У світі Англія вважається найавторитетнішою державою в шкільній і вищій освіті. В Англії система обов'язкової шкільної освіти охоплює дітей від 5 до 16 років (11 років). Строк навчання в загальноосвітній школі —- 13 років. У державі діє система безкоштовної загальної освіти для всіх дітей. Вона реалізується через муніципальні школи. Поряд з ними існують приватні навчальні заклади, у яких навчання платне. Тривалість навчального року — 38 тижнів. Навчальний рік розділений на триместри, які поділяються канікулами. Літні канікули тривають 6 тижнів, різдвяні — 2 тижні, пасхальні — З тижні. У середині триместрів передбачена тижнева перерва. Навчальний тиждень триває 5 днів, а навчальний день — з 9.00 до 15.30 з обідньою перервою і ранковою молитвою.
Остання освітня реформа в цій країні відбулася у 1988 році. У результаті реформи період обов'язкової освіти поділяється на 4 стадії: з 5 до 7 років, з 7 до 11 років, з 11 до 14 років, з 14 до 16 років.
Початкова освіта охоплює перші дві стадії; школа для малюків і молодші класи школи. Діти групуються у класи за віком. Урок триває від 15 до 45 хвилин. У початковій школі найбільше часу приділяється вивченню англійської мови, на другому місці — фізичне виховання. Значне місце займають ручна праця і мистецтво. Останні навчальні години розподілені між уроками арифметики, історії, географії, природознавства і релігії.
Середня освіта представлена об'єднаними школами для 11 (12)—15-річних, граматичною і сучасною для 15—17(18)-річних. Обов'язкову освіту представляють об'єднані школи. У них приблизно половину навчальних годин складає так зване ядро — обов'язкові базові дисципліни: англійська мова і література, математика, релігія, природознавство. Друга половина навчальних годин складається з "пакетів" предметів, які учні вивчають за власним вибором. Таким чином, діє підготовка учнів до подальшого навчання у коледжах і відбувається їхня професійна орієнтація.
Досягнувши 14 років, учні мають право вступати до професійних шкіл, а після 16 років вони можуть продовжувати освіту в граматичній школі, коледжі. що завершують шкільну освіту, йти працювати чи далі навчатися в коледжах вищої освіти, університеті.
У Німеччині шкільна освіта триває 13 років. У цій країні існують громадські і приватні школи. Держава гарантує безкоштовне обов'язкове 9-річне навчання в суспільних навчальних закладах. Система шкільної освіти має 4-ступеневий рівень: початкова школа, основна школа, реальне училище, гімназія. Навчання у початковій школі починається з 6-ти років і триває чотири роки — з першого по четвертий класи. Під час навчання в початковій школі діти вивчають німецьку мову, читання, краєзнавство та навколишній світ, музику і рух, художнє виховання, прикладну творчість.
Після закінчення початкової школи навчання продовжується в основній школі, у реальному училищі або в гімназії. Ці типи шкіл різняться за метою, призначенням; рівнем загальної освіти. В основній школі в Німеччині (5—10 класи) навчається приблизно 50 відсотків підлітків відповідного віку. У цьому типі шкіл діти набувають неповну загальну і в подальшому професійну освіту.
У реальному училищі (5—10 або 7—10 класи) дається неповна загальна освіта професійно-практичної спрямованості, вивчаються фізика, хімія, біологія, іноземні мови та інші академічні дисципліни. У навчальних закладах цього типу існує система учнівства на підприємствах. Учні, здобуваючи освіту в навчальному закладі, навчаються і на підприємствах: перший день у школі; 4 — на підприємстві. Випускники реального училища мають право вступати в середніх а потім у вищі професійно-технічні навчальні заклади. Навчання у реальних училищах сплачують профільні підприємства і частково — держава.
У гімназії Німеччини учні навчаються з 5-ого по 13-ий або з 7-ого по 13-ий класи. Навчання в ній дає повну середню освіту і право вступу до вищих навчальних закладів (університетів). Обов'язковими навчальними дисциплінами в гімназії є німецька мова та література, географія, історія, математика, біологія, фізичне виховання, музика, релігія. Залежно від профілю гімназії вивчаються й інші предмети.
У середній освіті цікавим є те, що поряд з базовими дисциплінами включена значна кількість курсів за вибором. Гімназії нараховують шість основних профілів: технічний, сільськогосподарський, техніко-технологічний, суспільно-науковий, музичний, комунального господарства. На молодшому ступені гімназисти вибирають один з "пакетів" навчальних дисциплін, і він стає для них обов'язковим. Але, крім цього, учні мають право вибирати елективні курси, що постійно оновлюються і коректуються. А в об'єднаній школі розроблено два типи програм: для кооперативних та інтегрованих об'єднаних шкіл, В інтегрованій школі діти навчаються за єдиною програмою, освоєння якої відбувається індивідуалізовано для кожного учня. А в кооперативній школі програма враховує обов'язкові предмети і предмети за вибором. Таким чином, можна зробити висновок, що діти Німеччини можуть вибрати ту модель навчання, яка їх більше влаштовує.
