Міністерство освіти і науки України, правління Національної спілки письменників, Національної спілки композиторів та Українського фонду культури розробили положення про рух учнівської молоді України за збереження і примноження традицій, звичаїв і обрядів народу. Рух розпочався ще 1 вересня 1990 р. у всіх загальноосвітніх школах України уроком народознавства.
Основна мета руху полягає у вихованні учнів на традиціях, звичаях, фольклорних джерелах свого народу, рідного краю, національної культури як української, так і тих народів, які проживають на території України.
Програма руху передбачає забезпечення комплексу заходів, спрямованих на глибоке вивчення рідної мови, історії свого краю, пам'яток історії культури та природи, коріння свого роду, пісенно-поетичної спадщини, традицій, обрядів, звичаїв, вірувань, ворожінь свого краю.
У загальноосвітніх школах, позашкільних закладах створені первинні осередки руху, до яких входять різноманітні об'єднання, клуби, студії, художні майстерні, краєзнавчі музеї, виконавські колективи.
Орієнтовні напрями діяльності руху:
1. Рідна мова — пісня солов'їна.
2. Мій край — моя історія жива.
3. Роде наш красний...
4. Струни серця (народне ремесло, мистецтво).
5. Кришталеві джерела (обряди, свята, ігри).
Учителі, класні керівники, керівники гуртків, клубів успішно використовують різні форми роботи за цими напрямами.
Рідна мова — пісня солов'їна:
о вивчення діалектів рідного краю;
о створення рукописних етнографічних словників свого регіону;
о організація та проведення експедиції "У глибину віків", пошук стародавніх книг, запис легенд, притч, повернення забутих імен, назв;
о підготовка і видання "Книги пам'яті", створення серій видань "Казки мого села", "Приказки й прислів'я", загадки, ворожіння, "Заклинання мого краю";
о організація пересувних виставок "Моя мова — мова материнська";
о розробка туристсько-краєзнавчих маршрутів, пов'язаних із життям і діяльністю майстрів українського слова.
Мій край — моя Історія жива:
о похід учнівської молоді під девізом "Ми родом з України", спрямований на глибоке вивчення і осмислення історії Київської Русі, історії України, історії різних регіонів Української держави;
о. походи "Козацькими стежками", "Тарасовими шляхами";
о знайомство з іменами національних героїв визвольного руху, Другої світової війни;
о ушанування ветеранів війни і праці, виявлення милосердя до хворих і престарілих людей, догляд могил;
о вивчення нерозкритих сторінок історії України, пов'язаних з роками сталінських репресій, голодомору 30-х р.;
о вивчення традицій національної пісенної культури, народної архітектури, національного побуту й одягу, речей домашнього вжитку, ремесел;
о вивчення природи рідного краю, історії землеробства, природокористування в селі, місті, відтворення типового українського озеленення, усвідомлення їх важливого значення в житті українського народу;
о вивчення традицій, обрядів, звичаїв різних національностей, які проживають в Україні;
о створення краєзнавчих музеїв, кімнат-музеїв, світлиць, музеїв національного одягу, українського рушника, побутово-етнографічних музеїв.
Роде наш красний, роде наш прекрасний
З метою вивчення свого родоводу по батьківській та материнській лініях, свого генетичного коріння:
о етнографічно-пошукова робота з вивчення історії своєї родини, сподвижницької діяльності своїх дідів і прадідів;
о свята в колі рідних, друзів: "І на тім рушничкові...", "Роде наш красний", "Козацькому роду нема переводу";
о сімейні свята "З бабусиної скрині", "Кольори мого народу";
о створення музеїв матері;
о святкування Дня Матері, 8 Березня.
Струни серця:
о створення гуртків, студій, майстерень для прилучення учнів до народних промислів і ремесел;
о організація продажу національних іграшок, сувенірів, виробів декоративно-прикладного мистецтва;
о створення дитячих, козацьких та сімейних фольклорних колективів;
о запис старовинних пісень, легенд;
о проведення фольклорних свят, народних обрядів краю;
о рукописи, альманахи "Сійся, родися..." (колядки, щедрівки), "Ой на Івана та й на Купала...", "Калиновий цвіт" (веснянки, гаївки).
Кришталеві джерела:
о вивчення історії обрядів і свят кожної пори року: колядок, щедрівок, зажинок, обжинок; свят першої борозни, Івана Купала; русалківських народних вірувань, ворожінь; секретів народної медицини;
о створення ділянок лікарських рослин;
о збирання рецептів народної медицини;
о вивчення народної кулінарії, збирання рецептів приготування страв, випікання хліба;
о виявлення старожилів, які пам'ятають народні думи, звичаї, обряди, приказки, прислів'я.
У Рівненській області вже склався певний передовий досвід народознавчої роботи, зокрема в ЗОНІ №24 м. Рівного (шкільне свято "Без верби і калини — нема України"); Обарівській ЗОШ Рівненського району (народне свято "Ой на Івана та й на Купала"); Млинівській ЗОШ №1 (спільна робота школи, сім'ї, громадськості і трудових колективів у вихованні учнівської молоді); у Палаці дітей та молоді м. Рівне (оновлення змісту, форм і методів позашкільної роботи з учнівською молоддю та розвиток творчих здібностей учнів).
Цей та інший досвід виховання вивчався обласними та державними органами освіти і успішно впроваджується в навчальних закладах.
1. З історії інституту класних керівників
2. Цільові програми діяльності класного керівника в нових умовах
3. Критерії готовності класного керівника до виховної роботи
4. Професіограма класного керівника
5. Робота класного керівника з формування учнівського колективу
6. Класний керівник — координатор виховних впливів школи, сім'ї, громадськості. Концепція "Сім'я і родинне виховання"
Тема 4. Форми організації виховної роботи
1. Підходи у вихованні як педагогічні категорії
2. Зміст позаурочної та позашкільної виховної роботи