Виявлення радіаційної обстановки методом прогнозування — це перший етап роботи. У цій оцінці використовують інформацію про ядерні вибухи і дані про напрямки і швидкості вітру. Така оцінка дає можливість орієнтовно визначити вплив радіоактивного забруднення місцевості на дієздатність рятувальних формувань, можливість функціонування об'єкта народного господарства, вибрати найбільш доцільні способи дій на забрудненій місцевості, намітити заходи протирадіаційного захисту, а також дати завдання для ведення радіаційної розвідки.
Таблиця 35. Радіуси зон забруднення в районі наземного вибуху з навітряної сторони, м
Потужність вибуху, Мт | Зони забруднення | Потужність вибуху, Мт | Зони забруднення | ||||
А | В | В | А | Б | В | ||
0,02 | 735 | 450 | 340 | 0,2 | 1070 | 735 | 595 |
0,05 | 865 | 560 | 430 | 0,5 | 1220 | 865 | 710 |
0,10 | 970 | 645 | 510 | 1,0 | 1290 | 930 | 770 |
Таблиця 36. Розміри зони радіоактивного забруднення при ядерних вибухах різної потужності і швидкостях середнього вітру
Потужність вибуху, Мт | Швидкість середнього вітру, км/год | Розміри зон і еталонний рівень радіації, км | ||
А — 8 Р/год | Б — 80 Р/год | В — 240 Р/год | ||
0,1 | 25 | 116—12 | 49—6,1 | 31—4 |
50 | 150—14 | 60—6,4 | 35—3,9 | |
75 | 175—15 | 64—6,3 | 35—3,8 | |
0,2 | 25 | 157—15 | 67—7,8 | 43—5,3 |
50 | 200—18 | 83—8,3 | 50—5,3 | |
75 | 233—20 | 90—8,4 | 50—5,0 | |
0,3 | 25 | 190—18 | 80—8,0 | 52—6,0 |
50 | 240—21 | 98—9,6 | 60—6.2 | |
75 | 275—23 | 100—9,'8 | 60—6,0 | |
0,5 | 25 | 231—21 | 100—10 | 65—7,4 |
50 | 300—25 | 121—12 | 78—7,7 | |
75 | 340—27 | 140—13,5 | 83—7,7 | |
1,0 | 25 | 309—20 | 132—13,0 | 83—9,5 |
50 | 402—31 | 170—15,0 | 109—10,0 | |
75 | 466—34 | 192—16,0 | 118—10,0 | |
2,0 | 25 | 413—32 | 182—17 | 121—12 |
50 | 536—39 | 231—19,6 | 149—13 | |
75 | 626—43 | 262—21 | 165—13 | |
3,0 | 25 | 495—37 | 218—19 | 145—14 |
50 | 630—45 | 275—23 | 180—15 | |
75 | 750—50 | 310—24 | 200—16 | |
5,0 | 25 | 772—52 | 343—27 | 225—19 |
50 | 920—58 | 393—28 | 253—20 | |
75 | 1035—62 | 436—30 | 270—20 | |
* Перша група чисел — довжина зони, друга — ширина.
Оцінка проводиться в такій послідовності: визначають розміри зон радіоактивного забруднення; наносять на карту (схему) зони радіоактивного забруднення; розраховують час випадання радіоактивних речовин.
Розміри зон радіоактивного забруднення визначають за допомогою таблиць, радіаційних і розрахункових лінійок.
При нанесенні на карту (схему) зон радіоактивного забруднення спочатку накреслюють центр ядерного вибуху. Зверху, зліва від нього, записують: у чисельнику — вид вибуху і потужність, у знаменнику — час і дату вибуху. Користуючись даними довідкових таблиць, потрібно нанести межу зони забруднення в районі вибуху, враховуючи його потужність (табл. 35). Потім від центру вибуху провести пряму лінію — вісь сліду, що відповідає напрямку руху середнього вітру. Відкласти довжину і ширину кожної зони забруднення за даними табл. 36. Від кола зони забруднення, враховуючи ширину і довжину нанести зони, кожна певного кольору: зона А — синя, зона Б — зелена, зона В — коричнева, зона Г — чорна. Зони позначають з урахуванням масштабу карти (рис. 23).
Рис. 23. Схема прогнозу зон радіоактивного забруднення ядерного вибуху
Час випадання радіоактивних речовин визначають за формулою
де R — відстань від центру вибуху до даного об'єкта або населеного пункту, км; v — швидкість середнього вітру, км/год.
