Конкретні закономірності є основою для прогнозування уроку в головних деталях. Вони не визначають подробиць майбутнього уроку, але чітко окреслюють вузлові моменти його проведення.
Процес навчання містить психологічний, логічний, кібернетичний, соціальний, гносеологічний аспекти, тому існують відповідні закономірності:
а) гносеологічні, які стосуються процесу пізнання, методів навчання:
§ методи навчання повинні зменшувати труднощі учнів (Я. Коменський);
§ методи повинні доповнювати, розвивати один одного (А. Алексюк);
§ рівень і якість навчання залежать від змісту (І. Лернер);
§ пізнання найбільш ефективне у процесі проблемного навчання (М. Махмутов, В. Оконь, М. Матюшкін);
§ учень оволодіває способами розумової діяльності в процесі самостійного мислення, під час засвоєння системи знань (М. Махмутов);
§ оволодіння знаннями прискорюється і полегшується під час використання дози інформації, УДО (П. Ерднієв);
б) психологічні;
§ забування матеріалу пропорційне логарифму часу з початку навчання;
§ розвиток аналізу і синтезу в молодших школярів нерівномірний;
§ узагальнення потрібно пов'язувати з абстрагуванням;
§ запам'ятовування спирається на смислові зв'язки;
§ під час сприймання учнями предмета вирішальна роль належить формі;
§ з віком зростає стійкість уваги (Н. Менчинська, ф. Гоноболін);
§ розвиток особистості відбувається в діяльності (Л. Божович);
§ сила навички в процесі навчання пропорційна логарифму кількості спроб;
§ в) кібернетичні (які стосуються циркулювання інформації, прямих і зворотних зв'язків):
§ діяльність учня залежить від рівня керівної дії вчителя;
§ між учителем і учнем повинен бути не лише прямий, а й зворотний зв'язок;
§ система дії учня залежить від кінцевої мети (Н. Тализіна);
§ програма мети повинна випереджувати програму рухів та результатів (П. Анохін);
г) соціальні;
§ у процесі навчання необхідно поєднувати колективну та індивідуальну працю (В. Сухомлинський);
§ усередині колективу повинна бути відповідальна залежність (А. Макаренко);
§ престиж індивіда в групі залежить від індивідуальності, якостей, позиції і ролі, яку він виконує (О. Коломенський);
§ грубість знижує ефективність навчання (К.Ушинський);
§ колектив впливає на розвиток ініціативи учня;
ґ) організаційні:
§ розумова втома призводить до гальмування органів чуття (4 уроки вдвічі знижують чутливість аналізаторів);
§ розумова працездатність залежить від здоров'я, режиму, . пори року, дня тижня,4 часу доби, погоди;
§ активність учнів залежить від тривалості роботи, розкладу занять і фізичного виховання та праці;
д) педагогічні закономірності відображають стійку залежність між трьома елементами навчання — викладанням, навчанням і об'єктом засвоєння, тобто змістом освіти:
§ знання починаються з чуттєвого сприйняття, переходять у пам'ять, узагальнення, потім настає розуміння, судження (Я. Коменський);
§ у навчанні потрібно виходити із ступеня розвитку (А. Дістервег);
§ школа повинна забезпечити рівень розвитку, навчання повинно перерости в самонавчання (Л. Виготський);
§ розумовий розвиток залежить від індивідуальних та психологічних особливостей (Н. Менчинська);
§ навчання повинне бути свідомим, у швидкому темпі, учити потрібно всіх (Л. Занков);
§ існує зв'язок між якістю процесу навчання і частотою ' контролю (І. Воробйов);
§ існує взаємозв'язок між попередніми і наступними оцінками;
для міцності знань необхідні оптимальні умови, проблемні завдання, система задач, пряме і відстрочене повторення.
Існують загальні закономірності дидактики, властиві будь-якому процесу навчання," хоч би де воно не відбувалося:
§ виховуючий характер навчання;
§ цілеспрямована взаємодія, співпраця, співтворчість трьох компонентів — учня, учителя, змісту освіти;
§ активність учнів у процесі навчання, включення їх у діяльність;
§ збіг цілей учителя й учня;
§ залежність між метою, змістом, формою і методами навчання.
Отже, дидактичні закономірності специфічні, пов'язані з іншими науками, які постачають дидактиці "будівельний матеріал".
Тема 7. Зміст освіти в національній школі
1. Наукові основи визначення змісту освіти та шляхи його вдосконалення відповідно до Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту"
2. Історія реформування змісту шкільної освіти (з 20-х років XX століття)
3. Основні принципи реформування змісту сучасної шкільної освіти
4. Структура шкільного змісту освіти
5. Державні стандарти загальноосвітньої підготовки учнів
6. Характеристика навчальних планів, програм і підручників національної школи
7. Взаємозв'язок загальної, політехнічної і професійної освіти
Тема 8. Форми організації навчання