Педагогіка - Максимюк С.П. - 3. Критерії готовності класного керівника до виховної роботи

Класний керівник повинен знати:

о сутність і закономірності розвитку особистості, анатомо-фізіологічні, психологічні та вікові особливості вихованців;

о діагностику і методи визначення рівнів вихованості дітей;

о теорію і методику національного виховання, специфіку роботи класного керівника, вихователя групи продовженого дня, вихователя школи-інтернату та дитячого будинку; дитячі громадські організації, виховну роботу в дитячих-клубах за інтересами та позашкільних виховних закладах;

о принципи, форми, методи організації виховного впливу на дітей різних вікових груп;

о принципи організації різних дитячих об'єднань, учнівських колективів і керівництва ними.

Класний керівник повинен уміти:

о визначати конкретні завдання виховного впливу, виходячи із загальної мети національного виховання, рівнів вихованості дитячого колективу і умов довкілля;

о реалізувати принципи національного виховання;

о володіти формами і методами педагогічної діагностики, прогнозування;

о регулювати і коректувати міжособистісні стосунки в дитячих та юнацьких колективах, проводити в них профілактику розмежування, дезінтеграції, конфронтації;

о застосовувати принципи наукової організації праці, володіти методами управління дитячими колективами;

о робити ефективним учнівське самоврядування;

о формувати гуманні стосунки з учнями на рівні співпраці і співтворчості з урахуванням національних традицій, соціального оточення;

о об'єднувати виховні зусилля вчителів і вихователів, що працюють у класі;

о налагоджувати постійні педагогічні стосунки з батьками вихованців;

о вести педагогічну пропаганду, об'єднувати зусилля школи, сім'ї, громадськості;

о організовувати з дітьми, підлітками, молоддю різні види виховної роботи, дозвілля дітей, гуртки художньої самодіяльності, спортивні секції, попереджувати дитячий травматизм;

о сприяти самовихованню учнів, саморозвитку їхніх суспільно ціннісних якостей, створенню умов для самореалізації дитини як неповторної індивідуальності;

о уміло використовувати у виховній роботі духовні надбання рідного народу, усну народну творчість, культур-но-національні традиції української етнопедагогіки;

о аналізувати, узагальнювати і використовувати досягнення педагогічної науки, передовий педагогічний досвід. Систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію. Застосовувати раціональні прийоми пошуку, відбору і використання педагогічної інформації.

Діагностико прогнозуючі вміння:

о аналізувати нормативні документи, педагогічну літературу, визначати мету, завдання виховної роботи в класі;

о прогнозувати розвиток особистості школярів;

о впроваджувати у практику передовий педагогічний досвід з національного виховання;

о формувати громадську думку в учнівському колективі;

О інтегрувати виховний вплив школи, громадськості, батьків;

о використовувати ефективні форми і методи роботи з батьками.

Контрольно-коректуючі уміння:

о контролювати виконання Правил для учнів, єдиних вимог і доручень, організовувати чергування в класі, проведення КТС, виконання шкільного режиму, домашніх завдань, самоосвітну та самовиховання школярів;

о аналізувати розвиток пізнавальних інтересів учнів, результати індивідуальної роботи з ними;

о аналізувати виконання плану виховної роботи, здійснювати проміжний аналіз результатів діяльності, вихованості учнів і розвитку класного колективу.

4. Професіограма класного керівника

Класний керівник повинен бути здатним до:

1. Вивчення особистостей учнів та ступеня розвитку класного колективу:

о вивчення змісту роботи з вивчення вихованості учнів: (соціальна спрямованість особистості, громадська активність, характер виконання обов'язків, рівень морального розвитку, місце учня в колективі, сфера спілкування в иозаурочний час, сім'я учня, встановлення дружніх контактів з учнем, допомога в реалізації його особистості);

о застосування методів визначення вихованості учнів: психолого-педагогічні спостереження, анкетування,, тестування, метод соціометрії, узагальнення незалежних характеристик, вивчення шкільної документації, громадської думки учнівського колективу, відгуків батьків, учителів;

о вивчення та визначення рівня розвитку учнівського колективу: мобільність учнів класу під час виконання доручень, колективних справ, прагнення до творчості, рівень активності кожного учня, рівень розвитку самостійності, ініціативності, відповідальності, морально-психологічний клімат колективу.