Другий етап роботи — це виявлення фактичної радіаційної обстановки та її оцінка. На основі даних, одержаних від радіаційної розвідки, орган управління цивільного захисту і командири формувань оцінюють радіаційну обстановку.
Радіаційна обстановка визначається безпосередньо на об'єкті, навколо нього, на маршрутах висування сил цивільного захисту, а також у районі евакуації, уточнюється імовірний час початку випадання радіоактивних речовин.
Радіаційна обстановка характеризується масштабами і характером радіоактивного забруднення. Основними показниками ступеня небезпеки радіоактивного забруднення для населення є розміри зон радіоактивного забруднення і рівні радіації. Проте оцінюючи вплив радіоактивного забруднення на дії рятувальних формувань цивільного захисту і життєдіяльність населення, необхідно обов'язково враховувати і ступінь захищеності людей від радіоактивних випромінювань.
Оцінка радіаційної обстановки — це розв'язання основних завдань різних варіантів дій рятувальних служб цивільного захисту, а також виробничої діяльності об'єктів і галузей виробництва в умовах радіоактивного забруднення, аналіз одержаних результатів і вибір найбільш доцільних варіантів дій, які б виключали радіаційне ураження людей, сільськогосподарських тварин і забруднення радіоізотопами урожаю, продуктів і води.
Для оцінки радіаційної обстановки в населеному пункті й на виробничому об'єкті за даними розвідки необхідні такі вихідні дані.
1. Час ядерного вибуху, від якого виникло радіоактивне забруднення. Ці дані можна одержати з відділу питань НС та цивільного захисту населення району, області або методом розрахунку.
2. Рівні радіації на об'єкті та час їх випромінювання. Через те, що заміри рівнів радіації на об'єкті проводяться неодночасно, доцільно під час оцінки радіаційної обстановки значення рівнів радіації привести до 1 год після ядерного вибуху.
3. Значення коефіцієнтів ослаблення радіації будовами, спорудами, сховищами, укриттями, транспортними засобами. Для цього можна використати середні значення коефіцієнтів ослаблення, одержані розрахунково. Але надійніше після випадання радіоактивних речовин уточнити ці коефіцієнти замірюванням рівнів радіації всередині будинку (споруди), де будуть знаходитися люди, і на відкритій місцевості на відстані 20—ЗО м від будинку (споруди):
де Рвідкр — рівень радіації на відкритій місцевості; Рбуд — рівень радіації в будинку (споруді).
Інтервал між двома замірюваннями не повинен перебільшувати 2—3 хв.
4. Допустимі дози опромінення встановлюють залежно від конкретної обстановки, характеру завдання, яке будуть виконувати рятувальні формування. Необхідно враховувати, яке опромінення може бути одержане — одноразове чи багаторазове.
Слід враховувати те, що спочатку накопичення дози опромінення відбувається інтенсивніше, тому встановлену дозу перші чотири доби необхідно ділити у відповідній пропорції.
Кінцевим етапом оцінки радіаційної обстановки є висновки начальника цивільного захисту об'єкта про вплив радіоактивного забруднення на виробничу діяльність об'єкта, ведення рятувальних і невідкладних робіт на об'єкті, проведення виробничих робіт; найбільш доцільний варіант дій формувань при перетинанні зон і веденні рятувальних робіт на об'єкті: заходи захисту населення і особового складу формувань; кому і які необхідно дати розпорядження з метою забезпечення дій формувань в умовах радіоактивного забруднення; заходи захисту населення, тварин, рослин, врожаю, продуктів, сировини, кормів, вододжерел; визначення сил і засобів для ліквідації наслідків радіоактивного забруднення; заявка для завезення необхідних засобів.
Висновки з оцінки радіаційної обстановки знаходять відображення в рішенні начальника цивільного захисту для організації рятувальних і невідкладних робіт і є основою для організації захисту особового складу рятувальних формувань і населення в умовах радіоактивного забруднення.
Оцінюючи обстановку, можна користуватись формулами, спеціальними таблицями, графіками, лінійками: дозиметричною (ДЛ), радіаційними (РЛ-І, РЛ-3), розрахунковою лінійкою, обчислювальною технікою.
Розглянемо рішення конкретних задач з оцінки радіаційної обстановки.
1. Приведення рівнів радіації до одного часу після вибуху та визначення рівня радіації на заданий час. Основою для розв'язання радіаційних задач є карта з нанесеними значеннями потужностей доз випромінювання на місцевості, межами зон забруднення, розміщення населених пунктів і об'єктів. Район забруднення радіоактивними речовинами умовно ділиться на підвітряну і навітряну сторони.