Діти Франції навчаються 11 років у школі: з 6-ти до 17-ти років. Шкільна освіта складається з початкової (елементарної) школи, коледжів (або технічних профільних курсів), навчання триває 3—4 роки; ліцеї завершують середню освіту (ліцеї, професійні ліцеї, центри виробничого учнівства, курс професійного бакалавріату).
У Франції обов'язкова безкоштовна десятирічна середня освіта дітей з 6 до 16 років. У цій країні існують державні, муніципальні і приватні школи. Система шкільної освіти Франції включає в себе початкову школу (елементарну), навчання в якій починається з шести і триває до 11 років (з 1-го до 6-го класу), і середню, що складається з двох циклів: чотирирічний коледж і дво—трирічний ліцей. Тобто, щоб здобути повну середню освіту у Франції, учні навчаються 12—13 років.
В елементарній школі діти освоюють такі предмети, як французька мова, історія, географія, математика, суспільне виховання, природознавство, технологія, художнє виховання, фізична і спортивна підготовка. Шостий клас елементарної школи називається оглядовим курсом. У ньому підбиваються підсумки навчання в початковій школі. У ньому уточнюються основні знання, поняття, що освоєні учнями в період з 1-го по 6-й класи і які будуть базою для подальшого навчання в коледжі.
Під час навчання в коледжі (7—10 класи) учні вивчають французьку, іноземні мови, економіку, біологію та. геологію, історію, географію, художнє виховання, музику, малювання, фізичну та спортивну підготовку. Цікаво, що математика як самостійний предмет відсутня в цих класах. Вона закладена в предмет економіки, але на елементарному рівні. Коледж завершує собою обов'язкову, але неповну середню освіту.
Повна середня освіта представлена трьома типами шкіл: загальноосвітній, технологічний та професійний ліцеї. Усі вони мають декілька секцій (гуманітарна, соціально-економічна, науково-природнича, технологічна, виробничі технології, управління, інформатика тощо), що визначають профіль диплома для випускників (бакалаврів). Навчання в ліцеї охоплює учнів 15—17 років. У ньому навчаються з 10 по 12,13 класи, тобто два—три роки. Навчання в ліцеї поділяється на два етапи: 1-й рік навчання, старші класи. На першому році навчання в ліцеї учні вивчають французьку мову, іноземну мову, математику, природознавство, фізичні науки, історію, географію, освоюють фізичну спортивну підготовку. Посвідчення про закінчення цього етапу ліцею підтверджує про набуття учнями повної середньої освіти.
Професійна освіта здійснюється в системі учнівства і професійному ліцеї. В останньому учні набувають загальноосвітніх знань і професії кваліфікованого робітника. У навчальних закладах шкільного типу Франції практикуються обов'язкові для всіх програми: французька мова, історія, географія, перша іноземна мова, математика, фізичні науки, фізичне виховання. Але поряд з цією програмою пропонуються програми модульного типу, за якими можна вивчати предмети програми бакалаврі ату: філософія-література, економіка-соціологія, математика-фізика, математика-природознавство, математика-технологія, астрономія-техніка, індустрія, соціальні науки, музика, геологія, інформатика і т. ін. Такі програми постійно оновлюються і коректуються у змісті і обсязі вивчення.
У Сполучених Штатах Америки розпочалася освітня реформа на початку 60-х років. Програми для початкової школи змінювалися під впливом концепції "загальних навичок", які включали навички читання, письма, рахування, уявлення про соціально-політичний устрій США, норми суспільної поведінки, географію, природу, її охорону. Протягом 60—90 років розроблялися навчальні програми, адекватні вимогам такої концепції.
У 1961 році розпочалася реформа у молодших і старших середніх школах. Нові програми були зорієнтовані на інтелектуальну еліту учнів і будувалися за принципом "п'яти базисів". Це означає, що в середню освіту введено п'ять базисних предметів, які вивчалися у різному обсязі в молодшій і старшій середній школах. Так, англійська мова і література вивчалися чотири роки (один рік — у молодшій, три роки — у старшій), природознавство — 3 роки у старшій школі, соціальні науки — 3 роки у старшій школі, комп'ютерне навчання — 0,5 року в старшій середній школі. Кожен предмет складається з декількох частин. Так, математика включає алгебру, геометрію, тригонометрію, інформатику, діловодство. З усіх п'яти циклів предметів пропонувалися нові курси з повною і скороченою програмами. Ці курси предметів почали носити елективний характер. Тож учні вивчали обраний обсяг знань. Але з часом з'ясувалося, що принцип елективності добре працює лише стосовно старшої середньої школи і дітей з високим ступенем IQ. Тому така модель програм у вигляді базового ядра і численних елективних курсів насправді вела до зниження освітнього рівня, розмивання систематичної загальної освіти. Тому в 1982 році у державний стандарт почали повертатися в розряд базисних додаткові навчальні курси. Але й сьогодні рано говорити про те, наскільки успішною є сучасна освітня модель цієї країни.
4. Оцінювання успішності учнів у зарубіжній школі
Частина 4. Школознавство
Тема 1. Наукові основи управління сучасною школою
1. Суть процесу управління, його структура
2. Принципи управління освітою і школою
3. Органи освіти: їхні функції і структура
4. Управління школою. Функції управління та функції керівників школи
5. Громадське самоврядування в школі. Рада школи
6. Організація внутрішкільного контролю