Згідно з В.Бондарем і М.Красовицьким таке узагальнення відбувається на трьох рівнях: науковому, методичному і практичному.
Науковий рівень передбачає теоретичний аналіз матеріалів досвіду, виявлення його суті, розкриття взаємозв'язків між основними компонентами.
Методичний пов'язаний з описом педагогічних дій авторів досвіду, обґрунтуванням методики вирішення досліджуваної проблеми.
Практичний стосується опису конкретних дій для досягнення високих результатів, виявлення переваг перед масовою педпрактикою, розкриття умов його використання.
Узагальнення на науковому рівні здійснюють наукові працівники та досвідчені методисти; на методичному - методисти обласних інститутів післядипломної освіти, методкабінетів; на практичному - директори навчальних закладів, їхні заступники та вчителі.
Упровадження в педагогічну практику передового педагогічного досвіду.
Це надзвичайно тонка і копітка справа, оскільки вона носить творчий характер. В.О.Сухомлинський вважав, що досвід не можна передати, якщо свідомістю того, хто хоче його запозичити, не оволодіє ідея, яка стала джерелом натхнення для творчої праці. А така ідея може оволодіти свідомістю педагога лише тоді, коли якісь залежності між педагогічними явищами він помітить у своїй власній роботі, коли осмислення цих залежностей спонукатиме його шукати щось нове, думати над удосконаленням своєї майстерності. "Досвід уявляється мені садом квітучих троянд, - писав він. - Ось нам треба пересадити цей квітучий кущ із саду на своє поле. Що для цього треба зробити? Насамперед вивчити грунт свого поля, додати те, чого в ньому не вистачає. Підготувати цей грунт, потім уже пересаджувати. Але як? Разом із ґрунтом, не оголюючи коренів. А що, на жаль, іноді буває? Почув директор школи: в такому-то саду ростуть прекрасні троянди. Посилає вчителів: їдьте, подивіться, привезіть троянду, посадимо на нашому полі. Ідуть учителі, милуються прекрасними квітами. Абияк викопують кущ, обрубуючи живі корені, а часом рубають гілки із запашними квітами, привозять додому, втикають саджанці й навіть гілки без коренів на своєму полі. Засихають квіти, засихає листя. Дивується директор, дивуються вчителі: що ж це виходить? Усе роблю ніби точно так, як роблять творці передового досвіду, а досвід не приживається... нема нічого цінного в цьому досвіді, даремно його розхвалюють, робитимемо все, як і раніше" (Сухомлинський В.О. Розмова із молодим директором //Педагогіка: Хрестоматія / Уклад.: А.І.Кузьмінський, В.Л.Омеляненко.-К., 2003. - С. 692-693).
Таким чином, робить висновок В.О.Сухомлинський, директору школи подібно до садівника потрібно ретельно готувати грунт для запозичення передового педагогічного досвіду, створеного кращими майстрами педагогічної праці.
Типовими формами і методами втілення передового педагогічного досвіду в практику роботи загальноосвітніх закладів залишаються авторські курси педагогів-новаторів, школи передового досвіду, опорні школи, науково-практичні конференції, семінари-практикуми, методичні об'єднання, педагогічні читання. Сприяють цьому також випуски відповідних методичних листів, методичних розробок, збірників матеріалів конференцій і семінарів, брошур, монографій, буклетів; публікації статей в освітянських газетах та журналах; організації виставок матеріалів досвіду; оформлення спеціальних стендів у методкабінетах.
Атестація педагогічних працівників.
Атестація педагога - комплексна перевірка його педагогічної діяльності та Ті результатів, що здійснюється атестаційною комісією з метою визначення рівня кваліфікації педагогічного працівника, і є підставою для претендування на присвоєння вищого кваліфікаційного рівня.
Проводиться вона відповідно до ст. 49 Закону України "Про освіту" та регулюється діючим Типовим положенням про атестацію. Метою її є стимуляція професійного росту педагогічних працівників та розвитку їхньої творчої ініціативи. Система атестаційних комісій має таку ієрархічну структуру: 1) головна (має повноваження на рівні країни, області, автономії); 2) районна (або окружна, міська (створюється відповідним органом управління освітою); 3) атестаційна комісія освітнього закладу (створюється педагогічною радою навчального закладу). Кожна з них діє у межах своєї компетенції. Вищу кваліфікаційну категорію присвоює головна атестаційна комісія, першу - районна, Другу - атестаційна комісія освітнього закладу. За наслідками атестації встановлюються такі кваліфікаційні категорії: "спеціаліст", "спеціаліст II категорії '", "спеціаліст І категорії", "спеціаліст вищої категорії". Окрім цього, присвоюються педагогічні звання: "старший учитель", "майстер виробничого навчання І категорії"", "майстер виробничого навчання П категорії '", "вчитель-методист" та інші.