Підвітряна сторона включає слід хмари і підвітряну половину зон забруднення в районі вибуху. Друга половина зон забруднення в районі вибуху відноситься до навітряної сторони. У подальшому для стислості вся підвітряна сторона району забруднення буде називатися слідом хмари.
Для нанесення зон радіоактивного забруднення необхідно виміряти рівні радіації у кількох точках. Ці заміри будуть зроблені у різний час. У результаті розпаду радіоактивних речовин поступово знижується (спадає) рівень радіації. Тому необхідно виміряні рівні радіації привести до одного часу, тобто на 1 год після вибуху (до еталонного рівня). Тільки після цього можна наносити зони забруднення на карту.
Задача 1. На об'єкті через 2 год після ядерного вибуху рівень радіації Р дорівнював 25 Р/год. Визначити, яким був рівень радіації через 1 год після вибуху Р0.
Розв'язок. У табл. 37 у графі "Час (і)" який пройшов після вибуху" знаходимо проти цифри 2 відношення Р/РОУ яке дорівнює 230: Р/Р0= 2,30; Р0= ~Р · 2,30 = 57,5 Р/год.
Таблиця 37. Коефіцієнти перерахунку рівнів радіації на різний час після вибуху
Час, який пройшов після вибуху, год | К,Р/Р0 | Час, який пройшов після вибуху,год | К,Р/Р0 | Час, який пройшов після вибуху, год | К. Р/Р* |
1 | 1,0 | 10 | 15,85 | 72 | 169,3 |
2 | 2,30 | 12 | 19,72 | 96 | 239,2 |
3 | 3,74 | 14 | 23,73 | 120 | 312,6 |
4 | 5,28 | 16 | 27,86 | 144 | 389,1 |
5 | 6,90 | 18 | 32,08 | 168 | 468,1 |
6 | 8,59 | 20 | 36,41 | 192 | 549,5 |
7 | 10,33 | 22 | 40,83 | 216 | 633,0 |
8 | 12,13 | 24 | 45,31 | 240 | 718,0 |
9 | 13,96 | 48 | 104,1 | 264 | 805,2 |
Примітка. Коефіцієнт К показує в скільки разів зменшився рівень радіації (потужність дози) за час від 1 год після вибуху до моменту даного вимірювання.
Відповідь. Рівень радіації через 1 год після вибуху дорівнював 57,5 Р/год.
Задача 2. На об'єкті через 5 год після ядерного вибуху рівень радіації дорівнював 120 Р/год. Визначити рівень радіації через 12 год після вибуху.
Розв'язок. У табл. 37 знаходимо відношення, що відповідає 5 і 12 год після вибуху:
Шляхом складання звичайної пропорції знаходимо рівень радіації через 12 год після вибуху:
Р12= Р5 · 6,9/19,72 = 120 · 6,9/19,72 = 42 Р/год.
Відповідь. Рівень радіації через 12 год після вибуху дорівнював 42 Р/год.
Рівень радіації на будь-який час після вибуху можна визначити і за допомогою графіка (рис. 24). Для цього знайти на осі абсцис цей час, на осі ординат — виміряний рівень радіації (наприклад, 3 Р/год на 10 год). Знайти на графіку точку, яка відповідає цим значенням. Через знайдену точку провести пряму від однієї осі до другої р/год під кутом 50° до осі абсцис, застосовуючи для цього косі лінії.
Для визначення рівня радіації треба на осі абсцис знайти необхідний час, спроектувати на отриману пряму точку перетину осей, потім спроектувати на вісь ординат і знайти відповідь (наприклад, рівень радіації на другу добу становитиме 0,5 Р/год). Графік можна використовувати для розв'язування зворотної задачі.
2. Визначення часу ядерного вибуху. Якщо час ядерного вибуху не відомий, його можна визначити за швидкістю зниження рівня радіації. Для цього у будь-якій точці місцевості необхідно виміряти два рази рівень радіації з інтервалом (у хвилинах або годинах). За одержаним відношенням рівнів радіації при другому і першому вимірюванні Р2/Р1 і проміжку часу між вимірюваннями (табл. 38) визначити час з моменту вибуху до другого вимірювання.
