Для розробки заходів підвищення і забезпечення стійкості роботи об'єктів у надзвичайних ситуаціях необхідно оцінити стійкість об'єкта проти впливу уражаючих факторів.
Вихідними даними для проведення розрахунків стійкості об'єкта до ураження є: максимальні значення параметрів можливих уражаючих факторів і характеристики елементів об'єкта.
Параметри уражаючих факторів можна одержати у відділі або управлінні ЦЗ або визначити розрахунковим способом.
Руйнування житлових будинків, виробничих приміщень, тваринницьких комплексів, споруд різного виробничого призначення може бути у воєнний час від вибухової хвилі, в мирний час від аварій різного характеру, ураганів і землетрусів. Дія ударної хвилі на об'єкт характеризується складним комплексом навантажень: надмірним тиском, тиском відбивання, тиском швидкісного напору, тиском затікання, навантаженням від сейсмовибухових хвиль.
Все це буде залежати від виду і потужності вибуху, відстані до об'єкта, конструкції й розмірів елементів об'єкта, орієнтації відносно вибуху, розміщення будівель і споруд, рельєфу місцевості, характеру аварії, сили землетрусу чи бурі.
Враховувати їх разом для кожного об'єкта неможливо. Тому опір конструкцій дії ударної хвилі прийнято характеризувати надмірним тиском у фронті ударної хвилі (Рф), який призводить до слабких, середніх і сильних руйнувань (табл. 117).
Таблиця 117. Ступінь руйнувань залежно від надмірного тиску ударної хвилі РФ, кПа
Об'єкти руйнувань | Ступінь руйнувань | |||
повний | сильний | середній | слабкий | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Споруди з легким металевим і залізобетонним каркасом | 60—100 | 40—60 | 20—40 | 10—20 |
Цегляні будівлі | 35—45 | 25—35 | 15—25 | 8—15 |
Дерев'яні будівлі | 20—30 | 15—20 | 8—12 | 6—8 |
Будівлі складів, цегляні | 30—40 | 20—30 | 10—20 | |
Дамби земляні, ширина 20—100 м | 1000 | 1000 | 1000—700 | 700—150 |
Ремонтні майстерні | 35 | 25—35 | 15—25 | 7—15 |
Водопровідні башти | 50—100 | 30—50 | 20—30 | 8—20 |
Автомобілі вантажні й автоцистерни | 55 | 35—55 | 25—35 | 20—25 |
Трактори | 70 | 60—70 | 40—60 | 30—40 |
Комбайни | 40 | 25—40 | 15—25 | 8—15 |
Трансформаторні і розподільні підстанції | 60—100 | 40—60 | 30—40 | 10—30 |
Котельні | 35—45 | 25—35 | 15—25 | 7—15 |
Кабельні повітряні лінії | 70—80 | 30—70 | 10—30 | 8—10 |
Кабельні підземні лінії | 1000 | 500—1000 | 300—500 | 200—300 |
Дизельні електростанції | 35—45 | 25—35 | 15—25 | 10—15 |
Повітряні електростанції | 100—60 | 60—40 | 40—20 | |
Підземні мережі: водопровід, каналізація, газ | 1500 | 1000—1500 | 600—1000 | 130—600 |
Підземні резервуари паливно-мастильних матеріалів (ПММ) | 200 | 100—200 | 50—100 | 30—50 |
Необсипані резервуари зПММ | 80 | 30—80 | 15—30 | 8—15 |
Вбудовані сховища, розраховані на 100 тис. кПа | 250—300 | 200—250 | 150—200 | 100—150 |
Підвальні приміщення | 60—80 | 40—60 | 80—40 | 25—30 |
Протирадіаційні укриття | 120—150 | 50—120 | 30—50 | 25—30 |
Осередки ураження при землетрусах за характером руйнувань будівель і споруд можна порівняти з осередками ядерного ураження. Тому оцінку можливих руйнувань при землетрусах можна проводити аналогічно оцінці руйнувань при ядерному вибуху. Як критерій необхідно брати не максимальний надмірний тиск у фронті ударної хвилі, а максимальну силу землетрусу в балах за шкалою Ріхтера (табл. 118).