2. Формування, організації і розвитку класного колективу. Висувати перспективи, зацікавлювати й об'єднувати учнів; організовувати виховуючу і розвиваючу діяльність учнів (визначати виховні завдання, допомагати в проведенні-колективних справ, зосередити увагу на результатах діяльності, контролювати та оцінювати виконання справи, стимулювати діяльність, здійснювати профорієнтацію учнів, розвивати їх художню творчість тощо).

3. Розвиток пізнавальної активності, підвищення рівня знань. Стимулювати і коригувати позаурочну пізнавальну діяльність учнів; виховувати відповідальність за навчальну працю; готувати і проводити усні журнали, конкурси, турніри, олімпіади, конференції, лекторії тощо; підвищувати культуру навчальної праці; координувати дії вчителів-предметників; залучати недисциплінованих учнів до справ класу; залучати батьків до роботи з підвищення якості знань учнів.

4. Зміцнення трудової, навчальної і громадської дисципліни. Застосовувати педагогічно-доцільні форми і методи виховання дисципліни,. роз'яснювати норми і правила поведінки, застосовувати методи стимулювання і корекції поведінки, виховувати культуру поведінки, сприяти поліпшенню правової освіти, здійснювати профілактичну роботу з учнями, схильними до правопорушень.

5. Підготовка учнів до самоврядування. Грамотно керувати діяльністю учнів, готувати їх до самоврядування, розширювати функції самоврядування, рекомендувати суспільно значущі й цікаві КТС, чітко визначати обов'язки, створювати первинні об'єднання, складати плани роботи, продумувати захоплення учнів, зміцнювати і розвивати колективні традиції, контролювати виконання єдиних педагогічних вимог, організовувати навчання органів самоврядування, будувати взаємини між органами самоврядування, колективом учнів і вчителями на ідеях співпраці.

6. Запобігання правопорушенням та злочинам. Пропагувати знання про шкідливість алкоголізму, куріння, наркоманії, токсикоманії для організму людини, сім'ї, суспільства, включати в діяльність класу і школи дітей, яких важко виховувати, розвивати гуманні почуття учнів, створювати в колективі атмосферу доброзичливості, формувати громадську думку про негативні якості та вчинки учнів, поширювати нові традиції, формувати потребу в здоровому способі життя, проводити індивідуальну роботу з педагогічно занедбаними дітьми, спільно працювати з органами охорони здоров'я, внутрішніх справ, батьками та широкою громадськістю щодо профілактики правопорушень та злочинів.

7. Планування виховної роботи. Складати план роботи, визначати систему конкретних виховних справ та засобів впливу на учнів і колектив, аналізувати результати виховної роботи за попередній період, вивчати фактори, що перешкоджають ефективності виховної роботи. Плануючи виховну роботу, дотримуватися таких вимог: цілеспрямованість плану, наявність виховних завдань, різноманітність видів і форм діяльності, продуманість матеріально-технічного оснащення виховного процесу, зв'язок плану з життям та погодження його з учнями.

8. Збагачення ефективності виховного процесу. Виробляти єдині педагогічні вимоги до учнів, діагностувати виховний процес, проводити "малі педради" за участю учнів, вивчати вікові та індивідуальні особливості учнів, рівні їх вихованості, залучати учнів у гуртки, клуби, секції тощо, організовувати дозвілля учнів, залучати батьків до виховної роботи.

9. Організації роботи з батьками. Надавати допомогу батькам у сімейному вихованні, підвищувати педагогічну культуру батьків, організовувати педагогічні практикуми і педагогічний всеобуч батьків, вивчати умови виховання дітей у сім'ї, відвідувати дітей дома, організовувати сучасні форми роботи з батьками: вивчення родоводу, "творчий портрет сім'ї", "щасливий випадок", "батьківський трикутник", проводити батьківські конференції, збори, пропагувати кращий досвід сімейного виховання, організовувати роботу батьківського комітету, ради батьків.