Рис. 24. Графік для визначення рівня радіації на будь-який час після вибуху
Таблиця 38. Час після вибуху залежно від співвідношення виміряних на місцевості рівнів радіації і часу між вимірюваннями
Відношення рівня радіації при другому і першому вимірюванні, Р2/Р1 | Час між двома вимірюваннями (t2—t1) | |||||||
Хвилини | Години | |||||||
20 | 30 | 1 | 1 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
0,9 | 4,0 | 6,0 | 12,0 | 24,0 | 36,0 | 48,0 | 60,0 | 144,0 |
0,8 | 2,0 | 3,0 | 6,0 | 12,0 | 18,0 | 24,0 | 30,0 | 72,0 |
0,7 | 1.2 | 2,0 | 4,0 | 8,0 | 12,0 | 16,0 | 20,0 | 48,0 |
0,6 | 1.0 | 1.3 | 3,0 | 6,0 | 9,0 | 12,0 | 15,0 | 34,0 |
0,5 | 0,45 | 1,1 | 2,2 | 4,3 | 7,0 | 9,0 | 12,0 | 28,0 |
0,4 | 0,35 | 0,55 | 1.5 | 3,4 | 5,3 | 7,3 | 9,0 | 22,0 |
0,3 | — | — | 1,35 | 3,1 | 4,4 | 6,3 | 8,0 | 18,0 |
0,2 | — | — | 1,8 | 2,4 | 4,0 | 5,3 | 7,0 | 16,0 |
Задача 3. На території населеного пункту в 10.00 рівень радіації Рі дорівнював 50 Р/год. Через 4 год, тобто о 14.00, у тій же точці рівень радіації Р2 дорівнював 20 Р/год. Визначити час ядерного вибуху.
Розв'язок. Відношення рівня радіації при другому вимірюванні Р2 до рівня радіації при першому вимірюванні Р1
Проміжок часу між двома вимірюваннями:
14.00 - 10.00 = 4.
У табл. 38 на перетині графи "Відношення рівня радіації" при другому і першому вимірюваннях з графою "Час між двома вимірюваннями" (при значенні часу 4 год і відношенні Р2/Р1 = 0,4) знаходимо, що від ядерного вибуху до другого вимірювання пройшло 7 год 30 хв:
14.00-7.30 = 6.30.
Таким чином, вибух стався о 6 год 30 хв.
3. Визначення зон забруднення за виміряним рівнем радіації.
Для визначення зон забруднення потрібні такі вихідні дані: рівні радіації на місцевості й час їх вимірювання. Якщо рівні радіації виміряні у багатьох точках і в різний час, необхідно рівні радіації привести до 1 год після вибуху, після чого, знаючи рівні радіації на зовнішніх межах зон радіоактивного забруднення, нанести їх відповідним кольором на карту. Зони забруднення можна визначити, не роблячи перерахунки на 1 год, а користуючись даними табл. 39.
Таблиця 39. Рівні радіації на межах зон радіоактивного забруднення на різний час після вибуху
Час після вибуху, год | Рівень радіації на межах зон, Р/год | Час після вибуху, год | Рівень радіації на межах зон, Р/год | ||||
А | Б | В | А | Б | B | ||
0,5 | 18 | 180 | 540 | 10 | 0,5 | 5 | 15 |
1 | 8 | 80 | 240 | 12 | 0,4 | 4 | 12 |
2 | 3,5 | 35 | 100 | 18 | 0,3 | 3 | 9 |
3 | 2 | 20 | 60 | 24 | 0,2 | 2 | 6 |
4 | 1,5 | 15 | 45 | 36 | 0,1 | 1 | 3 |
5 | 1 | 10 | 30 | 48 | 0,08 | 0,8 | 2,5 |
6 | 0,9 | 9 | 27 | 72 | 0,05 | 0,5 | 1,5 |
8 | 0,7 | 7 | 20 | ||||
4. Визначення можливих доз опромінення за час перебування на місцевості, забрудненій радіоактивними речовинами. За необхідності проведення рятувальних робіт чи робіт, пов'язаних з виробництвом, слід завчасно розрахувати можливі дози опромінення, які можуть одержати люди при перебуванні на забрудненій радіоактивними речовинами території.
Розрахувати дозу можливого опромінення можна за допомогою лінійок ДЛ, РЛ-1, РЛ-3, формул або таблиць.
Дозу можна визначити за формулою
де Д — доза опромінення; Р — рівень радіації (потужність дози); г — тривалість опромінення.
Але ця формула підходить при сталому рівні радіації. Після Чорнобильської аварії нині на значних територіях спостерігається сталий рівень радіації або такий, що знижується дуже повільно. За допомогою цієї формули можна орієнтовно визначити дози опромінення.
Після ядерного вибуху рівень радіації зменшується не рівномірно, а по експоненціальній кривій, тобто спочатку швидко, а потім все повільніше. Тому, щоб правильно визначити дозу, потрібно часто вимірювати рівень радіації, а це не зручно.