Вихідними даними для оцінки фізичної стійкості є конструктивні особливості елементів, їх форма, габарити (довжина, ширина, діаметр та ін.), характеристики міцності та ін.
Таблиця 118. Ступінь руйнувань залежно від сили землетрусу за шкалою Ріхтера
Характеристика будівель і споруд | Руйнування, бали | |||
слабке | середнє | сильне | повне | |
Будови з легким металевим каркасом і без каркасної конструкції | VI—VII | VII—VIII | VIII—IX | IX—ХII |
Промислові будівлі з металевим каркасом і суцільним крихким заповненням стін, покрівлі | VI—VII | VII—VIII | VIII—IX | IX—X |
Будівлі зі збірного залізобетону | VI—VII | VII—VIII | VIII—XI | |
Цегляні без каркасні виробничо-допоміжні одно-і багатоповерхові будівлі з перекриттям (покриттям) із залізобетонних збірних елементів | VI—VII | VII—VIII | VIII—IX | IX—XI |
Те саме, з перекриттям (покриттям) із дерев'яних елементів одно- і багатоповерхові | VI | VI—VII | VII—VIII | більше VIII |
Цегляні малоповерхові будівлі (один два поверхи) | VI | VI—VII | VII—VIII | VIII—IX |
Складські цегляні будівлі | V—VI | VI—VIII | VIII—IX | IX—X |
Послідовність проведення оцінки:
— визначення максимального надмірного тиску ударної хвилі, ДРФ, сейсмічної хвилі чи сили бурі, яка очікується на об'єкті;
— виділення основних елементів на об'єкті (склади, майстерні, цехи та ін.)* від яких залежатиме функціонування об'єкта і виробництво продукції;
— оцінка стійкості кожного елемента об'єкта;
— визначення межі стійкості об'єкта проти впливу ударної, сейсмічної хвилі, урагану за мінімальною стійкістю його основних елементів;
— порівняння розрахованої межі стійкості об'єкта ΔРф1im, з очікуваним максимальним надмірним тиском ударної хвилі ΔРфmах, сейсмічної хвилі чи сили бурі. Якщо ΔРфlim > ΔРфmах, то об'єкт стійкий, якщо ж ΔРфlim < ΔРфmах, то об'єкт нестійкий проти ударної хвилі і аналогічно до сейсмічної хвилі і бурі;
— визначення ступеня можливих руйнувань за таблицею результатів оцінки для елементів об'єкта при можливому і максимальному значенні надмірного тиску ΔРфmах, тиску сейсмічної хвилі чи сили бурі й можливі при цьому втрати (відсотки).
На основі результатів оцінки стійкості об'єкта роблять висновки і пропозиції за кожним елементом і об'єктом в цілому: межа стійкості об'єкта, найбільш вразливі його елементи, характер і ступінь руйнувань при максимальному надмірному тиску, сильному землетрусі й урагані, можливі збитки; межа доцільного, підвищення стійкості найбільш вразливих елементів об'єкта і пропозиції (заходи) для підвищення межі стійкості об'єкта.
Оцінка уразливості об'єкта від радіоактивного забруднення і проникаючої радіації
Порядок розрахунків радіоактивного забруднення
Розрахунки втрат населення
Працездатне населення
6.3. Основні напрямки підвищення стійкості роботи об'єкта в надзвичайних ситуаціях
6.4. Основи захисту в рослинництві у надзвичайних ситуаціях
6.5. Заходи захисту в тваринництві у надзвичайних ситуаціях
6.6. Основи захисту машинно-тракторного парку (МЛІ) і паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) у надзвичайних умовах
6.7. Заходи захисту в лісовому господарстві в умовах радіоактивного забруднення території