичних методів вивчення учнів?