Після випадання радіоактивних речовин протягом першої доби дозу опромінення можна визначити за формулою
де Д — Доза опромінення за будь-який час; Р — максимальний рівень радіації на час tвип; tвип — час закінчення формування сліду радіоактивного забруднення, коли рівень радіації стабілізувався; tп — початок опромінення після вибуху; tк — кінець опромінення після вибуху.
Таблиця 40. Середні значення коефіцієнтів ослаблення доз радіації К
Будівлі, споруди, транспортні засоби, умови знаходження людей. | |
Розміщення на відкритій місцевості | 1 |
Відкриті щілини, траншеї | 3—4 |
Перекриті щілини | 50 |
Протирадіаційні укриття (ПРУ) | 100 і більше |
Герметичні сховища | 1000 і більше |
Автомобілі, автобуси, вагони вантажні | 2 |
Кабіни тракторів, бульдозерів, екскаваторів, автогрейдерів | 4 |
Виробничі одноповерхові будівлі | 7 |
Житлові кам'яні будинки одноповерхові | 10 |
Підвали | 40 |
Житлові кам'яні будинки двоповерхові | 15 |
Підвали | 100 |
Житлові дерев'яні будинки одноповерхові | 2 |
Підвали | 7 |
Визначення доз опромінення протягом першої доби за період короткочасного перебування в зоні радіоактивного забруднення, а також починаючи з другої доби розрахунки доцільно робити за формулами
де Рср — середній рівень радіації за час опромінення; t — тривалість перебування в зоні забруднення; ІГосл — коефіцієнт ослаблення радіації транспортними засобами, будинками, спорудами. Середній рівень радіації Pep визначають за формулою
де Рп — рівень радіації на початку перебування, Р/год; Рк — рівень радіації в кінці перебування, Р/год.
Задача 4. Через 1 год після вибуху еталонний рівень радіації дорівнював 60 Р/год. Визначити дозу опромінення, одержану механізатором за час роботи на відкритій місцевості, якщо рівень радіації о 8 год дорівнював 20 Р/год, а о 16 год — 10 Р/год.
Розв'язок. У табл. 40 знаходимо коефіцієнт ослаблення радіації кабіною трактора, який дорівнює 4. Механізатор працював: 16 год -8 год = 8 год.
Відповідь. Перебуваючи 8 год у кабіні трактора, механізатор одержав дозу опромінення 30,0 Р.
За допомогою цієї формули можна розраховувати дозу в зонах радіоактивного забруднення (коли необхідно зробити прогноз), якщо відомі тривалість роботи і рівень радіації на будь-який час після вибуху. За допомогою лінійок ДЛ, РЛ-1, РЛ-3 або коефіцієнта К можна розрахувати рівні радіації як на початок опромінення (входу), так і на кінець опромінення (виходу із забрудненої зони).
Значно простіше визначати дозу опромінення за допомогою таблиці. Для цього необхідно знати такі дані: еталонний рівень радіації на об'єкті, час початку роботи (опромінення), який відраховується від часу вибуху, і тривалість роботи (перебування на території забруднення).
У табл. 41 наведені дози радіації для рівня радіації 100 Р/год через 1 год після вибуху. Щоб визначити дози опромінення для інших значень рівнів радіації, необхідно знайдену за таблицею дозу опромінення перемножити на відношення Р/100, де Р — фактичний рівень радіації через 1 год після вибуху.
Задача 5. Через 1 год після вибуху рівень радіації дорівнював 120 Р/год. Визначити дозу опромінення, одержану механізаторами, якщо вони виїдуть на поле через 10 год після вибуху і будуть працювати тракторами із закритими кабінами 8 год.
Розв'язок. За табл. 41 визначаємо дозу при рівні радіації 120 Р/год. На перетині графи "Час початку опромінення" — 10 год і "Тривалість перебування" — 8 год знаходимо 35 Р.
При рівні радіації 120 Р/год доза буде більшою (120/100 = 1,2) у 1,2 раза і дорівнюватиме 35 Р - 1,2 = 42 Р. Коефіцієнт ослаблення радіації кабіною трактора 4. Таким чином, доза опромінення механізаторів становитиме 42/4 = 10,5 Р.
Визначаючи сумарні дози опромінення, одержані людьми неодноразово, необхідно враховувати, що організм до деякої міри відновлює частину ураження, викликаного опроміненням. Проте у перші чотири доби з початку опромінення відновлення не відбувається.
Таблиця 41. Дози радіації, одержані на відкритій місцевості при рівні радіації 100 Р/год через 1 год після вибуху, Р
Після чотирьох діб організм починає боротися з променевим ураженням і з часом ступінь ураження відповідає не початковій дозі, а залишковій від початкової.
Залишкова доза радіації — це доза опромінення у відсотках від одержаної в результаті опромінення дози і не відновлена організмом до даного часу. Залежно від часу опромінення вона становить через 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9,10,11, 12, 13,14 тижнів відповідно 90, 75,60,60,42, 35,30,25, 20,17,15,13,11 і 10 %.
Визначаючи повторне опромінення людей потрібно враховувати дозу залишкового опромінення і нову, одержану дозу.
5. Розрахунок доз радіації, одержаних людьми при подоланні зон забруднення. При подоланні відрізків шляху радіоактивного забруднення, потрібно визначити дозу опромінення при подоланні території радіоактивного забруднення на будь-який заданий час після ядерного вибуху та найбільш доцільний час подолання території забруднення, за який доза опромінення не перебільшувала б встановлену.
Середній рівень радіації (Рср) визначається за сумою виміряних значень рівнів радіації на маршруті руху, поділеною на кількість точок вимірювання.
З метою одержання більш достовірних результатів, визначаючи дози опромінення на маршрутах руху, рівні радіації слід вимірювати через однакові проміжки шляху.
Задача 6. Одержані дані про рівень радіації на маршруті руху формувань об'єкта в перерахунку на 1 год після вибуху, становили 5, 40, 20, ЗО, 5 Р/год. Визначити дозу радіації, яку одержить особовий склад формувань при подоланні сліду через 3 год після ядерного вибуху. Пересування буде здійснюватися на автомобілях зі швидкістю 20 км/год. Довжина шляху 40 км.
Розв'язок. Визначимо середній рівень радіації (Р^р) діленням суми виміряних рівнів радіації на кількість вимірювань:
Тривалість (час) руху через зону забруднення (t) становить
Визначимо час з моменту вибуху до подолання середини зони забруднення.
Подолання почнеться через 3 год після вибуху. У дорозі люди перебуватимуть 2 год. Половину шляху вони пройдуть за 1 год і перетнуть середину зони через 4 год з моменту вибуху.
За даними табл. 37 (див. с. 251) визначимо рівень радіації через 4 год після вибуху:
Р0/Р4 = 5,28; Р4 = Р0: 5,28 = 18 : 5,28 = 3,4 Р/год.
Розраховуємо дозу, яку одержить особовий склад формування цивільного захисту за час подолання сліду, враховуючи коефіцієнт ослаблення радіації автомобілем:
6. Визначення допустимого часу перебування в зоні забруднення при відомому рівні радіації. Допустимий час перебування на забрудненій місцевості визначається тоді, коли доза радіації відома і необхідно знати скільки часу можна перебувати в зоні забруднення, щоб доза радіації не перебільшувала встановлену.
Цей час визначають за даними табл. 42 або радіаційної лінійки РЛ-1, РЛ-3. Вихідними даними є: встановлена доза опромінення, час вибуху і початковий рівень радіації на місцевості при в'їзді на територію.
Задача 7. Ядерний вибух стався о 10.00. Формування отримало завдання прибути в район ведення рятувальних робіт через 2 год після вибуху, де на той час рівень радіації становив 10 Р. Визначити можливий час перебування в зоні забруднення при допустимій дозі опромінення за час роботи 15 Р.
Розв'язок. Знаходимо відношення Д/Р = 15 : 10 = 1,5.
У табл. 42 на перетині вертикальної (Д/Р = 1,5) і горизонтальної (£ = 2) граф знаходимо результат. Час перебування на забрудненій території за даних умов не повинен перевищувати 2,3 год.
7. Визначення допустимого часу початку і тривалості ведення рятувальних робіт при заданій дозі радіації. Оцінюючи вплив радіоактивного забруднення на ведення рятувальних і невідкладних робіт, потрібно виходити з необхідності проведення таких робіт і одночасно вживати всіх заходів для забезпечення безпеки особового складу формувань.
Такі заходи мають передбачати: позмінну організацію робіт, суворий контроль отриманих доз, застосування індивідуальних засобів захисту і захисних властивостей будівель, споруд, транспортних засобів, своєчасне проведення санітарної обробки людей і спеціальної обробки техніки.
Вихідними даними для визначення часу введення сил на об'єкти для проведення рятувальних робіт є: рівні радіації на об'єктах і встановлена доза опромінення на першу добу роботи або на весь період ведення рятувальних і невідкладних робіт в осередку ураження.
Проте час введення формувань на об'єкти проведення рятувальних робіт залежить не тільки від рівня радіації і встановленої дози опромінення, а й від тривалості роботи зміни.
Час введення формувань можна розрахувати за формулою
де Д — встановлена доза на період проведення робіт, Р; Ра — рівні радіації через 1 год після вибуху, Р/год; tвх — час входу в зону забруднення, год; tвих — час виходу із зони забруднення, год.
Крім цього, на основі формули розроблені таблиці та графік, які дають можливість визначити час введення першої і наступних змін на об'єкт для проведення рятувальних робіт з урахуванням конкретних рівнів радіації і встановлених доз опромінення.
За табл. 43 можна розрахувати час введення формувань ЦО на об'єкти для проведення рятувальних робіт при рівнях радіації, встановлених дозах опромінення на першу добу роботи 10, 20, 30, 50 Р, різною тривалістю роботи і необхідною кількістю змін.
Задача 8. Через 3 год після ядерного вибуху заміряний рівень радіації дорівнював 7 Р/год. Визначити, коли можна розпочати дезактивацію території і приміщень (зовні), а також тривалість робочої зміни. Встановлена доза опромінення для особового складу формування 10 Р.
Розв'язок. У графі табл. 43 "Рівень радіації, на різний час після вибуху" знаходимо 3 год з рівнем радіації 7. На перетині горизонтального ряду 7 Р/год з колонкою "Встановлена доза 10 Р" знаходимо: перша зміна може розпочати роботи через 2,5 год і працювати 2 год; друга зміна відповідно — 4,5 і 3,5 год; третя — 8 і 8 год і т. д.
Задача 9. На полі об 11-й год заміряний рівень радіації становив 4 Р/год, ядерний вибух стався о 5-й год. Визначити початок роботи при встановленій дозі 20 Р, люди чотири тижні тому одержали дозу 20 Р.
Розв'язок. Знаходимо залишкову дозу опромінення:
Визначимо допустиму дозу опромінення з урахуванням залишкової дози опромінення:
20 Р - 10 Р = 10 Р.
Визначимо час, який пройшов від вибуху до вимірювання рівня радіації на полі:
11 год - 5 год = 6 год. Знаходимо початок і тривалість роботи на полі (табл. 43).
Рівень радіації, Рh, на різний час після вибуху | Встановлена доза опромінення, Р | ||||||||||||||||||||||||
години | 10 | ||||||||||||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 15 | 24 | 48 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||||||||
10 | 4,3 | 2,7 | 2 | 1,5 | 1,2 | 1 | 0,8 | 0,7 | 0,6 | 0,4 | 0,2 | 0,1 | 2/6 | + | + | + | + | ||||||||
15 | 6,6 | 4 | 3 | 2,2 | 1,7 | 1,5 | 1,3 | 1,1 | 1 | 0,6 | 0,3 | 0,15 | 2/3 | 5/9 | + | + | + | ||||||||
20 | 9 | 5,5 | 4 | 3 | 2,2 | 2 | 1,7 | 1,5 | 1,3 | 0,8 | 0,4 | 0,2 | 2/2 | 4/4 | 8/12 | + | + | ||||||||
25 | 11 | 7 | 5 | 3,7 | 3 | 2,5 | 2 | 1,8 | 1,6 | 1 | 0,6 | 0,25 | 2,5/2 | 4,5/3,5 | 8/8 | + | + | ||||||||
35 | 16 | 10 | 7 | 5 | 4 | 3,5 | 3 | 2,5 | 2,2 | 1,4 | 0,7 | 0,35 | 3/2 | 5/3 | 6/8 | + | + | ||||||||
50 | 23 | 14 | 10 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3,7 | 3,2 | 2 | 1 | 0,5 | 6/2 | 8/4 | 12/5 | 17/7 | + | ||||||||
65 | 30 | 18 | 13 | 10 | 7,5 | 6,5 | 5,5 | 5 | 4 | 2,5 | 1,4 | 0,6 | 7/2 | 9/3 | 12,4 | 16/6 | + | ||||||||
80 | 35 | 23 | 16 | 12 | 9 | 8 | 7 | 6 | 5 | 3 | 1,7 | 0,8 | 8/2 | 10/2,5 | 12,5/2,5 | 15/3 | 18/6 | ||||||||
100 | 43 | 27 | 19 | 15 | 12 | 10 | 8 | 7 | 6 | 4 | 2 | 1 | 10/2 | 12/2 | 14/3 | 17/4 | 21/6 | ||||||||
150 | 66 | 40 | 30 | 22 | 17 | 15 | 13 | 11 | 9,5 | 6 | 3 | 1,5 | 16/2 | 18/2,5 | 20,5/2,5 | 23/3 | 26/4 | ||||||||
200 | 90 | 55 | 40 | 30 | 23 | 20 | 17 | 15 | 13 | 8 | 4 | 2 | 20/2 | 5 змін по 2 год 3 зміни по 3 год | |||||||||||
250 | 110 | 70 | 50 | 37 | 30 | 25 | 20 | 18 | 16 | 10 | 5 | 2,5 | 24/2 | 6 змін по 2 год 4 зміни по 3 год | |||||||||||
500 | 230 | 140 | 100 | 70 | 60 | 50 | 40 | 37 | 32 | 20 | 10 | 5 | 48/2 | 12 змін по 2 год 4 зміни по 3 год | |||||||||||
3000 | 1350 | 800 | 600 | 440 | 340 | 300 | 250 | 220 | 200 | 120 | 65 | 30 | 204/2 | 54 зміни по 2 год 16 змін по 3 год | |||||||||||
Встановлена доза опромінення, Р | |||||||||||||||||||||||||
20 | 30 | 50 | |||||||||||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 1 | 2 | 3 | 4 | ||||||||||||
+ | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | ||||||||||||
+ | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | ||||||||||||
2/6 | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | |||||||||||||
2/3 | 5/10 | + | + | + | 2/6 | + | + | + | + | + | + | + | + | ||||||||||||
2/2,5 | 4,5/ 6,5 | + | + | + | 2/4,5 | + | + | + | + | + | + | + | |||||||||||||
2,5/2 | 4,5/ 3,5 | 8/9 | + | + | 2/3 | 5/8 | + | + | + | 2/8 | + | + | + | ||||||||||||
4/2 | 6/3 | 9/6 | + | + | 2/2 | 4/3,5 | 7,5/10 | + | + | 4/2 | 16/14 | + | + | ||||||||||||
Продовження табл. 43
5/2 | 7/3 | 10/5 | 15/8 | + | 2,5/2 | 4,5/3 | 7,5/6,5 | + | + | 2/3 | 5/9 | + | + |
6/2 | 8/4 | 12/5 | 17/8 | + | 3/2 | 5/2,5 | 7,5/4,5 | 12/6 | + | 2/2,5 | 4,5/5,5 | + | + |
8/2 | 10/2,5 | 12,5/3,5 | 16/4 | 20/6 | 6/2 | 8/3 | 11/5 | 16/7 | 3,5/2 | 5,5/3,5 | 9/6 | + | |
11/2 | 13/2 | 15/2 | 17/3 | 20/4 | 8/2 | 10/3 | 13/4 | 17/7 | + | 5/2 | 7/3 | 10/5 | 15/7 |
14/2 | 3 зміни по 2 год 2 зміни по 3 год | 10/2 | 12/2,5 | 14,5/2,5 | 17/7 | 21/5 | 6/2 | 8/3 | 11/5 | 6/6 | |||
24/2 | 6 змін по 3 год 3 зміни по 3 год | 20/2 | 3 зміни по 3 год 2 зміни по 3 год | 12/2 | 3 зміни по 3 год 2 зміни по3 гол | ||||||||
120/2 | 18 змін по 2 год 16 змін по 3 год | 84/2 | 18 змін по 3 год 12 змін по 3 год | 60/2 | 12 змін по 2 год 4 зміни по 3 год | ||||||||
Примітка. Чисельник - час введення формувань по змінах, год; знаменник - допустима тривалість ооботи- + можня виконувати роботи по 6 год і більше - доза буде меншою від встановленої. динустима тривалість роооти, + - можна
У графі "Рівень радіації на різний час після вибуху" знаходимо 6-ту год за рівнем радіації, який ми одержали при вимірюванні на полі 4 Р/год. На перетині горизонтального рядка 4 Р/год з графою "Встановлена доза" 10 Р знаходимо: люди можуть розпочати роботу через З год (після вимір
3.10. Основи оцінки хімічної обстановки
3.11. Оцінка хімічної обстановки при зараженні отруйними речовинами
3.12. Прогнозування наслідків впливу сильнодіючих ядучих речовин
Визначення зон хімічного зараження з уражаючою концентрацією
Визначення часу уражаючої дії СДЯР
3.13. Оцінка пожежної обстановки
3.14. Оцінка інженерної обстановки
Розділ 4. ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
4.1. Концепція захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного походження