Атестація проводиться впродовж майже всього навчального року, завершуючись у квітні. Впродовж першого - підготовчого її періоду формується атестаційна комісія; вчителі, які атестуються, ознайомлюються з умовами та вимогами її проведення. В другий період організовуються теоретичні та дослідницькі кваліфікаційні випробування у формах творчого самозвіту, захисту експериментальних розробок, залучення педагога, який атестується, до проведення семінарів-практикумів, науково-практичних конференцій, педагогічних читань різного рівня, конкурсів тощо. Мета випробувань - з'ясування рівня теоретичної підготовки педагога. Паралельно з цим передбачаються перевірка та оцінювання професійних умінь. З цією метою проводиться аналіз шкільної документації, результатів професійної діяльності педагога. Члени атестаційної комісії відвідують відкриті заняття, які він проводить, бесідують з учнями, їх батьками. Цікавляться його особистим внеском у зміцнення матеріальної бази педагогічного процесу на тій ділянці, за яку претендент на присвоєння чергової кваліфікаційної категорії безпосередньо відповідає. У третьому - завершальному періоді остаточно фіксуються результати роботи вчителя, встановлюється відповідна кваліфікаційна категорія, присвоюється педагогічне звання.
Запитання та завдання для самоперевірки
1. У чому полягають завдання методичної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах?
2. Якими основними напрямами визначається змістова спрямованість методичної роботи у школах та навчальних закладах нового типу?
3. Наведіть приклади індивідуальних, групових та колективних форм методичної роботи.
4. Розкрийте зміст основних ступенів у процесі самоосвіти вчителя.
5. Який би план власного професійного самовдосконалення склали Ви?
6. Проаналізуйте зв'язки між різними формами методичної роботи у загальноосвітньому навчальному закладі.
7. Розкажіть про такі форми методичної роботи та пропаганди передового педагогічного досвіду, як "педагогічні мости" та "педагогічні десанти".
8. Визначить особливості таких видів педагогічного досвіду, як: передовий, масовий, недостатній, передовий комплексний, передовий локальний, новаторський дослідницький, новаторський раціоналізаторський, зразковий.
9. Визначте основні етапи вивчення педагогічного досвіду.
10. Охарактеризуйте три рівні узагальнення педагогічного досвіду.
11. Визначить шляхи втілення у педагогічну практику передового педагогічного досвіду.
12. Складіть сценарне програмування атестації педагогічних працівників загальноосвітнього навчального закладу.
Завдання для самостійної роботи
Ознайомтеся із поглядами В.О.Сухомлинського на шляхи удосконалення педагогічної майстерності вчителя. З цією метою самостійно опрацюйте відповідні матеріали з його праці "Розмова з молодим директором" (Див.: Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5 т.-Т. 4. - К., ¡976. -С. 394-576).
На основі цього підготуйте на семінарське заняття доповідь на тему: "В.О.Сухомлинський про роль директора школи в удосконаленні педагогічної майстерності вчителів".
Рекомендована література
1. Волкова Н.П. Методична робота у школі // Волкова Н.П. Педагогіка. -К.,2003.-С. 393-402.
2. Бондарь В.И., Красовицкий М.Ю. Проблемы выявления и обобщения передового педагогического опыта // Советская педагогика. - 1979. -№8.-С. 82-88.
3. Жерносек І.П. Науково-методична робота в школі. - К., 2000.
4. Кобрій О. Вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду // Теоретичні основи педагогіки / За ред. О.Виш-невського. - Дрогобич, 2001. -С. 261-263.
5. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Інформ. збірник МОН України. - 2002. - № 2.
6. Мойсеюк Н. С Передовий педагогічний досвід і впровадження досягнень педагогічної науки // Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. - К., 2003. -С. 591-599.
7. Національна доктрина розвитку освіти України в XXI ст. II Освіта України. - 2002. - 23 квітня.
8. Пальчевський С.С. Завдання, зміст та форми методичної роботи у су-гестопедагогічному закладі // Сугестопедагогіка: новітні освітні технології. - К., 2005. - С 267-270.
9. Положення про загальноосвітній навчальний заклад II Інформ. збірник МОН України. - 2000. - № 7.
10. Типове положення про атестацію педагогічних працівників України II Інформ. збірник МОН України. - 1994. - № 5-6.
11. Фіцула М.М. Методична робота у школі // Фіцула М.М. Педагогіка. -К.,2000.-С. 423-431.