Педагогіка - Фіцула М.М. - Індивідуальні форми виховної роботи

Потреба індивідуального підходу зумовлена тим, що будь-який вплив на дитину переломлюється через її індивідуальні особливості, через "внутрішні умови". Необхідною умовою успішної індивідуальної роботи є вивчення індивідуальних особливостей учнів. Щоб впливати на особистість, треба її знати. Передусім важливо встановити довірливі, доброзичливі стосунки між педагогами і вихованцями. Дається це часом нелегко, оскільки учні, які найбільше потребують індивідуальної виховної роботи, нерідко підозріло ставляться до педагогів. Велике значення при цьому має авторитет вихователя, знання ним вихованців, уміння швидко зорієнтуватися у ситуації, передбачити наслідки своїх дій.

Така робота повинна бути систематичною, спрямовуватися не лише на проведення бесід з конкретного приводу, а й наперед продуманих профілактичних розмов та інших заходів з вихованцями.

В індивідуальній виховній роботі осмислюють і визначають термін педагогічного впливу: розрахований він на отримання очікуваних результатів негайно чи внаслідок тривалого впливу на особистість. В одних випадках реагують на вчинок одразу, в інших - детально аналізують його і лише тоді вирішують, до яких заходів виховного впливу необхідно вдатися.

Методика індивідуального виховного впливу залежить від індивідуальних особливостей учня і його психологічного стану, темпераменту. В кожному конкретному випадку слід створити педагогічну ситуацію, яка б сприяла формуванню позитивних якостей чи усуненню негативних. Індивідуальний виховний вплив здійснюють через безпосередній вплив педагога на особистість учня або через колектив. Ці способи взаємопов'язані, взаємодоповнюють один одного. Безпосередній вплив на вихованця педагог здійснює наодинці з ним або в присутності учнів, батьків, педагогів. Це посилює виховний вплив, проте зловживати цим не слід, оскільки страждає почуття гідності дитини. В опосередкованому впливі на вихованця між ним і педагогом з'являється нова ланка - колектив. Вплив колективу може бути відкритий (вихователь явно ставить перед ним завдання впливу на конкретного учня) або прихований (завдання ставиться з таким розрахунком, що його виконання колективом само по собі позитивно вплине на учня). У першому випадку вихованець знає, що виховний вплив спрямований на нього, у другому - і він, і колектив можуть лише здогадуватися про це.

Індивідуальна виховна робота потребує координування впливів на учня педагогів, батьків і колективу. Це можливо за умови щоденного аналізу результатів виховного впливу, обміну думками з питань життя і діяльності вихованців.

Успішне здійснення цієї роботи неможливе без чіткого її планування, що враховує характеристики особистості й передбачувані результати виховного впливу (проект особистості). Це забезпечує управління процесом виховання, координацію всіх виховних впливів, поглиблення й розширення мети і завдань виховання. Наявність проекту щодо кожного (чи хоча б на педагогічно занедбаного) вихованця робить індивідуальну роботу педагогічно доцільною, цілеспрямованою.

В індивідуальній виховній роботі використовують позакласне читання, колекціонування тощо. Індивідуальні форми роботи нерідко поєднують з груповими і фронтальними.

Позакласне читання

Метою його є формування в учнів здорових читацьких інтересів, вироблення культури читання. Педагог повинен пояснити дітям та їх батькам, що і як слід читати, скільки відводити часу на позакласне читання залежно від вікових та індивідуальних особливостей. Важливо, щоб читання літератури було системним. Складаючи індивідуальний план читача, слід враховувати вимоги до читання в конкретному класі. На матеріалі прочитаних книг доцільно проводити бесіди, під час яких учні обмінюються думками про улюблені твори. Корисно привчити дітей складати відгуки на прочитані книги.

Бажана в класі й бібліотечка. Вона може складатися з книг шкільної бібліотеки і особистих книг учнів. Психологічний аспект значення такої бібліотеки полягає в тому, що книги постійно в полі зору учнів.

Особливої уваги потребують учні, які мало читають, і ті, хто читає безсистемно. Для них слід цілеспрямовано підбирати книги.

Колекціонування

Позитивно впливає на загальний розвиток учнів, навчальну діяльність і поведінку, розширює кругозір і пізнавальні інтереси, формує дослідницькі навички, виховує цілеспрямованість і наполегливість. Найчастіше школярі захоплюються колекціонуванням марок (філателія), монет (нумізматика), художніх листівок, плакатів, репродукцій, рідше мінералів, плодів і насіння. Педагог повинен насамперед з'ясувати, кого і який вид колекціонування приваблює, що за мету ставить кожен колекціонер, які має досягнення, з якими труднощами стикається, якої допомоги потребує, і на підставі цих спостережень планувати свою роботу. В одному випадку потрібно роз'яснити мету і значення колекціонування, в іншому - дати правильне спрямування, в третьому - допомогти практично щодо збирання, оформлення і збереження матеріалів. Корисно організувати в класі виставки і огляди учнівських колекцій, повідомляючи про це заздалегідь. Усі експонати попередньо переглядає актив класу за участю педагога, відтак складають план проведення виставки. Вчитель чи хтось із школярів готує вступне й підсумкове слово. Учасники виставки мають коментувати експонати.

Ефективним методом індивідуальної виховної роботи є стимулювання інтересу учнів до занять мистецтвом: гри на музичних інструментах, вишивання, малювання тощо. Ефективність масових, групових та індивідуальних форм виховання зростає за умови, що вони приведені у певну систему, пов'язані між собою і доповнюють одна одну.

Виховні заходи з учнями 1-4 класів у школах доцільно організовувати до 19 години, 5-9 класів - не пізніше 20 години, 10-12 класів загальноосвітніх шкіл, ПТУ - не пізніше 21 години. Учням та їх батькам слід систематично нагадувати про недоцільність перебування неповнолітніх на вулицях після 20-21 години.

В організації навчально-виховного процесу загальноосвітніх навчальних закладів неабияка роль належить бібліотекам. У багатьох із них поряд з паперовим фондом, довідково-бібліографічним апаратом створено електронний фонд, електронний довідково-бібліографічний апарат, застосовуються комп'ютерні технології, створено умови для забезпечення учасників навчально-виховного процесу великою кількістю інформації відповідно до завдань освітніх програм з предметів державного та базового компонентів.

Бібліотеки загальноосвітніх навчальних закладів мають універсальні книжкові фонди, підручники, навчально-методичну, галузеву, художню літературу, довідковий фонд, періодичні видання. При комплектуванні фонду враховується поглиблене вивчення базових дисциплін, профілізація класів та ін. Книжкові фонди поповнюються за рахунок державного бюджету та позабюджетних коштів, акцій "Подаруй бібліотеці книгу", "Випускники школи - шкільній бібліотеці", "Родина - бібліотеці".

Вихованню культури читання, навичок самоосвіти та самореалізації сприяють бібліотечні уроки (урок-лекція, урок-бесіда, урок-конференція, урок-гра та ін.). їх тематика різноманітна: як правильно працювати з книгою, періодичною пресою, довідковою та енциклопедичною літературою; ознайомлення з бібліотечно-бібліографічним апаратом, електронною бібліотекою; виховання бережливого ставлення до книги, популяризація бібліотечно-бібліографічних знань.

Важливою є спільна робота вчителів-предметників і бібліотекарів щодо проведення предметних тижнів, олімпіад, масових заходів, бібліотечно-бібліографічних уроків. Поширені в роботі бібліотек такі масові форми роботи, як книжкові виставки різноманітної тематики, бібліотечні огляди літератури, презентації книг, журнали, вечори поезії, предметні тижні, вікторини кмітливих, брейн-ринги, диспути, дні інформації, вечори-зустрічі з письменниками, читацькі конференції.

У зв'язку з переводом загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання бібліотеки цих закладів потребують докорінної перебудови системи роботи та оновлення змісту, технології і методів їх діяльності. Вдосконаленню діяльності бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів, перетворенню їх на інформаційні центри сприятиме формування цілісної системи бібліотечно-бібліографічного обслуговування учасників навчально-виховного процесу; створення нової моделі бібліотеки, підготовка кваліфікованих бібліотекарів-педагогів для загальноосвітніх навчальних закладів, вдосконалення кваліфікації та атестації бібліотечних працівників, уніфікація бібліотечної документації (облікових документів на бібліотечні фонди, щоденників роботи, читацьких формулярів тощо).

Позашкільні навчально-виховні заклади
Участь сім'ї і громадськості в організації дозвілля школярів
3.6. Виховання учнівського колективу
Сутність, ознаки, функції, структура колективу
Методи згуртування учнівського колективу
Органи учнівського самоврядування
Виховний вплив колективу
Колективні творчі справи
3.7. Спільна виховна робота школи, сім'ї і громадськості
Завдання, зміст і методика виховання дітей в сім'ї
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2018
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru